Постанова № 70212094, 09.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року по справі №804/2842/17 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку №26302001020264 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №77513 від 11.02.2015р. та №77167 від 09.02.2015р.;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 внести доповнення та включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку №26302001020264 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №77513 від 11.02.2015р. та №77167 від 09.02.2015р.;

- зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку №26302001020264 в ПАТ КБ “Стандарт” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ “Стандарт” за рахунок Фонду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку №26302001020264 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №77513 від 11.02.2015р.;

зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 внести доповнення та включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку №26302001020264 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №77513 від 11.02.2015р.;

зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку №26302001020264 в ПАТ КБ “Стандарт” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позову – відмовлено.

Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована встановленими обставинами справи, які, за позицією суду першої інстанції, свідчать про те, що Уповноваженою особою, у спірних правовідносинах, допущено протиправну бездіяльність, внаслідок чого позивача не включено до переліку вкладників, що дає право на повернення банківського вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів.

Не погодившись з постановою суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах відповідачем допущено протиправну бездіяльність. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що Уповноважена особа, у межах ліквідаційної процедури банківської установи, діяла у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Під час проведення перевірки укладених правочинів Уповноваженою особою були встановлені обставини, які свідчать про нікчемність укладеного позивачем з банківською установою договору. Вказані обставин, як зазначає відповідач, стали правомірною підставою для не подання Уповноваженою особою інформації Фонду щодо банківського вкладу позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 09.02.2015р. між ПАТ КБ “Стандарт” та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу (депозиту) №77167 за умовами п.1.1 якого позивачем було внесено, а Банком прийнято від позивача кошти у розмірі 200 доларів США, що підтверджується копією договору та копією квитанції про внесення коштів за №4739 від 09.02.2015р. (а.с.11-13).

Вказані кошти були зараховані на депозитний рахунок позивача, відкритий у банку за №26302001020264.

Також, позивачем поповнено вказаний рахунок шляхом внесення коштів у розмірі 400 доларів США, що підтверджується копією квитанції №1017 від 10.02.2015р. (а.с.14).

Крім цього, 11.02.2015р між ПАТ КБ “Стандарт” та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу №77513 за умовами п.1.1 якого на депозитний рахунок позивача№26302001020264 були перераховані кошти платником - ОСОБА_3 на користь одержувача – ОСОБА_2 у сумі 140000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3585 від 11.02.2015р. (а.с.7-10).

Згідно постанови НБУ від 19.02.2015р. №116 ПАТ КБ “Стандарт” віднесено до категорії неплатоспроможних банків, запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, яку в подальшому було продовжено до 18.06.2015р., а 18.06.2015р. НБУ прийнято постанову за №385 про відкликання банківської ліцензії та початок ліквідації банку, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ “Стандарт” ОСОБА_1 (а.с.43-45, 72-73).

19.06.2015р. за наказом Уповноваженої особи банку №2/2-ОД тимчасово обмежено здійснення ПАТ КБ “Стандарт” банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунками вкладників, перелік яких визначений у додатку до цього наказу, на час проведення досудового розслідування правоохоронними органами (а.с.37, 70).

23.06.2015р. Уповноваженою особою банку надіслано до Подільського РУ ГУМВС України у м. Києві заяву щодо протиправних дій фізичних осіб при перерахуванні грошових коштів із власних рахунків відкритих у банку та відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100070004281 від 23.06.2015р. та вказана заява зареєстрована 09.09.2015р., що підтверджується листом СВ Подільського РУ ГУМВС України у м. Києві від 07.10.2015р. за №55/15909 (а.с.40,71).

09.09.2015р. згідно наказу Уповноваженої особи банку №11 визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до цього наказу та зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами (договорами) згідно переліку, який додається до цього наказу, зокрема, згідно наданого витягу з цього Переліку, визнано нікчемним правочин позивача, укладений 11.02.2015р. на суму 140000 грн. На підставі ст.ст.37,38,48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (а.с.34,68-69).

Позивач звертався до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно виплати йому відшкодувань за банківськими вкладами, розміщеними у ПАТ КБ “Стандарт”, проте Фондом 29.04.2016р. за №02-036-22001/16 надано відповідь, що інформація стосовно ОСОБА_2 у Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – відсутня (а.с.15).

Неможливість отримання вкладів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що позивач пов’язує з протиправною бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ КБ “Стандарт”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стало підставою для звернення з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не звернув уваги на зміни, які були внесені до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон № 4452-VI), зокрема до ст..27 Закону, та безпідставно визнав неправомірною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і зобов’язав відповідача включити позивача до такого переліку.

Згідно із ст.27 Закону № 4452-VI (із змінами внесеними Законом № 629-VIII від 16.07.2015) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Таким чином, повноваження відповідача полягають у складенні переліку рахунків вкладників, а не у складенні переліку вкладників, як то було визначено Законом № 4452-VI до внесення в нього змін Законом № 629-VIII від 16.07.2015.

Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення, яким зобов’язав відповідача вчинити дії, які не узгоджуються з його повноваженнями. Тобто, ухвалив рішення, яке фактично не може бути виконано.

Щодо суті спірних правовідносин колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, а під порушенням прав, свобод та інтересів – наявність негативних протиправних наслідків для позивача як наслідок такої бездіяльності.

Таким чином, для вирішення вказаного спору, з огляду на зміст та обсяг заявлених вимог, є визначальним встановлення обставин, які свідчать чи було допущено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” невиправдано пасивну поведінку відносно позивача при формуванні переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.12р. №4452-VI (далі – Закон №4452-VI).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI (зі змінами внесеними Законом № 629-VIII від 16.07.2015) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно п.17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст.37 Закону № 4452-VI.

Так, вказаною нормою права передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону №4452-VI, в редакції чинній до 12.08.2015р. встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Законом України від 16.07.2015 року №629-VIII, що набрав чинності з 12.08.2015 року, частина 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» викладена в новій редакції: «Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті».

Також, згідно п. 1.18. Розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням №2 від 05.07.2012р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Положення №2), Фонд безпосередньо (або уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у разі делегування їй повноважень) зобов’язаний (зобов’язана), зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Отже, дії Уповноваженої особи, щодо перевірки правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, зумовлені забезпеченням виконання вимог ст. 38 Закону, а також виконання повноважень, які визначені ст.37 Закону.

На виконання визначених Законом повноважень, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” здійснено перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

У межах вказаної перевірки Уповноваженою особою були виявлені обставини, які вказують на нікчемність укладення позивачем договору з банківською установою. Такі обставини Уповноважена особа пов’язує з тим, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок «дроблення» великого вкладу, який належав іншій особі.

За результатами проведеної перевірки Уповноваженою особою прийнято наказ №11 від 09.09.2015р. «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними», відповідно до якого правочини, згідно переліку, у тому числі договір позивача, визнано нікчемними.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та враховуючи законодавчо визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, не можливо стверджувати про допущену протиправну бездіяльність уповноваженої особи (протиправну пасивну поведінку) у спірних правовідносинах, оскільки Уповноваженою особою вчинені певні дії, результат яких, за її позицією, дозволяє дійти висновку про нікчемність укладеного договору.

Також, враховуючи те, що рішення Уповноваженої особи про визнання правочинів (договорів) нікчемними, яке оформлено наказом №11 від 09.09.2015р., в частині, що стосується позивача, є чинним та не скасовано у встановленому законом порядку, у зв’язку з чим підлягає виконанню, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що Уповноважена особа не мала правових підстав для надання інформації Фонду щодо вкладу позивача, як особи, яка має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду.

Тобто, задоволення позовних вимог про зобов’язання Уповноваженої особи надати до Фонду інформацію відносно позивача, як особи, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, за умови чинності наказу №11 від 09.09.2015р., яким визнано нікчемним договір між позивачем та банківською установою, буде суперечити положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким визначено повноваження та обов’язок Уповноваженої особи з приводу перевірки укладених банківською установою договорів.

Судом апеляційної інстанції з’ясовано, що позивач та його представник був обізнаний про прийняте Уповноваженою особою рішення (наказ №11 від 09.09.2015р.), вказаний наказ був долучений відповідачем до заперечень під час розгляду справи, але позивач не скористався своїм правом щодо оскарження зазначеного рішення відповідача, який фактично і став правовою підставою для не надання відповідачем до Фонду відомостей відносно позивача, як особи, яка має право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з’ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Стандарт” ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року по справі №804/2842/17 – скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 – відмовити.

Постановаапеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 13.11.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк