Постанова № 7018393, 30.07.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року Справа №2а-3367/09/0870

(12 год.40 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

до відповідача : Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652)

про стягнення податкової заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Рожук Д.В., довіреність від 27.03.2007 р. №27,

від відповідача: Борковських В.А., керуючий санацією, ухвала господарського суду Запорізької області від 09.02.2009 р. по справі №25/38,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі позивач) з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) (далі відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 1726901 грн.32 коп., з яких: 527833 грн.33 коп. податковий борг по земельному податку, 130 грн.61 коп. податковий борг з податку на додану вартість, 1199067 грн.99 коп. податковий борг з податку на додану вартість.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про державну податкову службу в Україні» та КАС України, просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1726901 грн.32 коп.

Ухвалою суду від 05 червня 2009 р. було відкрито провадження по справі №2а-3367/09/0870.

Представник позивача в судових засіданнях декілька разів уточняв суму позовних вимог. Відповідно до першої заяви про уточнення та збільшення суми позовних вимог, вих.№8854/10/10-031 від 14.07.2009 р., позивач просив суд стягнути з відповідача: 559145 грн.72 коп. заборгованості по земельному податку та 1206110 грн.99 коп. заборгованості по податку на додану вартість. В наступне судове засідання представник позивача надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог, вих.№10249/10/10-031 від 29.07.2009 р., згідно до якої, на підставі ст. ст. 49, 51 КАС України, просить суд стягнути з відповідача6 1205640 грн.54 грн. заборгованості з податку на додану вартість та 558841 грн.50 коп. заборгованості з земельного податку. Заява прийнята судом до розгляду, спір розглядається відповідно до останніх уточнених позовних вимог.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, зазначив що відповідно до п.7.8 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону. В звязку з тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 р. по справі №25/38 порушено процедуру банкротства відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою від 18.01.2007 р. введено процедуру санації щодо відповідача (який був продовжений ухвалою від 09.02.2009 р.), то момент настання строків сплати податків повинен визначатись ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не іншими спеціальними законами з оподаткування. У даному випадку ще незадоволені вимоги кредиторів першої та другої черги (податки та збори задовольняються в третю чергу). Тому відповідач вважає, що строк сплати податків що не настав. В звязку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) зареєстроване розпорядженням №451 від 11.03.1997 р. Шевченківською районною адміністрацією як субєкт підприємницькою діяльності юридична особа.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 р. по справі №25/38 було порушено процедуру банкротства Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2007 р. по цієї же справі було затверджено план санації, а ухвалою від 09.02.2009 р. було продовжено термін санації, керуючим санацією призначено Борковських В.А.

Позивач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась до суду про стягнення податкової заборгованості як поточний кредитор.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Податкові зобовязання відповідача, стосовно яких було заявлено позов, виникли вже після порушення процедури банкротства та введення мараторію на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ передбачено, що платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до п.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації (…).

Податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу) (п.1.11 ст.1 Закону №2181-ІІІ).

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 р. (зі змінами та доповненнями), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно до самостійно задекларованих відповідачем зобовязань, податкових розрахунків, заборгованість Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) з земельного податку складає 558841 грн.50 коп., виходячи з наступного розрахунку: у 2005 р. відповідач задекларував земельний податок в сумі 91520 грн.40 коп. (щомісяця з січня по грудень 2005р. по 7626 грн.70 коп.); у 2006 р. відповідач задекларував земельний податок в сумі 94717 грн.00 коп. (щомісяця з січня по грудень 2006р. по 7893 грн.08 коп.); у 2007 р. відповідач задекларував земельний податок в сумі 94702 грн.45 коп. (щомісяця з січня по грудень 2007р. по 7891 грн.87 коп.); у 2008 р. відповідач задекларував земельний податок в сумі 186899 грн.56 коп. (щомісяця з січня по грудень 2008р. по 8735 грн.48 коп.); за 5 місяців 2009 р. відповідач задекларував земельний податок в сумі 91002 грн.10 коп. (щомісяця з січня по травень 2009р. включно по 18200 грн.42 коп.).

Статтею 17 зазначеного Закону передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, передбачено обовязок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Сума боргу з земельного податку в розмірі 558841 грн.50 коп. підтверджується документами по справі, разом з тим дана вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про плату за землю», цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку .

Тобто, стосовно правильності обчислення та справляння земельного податку Закону України «Про плату за землю» є спеціальним законом відносно інших нормативних актів.

Відповідно до ст. 18 даного Закону, платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки .

В звязку з чим, підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованість по сплаті земельного податку за останні два роки з травня (включно) 2007 р. по травень (включно) 2009 р. у розмірі 341036 грн.63 коп., в іншій частині стягнення заборгованості по земельному податку слід відмовити.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону, обєктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші обєкти, визначені законами України про оподаткування.

Відповідно до п.1.11 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно до поданих відповідачем декларацій він є платником податку на додану вартість.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла за результатами подання Державним підприємством Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя податкових декларацій за 2006-2009 рр. в яких визначена сума податку, що підлягає до сплати за базовий податковий звітний період. Згідно податкових розрахунків:

за 12 місяць 2006 р. 10942 грн.54 коп. (залишок несплаченої суми від задекларованої суми 12257 грн.00 коп. дата виникнення 02.02.2007 р.);

за 01 місяць 2007 р. 3107 грн.00 коп. дата виникнення 03.03.2007 р.;

за 03 місяць 2007 р. 8815 грн.00 коп. дата виникнення 30.04.2007 р.;

за 04 місяць 2007 р. 12397 грн.00 коп. дата виникнення 01.06.2007 р.;

за 05 місяць 2007 р. 3325 грн.00 коп. (з урахуванням суми штрафу 45 грн.00 коп. нараховану платником самостійно) дата виникнення 01.07.2007 р.;

за 06 місяць 2007 р. 8603 грн.00 коп. дата виникнення 31.07.2007 р.;

за 07 місяць 2007 р. 9315 грн.00 коп. дата виникнення 31.08.2007 р.;

за 08 місяць 2007 р. 3485 грн.00 коп. дата виникнення 01.10.2007 р.;

за 09 місяць 2007 р. 6708 грн.00 коп. дата виникнення 02.11.2007 р.;

за 10 місяць 2007 р. 21006 грн.00 коп. дата виникнення 01.12.2007 р.;

за 11 місяць 2007 р. 4584 грн.00 коп. дата виникнення 02.01.2008 р.;

за 12 місяць 2007 р. 5270 грн.00 коп. дата виникнення 01.02.2008 р.;

за 01 місяць 2008 р. 1936 грн.00 коп. дата виникнення 04.03.2008 р.;

за 02 місяць 2008 р. 1940 грн.00 коп. дата виникнення 01.04.2008 р.;

за 03 місяць 2008 р. 6685 грн.00 коп. дата виникнення 02.05.2008 р.;

за 04 місяць 2008 р. 20121 грн.00 коп. дата виникнення 31.05.2008 р.;

за 05 місяць 2008 р. 18307 грн.00 коп. дата виникнення 01.07.2008 р.;

за 06 місяць 2008 р. 2028 грн.00 коп. дата виникнення 01.08.2008 р.;

за 07 місяць 2008 р. 237602 грн.00 коп. дата виникнення 01.09.2008 р.;

за 10 місяць 2008 р. 10587 грн.00 коп. дата виникнення 01.12.2008 р.;

за 11 місяць 2008 р. 14096 грн.00 коп. дата виникнення 02.01.2009 р.;

за 01 місяць 2009 р. 69306 грн.00 коп. дата виникнення 03.03.2009 р.;

за 02 місяць 2009 р. 316 грн.00 коп. дата виникнення 31.03.2009 р.;

за 03 місяць 2009 р. 708116 грн.00 коп. дата виникнення 01.05.2009 р.;

за 04 місяць 2009 р. 17043 грн.00 коп. дата виникнення 01.06.2009 р.;

пеня 470 грн.45 коп.

Загальна сума заборгованості з податку на додану вартість складає 1205640 грн.54 коп.

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ передбачено обовязок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п 5.3 статі 5 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю.

Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач не надав суду належних документальних доказів погашення заборгованості по податку на додану вартість. Таким чином, сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість складає 1205640 грн.54 коп., що підтверджується документальними доказами.

Твердження відповідача про те, що введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в звязку з чим момент настання строків сплати податків повинен визначатись ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не іншими спеціальними законами з оподаткування, є таким, що суперечить діючим нормам законодавства. Також, відповідач посилається на те, що п.7.8 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону.

Однак, відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію , і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію .

Мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість, а не на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника підпадають під вільний правовий режим до визнання боржника банкрутом.

Порушення провадження в справі про банкрутство не може бути перешкодою для ухвалення рішення суду про стягнення з відповідного боржника суми податкового боргу, що виникла після початку провадження у справі про банкрутство, оскільки такі справи не вважаються повязаними між собою, а обставини розгляду однієї справи не можуть впливати на затримку вирішення іншої.

Дані твердження підтверджується листом Верховного суду України №21-14/2008 від 18.02.2008 р., відповідно до якого мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Тобто, ті податкові зобовязання відповідача, які виникли після введення мораторію погашаються в загальному порядку, передбаченому спеціальними законами, які регулюють данні правовідносини. В даному випадку це Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про плату за землю».

Виходячи з вищевикладеного підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1205640 грн.54 коп. та вимоги по стягненню земельного податку за останні два роки з травня (включно) 2007 р. по травень (включно) 2009 р. у розмірі 341036 грн.63 коп., в іншій частині стягнення заборгованості по земельному податку слід відмовити.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, ст. ст. 1, 4, 6, 7, 10, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 1, 14, 17, 18 Закону України «Про плату за землю» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя до Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652) (код ЄДРПОУ 08011078) податкову заборгованість з податку на додану вартість за період з грудня (включно) 2006 р. по травень (не включно) 2009 р. в розмірі 1205640 (один мільйон двісті пять тисяч шістсот сорок) грн.54 (пятдесят чотири) коп. на користь Державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (код платежу 14010100 на р/р 31116029700009 код одержувача 34676911 в ГУДКУ України у Запорізькій області, МФО 813015 до Держбюджету Шевченківського району м. Запоріжжя), заборгованість по земельному податку за період з травня (включно) 2007 р. по травень (включно) 2009 р. у розмірі 341036 (триста сорок одна тисяча тридцять шість) грн.63 (шістдесят три) коп. на користь Місцевого бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (код платежу 13050100 на р/р 33214811700009 код одержувача 34676911 в ГУДКУ України у Запорізькій області, МФО 813015 до Держбюджету Шевченківського району м. Запоріжжя)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови було виготовлено 03 серпня 2009 р.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Н.І.Малиш