Постанова № 70194970, 07.11.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. Справа № 920/1730/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників сторін:

позивача (боржник) ОСОБА_1 за довіреністю №14-68 від 14.04.2017

відповідача (стягувач) не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз, м. Київ (вх.№2980 С/2-8)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2017 про відмову у прийнятті скарги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз, м. Київ на дії органу державної виконавчої служби по справі № 920/1730/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз, м. Київ

до Комунального підприємства Білопільської міської ради Теплосервіс Білопілля

про стягнення 359 246,29 грн.-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.09.2017 року (суддя Коваленко О.В.) відмовлено у прийнятті скарги №14/5-935в від 29.08.2017 Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на дії органу державної виконавчої служби по справі № 920/1730/15.

Заявник - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2017 по справі №920/1730/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області для вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги НАК Нафтогаз України від 29.08.2017 №14/5-935в на дії органу державної виконавчої служби по справі № 920/1730/15.

Зокрема, в обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 181 КАС України передбачено можливість звернення учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, до адміністративного суду, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушені їх права, свободи чи інтереси. Водночас, за приписами вказаної статті таке звернення можливо в тому разі, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. В той же час, на переконання скаржника, в даному випадку нормами статті 121-2 ГПК передбачено подання скарг на рішення , дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів, тобто, вказаними нормами встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень господарських судів, а тому звернення із скаргою на дії органу державної виконавчої служби саме до господарського суду вважає правомірним.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2017 для розгляду справи №920/1730/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач ОСОБА_2, судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 апеляційну скаргу ПАТ Національної акціонерної компанії Нафтогаз прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.10.2017 року.

У зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., яка входила до складу колегії суддів, визначеної для розгляду справи №920/1730/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.10.2017, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

В судове засідання 24.10.2017 представники сторін не зявились, про причини незявлення суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.10.2017 розгляд справи було відкладено на 07.11.2017 року.

В судове засідання 07.11.2017 представник відповідача не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача (боржника по справі), перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, у межах виконавчого провадження №52413735 з виконання наказу господарського суду Сумської області від 25.04.2016 №920/1730/15 про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Комунального підприємства Білопільської міської ради Теплосервіс Білопілля витрат по сплаті судового збору в розмірі 5927,9 грн., державним виконавцем 08.08.2017 були винесені постанови про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 592,79 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

01.09.2017 ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Києва із скаргою на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) від 29.08.2017 №14/5-935в у справі господарського суду Сумської області №920/1730/15 (вх. №01-20/10803/17) та просило суд:

- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 52413735 постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України виконавчого збору в розмірі 592,79 грн., постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.;

- визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 52413735 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України виконавчого збору в розмірі 592,79 грн., про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Зокрема, як вважав скаржник, дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження № 52413735 постанов про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 592,79 грн. та 300,00 грн. витрат виконавчого провадження є такими, що вчинені з порушенням приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2017 по справі №920/1730/15 матеріали скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) від 29.08.2017 №14/5-935в у справі господарського суду Сумської області №920/1730/15 направлено за підсудністю до господарського суду Сумської області (проспект ім.. Шевченка, 18/1, м. Суми, 40011).

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 13.09.2017, господарський суд Сумської області виходив з того, що за встановленими ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження приписами, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В той же час, за висновком місцевого господарського суду, частиною 2 вказаної норми передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Посилаючись на правову позицію, викладені у п.9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, якою визначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК, суд першої інстанції, застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України у сукупності з положеннями ст. 121-2 ГПК України та ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження. У звязку з цим, дійшов висновку, що скарга ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби щодо винесення державним виконавцем постанов про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору не підлягає розгляду в господарських судах України, у звязку з чим, у прийнятті скарги відмовив.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 вказаного Закону наведено перелік виконавчих документів, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Із матеріалів справи вбачається, що місцевим господарським судом на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 920/1730/15 видано наказ від 25.04.2016 р. у справі №920/1730/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Комунального підприємства Білопільської міської ради Теплосервіс Білопілля (41800, Сумська область, Білопільський район, м. Білопілля, вул. Леніна, буд. 87, код 37601105) судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 5927,90 грн. (а.с. 132)

На виконання наказу господарського суду Сумської області №920/1730/15 від 25.04.2016 державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанову від 30.09.2016 про відкриття виконавчого провадження № 52413735. (а.с. 222)

У межах виконавчого провадження ВП № 52413735 державним виконавцем були винесені оскаржувані позивачем постанови від 08.08.2017 про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору в розмірі 592,79 грн. та про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн. (а.с. 229-230)

Таким чином, встановлені по справі обставини підтверджують, що оскаржувані постанови державного виконавця від 08.08.2017 були прийняті у зв'язку з виконанням рішення суду, прийнятого в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом.

За змістом цієї статті, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу.

Оскільки прийняття органами державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дії цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів, а також постанови державних виконавців, прийнятих в процесі здійснення виконання рішень господарських судів, розглядають місцеві господарські суди.

Як свідчать матеріали справи, позивачем оскаржуються дії державного виконавця щодо винесення постанов від 08.08.2017 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження № 52413735, що відкрито на виконання судового наказу господарського суду Сумської області від 25.04.2016 про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Комунального підприємства Білопільської міської ради Теплосервіс Білопілля 5927,90 грн. Зазначені постанови державного виконавця від 08.08.2017, прийняті ним під час здійснення виконання судового наказу господарського суду Сумської області.

Таким чином, звертаючись зі скаргою на дії державної виконавчої служби до господарського суду Сумської області, яким була розглянута справа №920/1730/15 та видано судовий наказ, позивачем вірно визначено підвідомчість суду.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, що в даному випадку має бути застосована частина 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", виходячи з наступного

Так, наведеною нормою Закону визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У розумінні статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими листами, отже, є такими, що підлягають виконанню.

Проте, як вбачається зі скарги позивача, він звернувся до суду щодо дій державного виконавця стосовно винесення постанов від 08.08.2017 у межах виконавчого провадження №52413735, що відкрито на виконання судового наказу про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Комунального підприємства Білопільської міської ради Теплосервіс Білопілля 5927,90 грн., а не дій щодо виконання постанов від 08.08.2017.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У частині 1 статті 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В свою чергу, частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України врегульовано порядок оскарження дій чи бездіяльності, рішень державного виконавця щодо виконання рішень господарських судів в порядку господарського судочинства.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 01.12.2015, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення суду підлягають оскарженню сторонами виконавчого провадження до суду відповідної юрисдикції, що видав виконавчий лист.

Крім того, правову позицію з приводу підвідомчості розгляду скарг на дії органів державної виконавчої служби викладено в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 в якій зазначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

За таких підстав, виходячи з приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, спірні правовідносини у даній справі підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2017 у справі №920/1730/15 слід скасувати, а справу №920/1730/15 направити на розгляд до господарського суду Сумської області згідно з ч. 7 ст. 106 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.09.2017 у справі №920/1730/15 скасувати.

Справу №920/1730/15 направити на розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.