Постанова № 7018501, 25.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 листопада 2009р. Справа № 2а-5409/09/0870

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Індастрі”, вул. Краснодонська, 4, м. Запоріжжя, 69091.

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001.

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення№ 0000222305/0/1208 від 11.02.09р.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Новіков В.С. (довіреність № б/н від 22.07.2009 року)

від відповідача Лисенко О.В. (довіреність № 2298/10-014 від 21.01.2008 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП “Індастрі” до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №0000222305/0/1208 від 11.02.09р., яким йому визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 44823,00 грн., у тому числі за основним платежем 29882,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 14941,00 грн.)

28.09.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-5409/09/0870 та призначено до судового розгляду на 02.11.2009р. У звязку з неявкою у судове засідання 02.11.2009р. представника позивача, розгляд справи відкладено на 25.11.2009 року.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 25.11.2009р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у разі продажу (що сталося у даному випадку) автомобіль перестає бути основним засобом та стає товаром. При продажу такого товару підприємство відповідно пп. 3.1 Закону Про ПДВ нараховує податкове зобов'язання по ПДВ. Крім того, у відповідності з пп. 7.4.1 цього закону у нього виникає право на податковий кредит у зв'язку з придбаним автомобілем, оскільки він продається, та відповідно, використовується у операціях, що оподатковуються в рамках господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, на дату такого продажу до складу податкового кредиту може бути віднесено суму податку на додану вартість, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля.

Отже, позивач вважає свої дії правомірними, а відтак, висновки податкової такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та спірне податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає визнанню нечинним.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у запереченні. В обґрунтування зазначає, що оскільки легковий автомобіль Ма zda 6 обліковувався ТОВ ВКП «Індастрі» на рахунку 10 «Основні засоби» та в подальшому був реалізований саме як основний засіб, то віднесення Позивачем у серпні 2008 року 29882грн. ПДВ, сплаченого при придбанні легкового автомобіля, до податкового кредиту суперечить п.1.7 ст. 1, пп. 7.4.2 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, висновки, зроблені за результатами перевірки відповідають приписам чинного законодавства, винесене податкове повідомлення рішення є правомірними.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП “Індастрі” зареєстровано у якості юридичної особи 03.04.2002 року виконавчим комітетом Запорізької міської Ради, про що видано відповідне свідоцтво.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП “Індастрі” зареєстроване та перебуває на обліку у якості платника податків у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, на підставі направлень на перевірку від 08.01.2009р. № 4, № 4/1 фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в порядку ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ВКП «Індастрі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 3.09.2008 року.

За результатами перевірки 30.01.2009 року складено акт № 12/23-5/31983738, у якому зафіксовані, виявлені в ході перевірки порушення.

Так, перевіркою встановлено, між ТОВ «ВКП «Індастрі» (Покупець) та фірмою «Goldlay Resourcser Limited» (Продавець) було укладено контракт від 29.10.2007 року №IN-2910/2007- GOL, відповідно до умов якого Фірма «Goldlay Resourcser Limited» продає і постачає, а ТОВ «ВКП «Індастрі» приймає і купує у продавця легковий автомобіль. Загальна сума контракту складає 149412,00 грн., ПДВ сплачений митним органом у сумі 29882,00 грн.

Згідно журналу-ордеру та відомості по рахунку 10 «Основні засоби», придбаний автомобіль Ма zda 6 віднесено до складу основних засобів у ІІ кварталі 2008 року.

Вказаний автомобіль було продано Позивачем у серпні 2008 року фізичній особі ОСОБА_3 згідно біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу № 083459 від 19.08.2008 р.

Суму ПДВ, сплачену у зв'язку з придбанням легкового автомобіля, було включено до складу податкового кредиту серпня 2008 року.

В бухгалтерському обліку ТОВ „ВКП „Індастрі", віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованого на вартість отриманих основних фондів, відобразило кореспонденцію рахунків: Дт 644 «Податковий кредит», Кт 1521 «Придбання необоротних матеріальних активів».

Продаж основного засобу - автомобіль Ма zda 6 в III кварталі 2008 року ТОВ „ВКП „Індастрі" відображено бухгалтерськими проводками Дт 97 «Інші витрати» Кт 10 «Основні засоби», що підтверджено даними журналу-ордеру і відомостями по рахунку 10 «Основні засоби».

Таким чином, в ході перевірки перевіряючи дійшли висновку, що позивачем порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого Позивачем занижено податок на додану вартість на суму 29882 грн. (за серпень 2008 р.)

За результатами розгляду матеріалів перевірки та, зважаючи на виявлені порушення, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222305/0/1208 від 11.02.2009 р. Позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 44823 грн. (у т.ч. основний платіж - 29882 грн., штрафні санкції - 14941 грн.).

Вказане повідомлення-рішення оскаржено позивачем у апеляційному порядку та скарги позивача залишені без задоволення, а, відповідно повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання його нечинними.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на таке:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статі 7 Закону України, Дро податок на додану вартість");

Відповідно до абзацу другого підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно з підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сплата податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, не включається до складу валових витрат. У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до підпункту 8.2.2. пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди розподілено за групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 -автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Таким чином, сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, зважаючи на те, що легковий автомобіль Ма zda 6 був реалізований позивачем саме як основний засіб, а не як товар, правомірно зроблено висновок про безпідставне, всупереч п.1.7 ст. 1, пп. 7.4.2 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесення Позивачем у серпні 2008 року 29882грн. ПДВ, сплаченого при придбанні легкового автомобіля.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000222305/0/1208 від 11.02.09р. винесено правомірно, а, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується. Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Індастрі” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000222305/0/1208 від 11.02.09р. відмовити

П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України , якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України , залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09.12.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко

10.12.2009р. постанова не набрала законної сили

Суддя О.М. Нечипуренко