Постанова № 70211753, 06.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2017 р. № 820/2551/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 77945,60 грн по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня по травень 2017 року на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", підприємство повинно внести Пенсійному фонду України різницю у розмірі виплаченої пенсії науковим працівникам за період з січня по травень 2017 у сумі 77945,60 грн.

У судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" жодним чином не відноситься до наукових підприємств в розумінні статті 1 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", а тому не підпадає під дію зобов'язань, покладених частиною 6 статті 37 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", щодо фінансування за власний рахунок різниці між сумою пенсії. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачем направлено товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" листи з повідомленням про суму витрат на фінансування різниці наукових пенсій від 15.05.2017 №2260-47103, від 14.04.2017 №715-47103, від 14.03.2017 №3337-27103, від 16.02.2017 №2307-27103.

Так, позивач зазначає, що наведені у зазначених повідомленнях громадяни раніше мали трудові взаємовідносини з платником внесків, мають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково технічну діяльність", отримують пенсію як наукові співробітники відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково технічну діяльність".

Поряд із тим, суд не погоджується із вказаним твердженням позивача, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" засноване відповідно до рішення загальних зборів засновників (протокол № 1 від 31.01.2011) шляхом реорганізації акціонерного товариства "Харківський проектний інститут" в товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут", є правонаступником акціонерного товариства "Харківський проектний інститут" за рішенням загальних зборів акціонерів від 28.09.2010, яке в свою чергу є правонаступником товариства покупців членів трудового колективу Державного підприємства ХДПІ згідно договору купівлі-продажу № 34 від 28.06.1994, що підтверджується копією Статутом відповідача.

Відповідно до частини 9 статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 в редакції після внесення змін Законом України № 1646-III від 06.04.2000 (який набув чинності з 16.05.2000), вперше було запроваджено механізм відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Так, вказаною нормою було передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином :

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26 листопада 2015 року прийнято новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, який також врегулював питання фінансування різниці між сумами пенсій.

Так, згідно з пунктом 5 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

В редакції, чинній з 01.01.2017, частина 6 статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII передбачає, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Ця норма закону кореспондується з частиною 2 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

На виконання вимог закону розроблено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, з урахуванням постанови КМУ України від 27 липня 2016 року № 472 "Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до пункту 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Як вже зазначалось судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" є правонаступником акціонерного товариства "Харківський проектний інститут", яке в свою чергу є правонаступником товариства покупців членів трудового колективу Державного підприємства ХДПІ.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" проведена 16.03.2011.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.

Станом на березень 2011 року Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльность" від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ не було передбачено відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії, призначеної за іншим законом.

Таким чином, на момент реорганізації акціонерного товариства "Харківський проектний інститут" у зазначеного підприємства не було обов’язку щодо фінансування різниці сум пенсій.

Крім того, суд зазначає, що зазначені у розрахунку суми позову особи не працювали та відповідно не набували наукового стажу на товаристві з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут".

А тому, враховуючи положення пункту 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, суд приходить до висновку, що до товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" не перейшли обов'язки акціонерного товариства "Харківський проектний інститут", зокрема обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на момент ліквідації такого обов’язку у ліквідованого підприємства не існувало.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2017 року.

Суддя (підпис) А.С. Мороко

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

ОСОБА_3 Кікоян