Постанова № 70194972, 07.11.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. Справа № 917/1077/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Будгарант - 7" (вх.№ 3033П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі № 917/1077/17

за позовом приватного підприємства "Будгарант - 7", 61039, м. Харків, пр-т Любові Малої, 2

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1

про скасування розпорядження

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2017 року ПП "Будгарант - 7" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/63-р від 14.06.2017р. про початок розгляду справи № 02-01-50/56-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що спірне розпорядження не відповідає приписам чинного законодавства України, порушує права та законні інтереси підприємства.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у даній справі (суддя Семчук О.С.) відмовлено в позові повністю.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Позивач вважає, що в оспорюваному розпорядженні не доведена антиконкурентна узгоджена поведінка позивача, не зазначені докази, якими б підтверджувався негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, приведення до спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим само розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідає приписам чинного законодавства України. Висновок територіального відділення щодо виявлення в діях ПП «Будгарант-7» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, зроблений лише на підставі аналізу документів і інформації, наданої замовником та отриманої інформації в межах дослідження.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що позивачем не була вказано в апеляційній скарзі які саме порушень припустився суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, а лише викладено вимоги позовної заяви.

Крім того, апелянт зазначає, що винесення оскаржуваного розпорядження порушує права та законні інтереси підприємства, оскільки має ряд несприятливих наслідків, направлених на пригнічення становища ПП «Будгарант-7», практично паралізуючи господарську діяльність останнього. А ухвалення рішення по справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, може зашкодити діловій репутації підприємства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 07.11.2017.

В судове засідання, призначене на 07.11.2017 представники сторін не з’явились, причину неявки не повідомили, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляли.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності представників сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та пояснення до неї доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 14.06.2017р. адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено розпорядження № 02/63-р про початок розгляду справи № 02-01-50/56-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Розпорядження).

Як зазначено в Розпорядженні, в ході здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у травні-червні 2016 відкритих торгів із закупівлі - “Капітальний ремонт вулиці Садова (від вул. Нижньомлинська до вул. К. Лібкнехта) у місті Полтава (45000000-7 Будівельні роботи)” у діях приватного підприємства “Будгарант-7” та приватного акціонерного товариства “Управління механізації будівництва № 23” виявлено ознаки порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Позивач, в своєму позові та в апеляційній скарзі, зазначає, що Розпорядження є таким, що не відповідає приписам чинного законодавств України, порушує права та законні інтересі підприємства, з підстав не доведеності відповідачем наявності антиконкурентних узгоджених дій, які можуть мати негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, приведення до спотворення результатів торгів.

Як зазначає позивач, з розпорядження вбачається, що відповідачем порушено справу у зв'язку з аналізом документів та інформації, наданої замовником та отриманої інформації в межах дослідження. Однак, до початку розгляду відповідачем справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, від позивача не запитувалась інформація та документи стосовно його участі під час проведення Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у травні-червні 2016 відкритих торгів із закупівлі - “Капітальний ремонт вулиці Садова (від вул. Нижньомлинська до вул. К. Лібкнехта) у місті Полтава (45000000-7 Будівельні роботи)”.

З вказаних підстав позивач просив скасувати Розпорядження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не погоджується з доводами позивача, вважає, що оскаржуване Розпорядження про початок розгляду справи не порушує права та охоронювані інтереси осіб, які беруть участь у справі, а лише засвідчує факт початку розгляду справи. З огляду на викладене посилання позивача на відсутність у його діях ознак порушення конкурентного законодавства не повинно братися до уваги судом, оскільки ці фактичні дані підлягають дослідженню та оцінці в процесі розгляду територіальним відділенням відповідної справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Як зазначає позивач, в оспорюваному розпорядженні не доведена антиконкурентна узгоджена поведінка позивача, не зазначені докази, якими б підтверджувався негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, приведення до спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим само розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідає приписам чинного законодавства України.

У п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване Розпорядження про початок розгляду справи не порушує саме по собі права та охоронювані інтереси осіб, які беруть участь у справі, а лише засвідчує факт початку розгляду справи стосовно позивача. При цьому, колегія суддів не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано Розпорядження.

Твердження позивача про те, що до прийняття Розпорядження про початок розгляду справи відповідач мав запросити у нього певну інформацію та документи стосовно його участі під час проведення відкритих торгів є помилковим. Чинне законодавство не передбачає відповідного обов'язку ПОТВ АМК України перед прийняттям Розпорядження робити запити про надання інформації.

Отже, позивачем не доведено наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в позові та апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, позивач, заявляючи позов про визнання недійсним розпорядження, не довів належними і допустимими доказами, що оспорюване ним розпорядження прийняте відповідачем з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/63-р від 14.06.2017р. про початок розгляду справи № 02-01-50/56-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Дана правова позиції також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.02.2013 по справі № 5017/2326/2012.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПП "Будгарант - 7" на рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі № 917/1077/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 у справі № 917/1077/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.