Постанова № 70182064, 07.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5229/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.11.2017 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Грабівського М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що 17 липня 2017 р. в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 винесено постанову у справі про порушення митних правил №1155/20900/17 від 17.07.2017 року та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу. Позивачка вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. В оскаржуваному протоколі зазначено, що такий складений стосовно задекларованого згідно з митними деклараціями №209120000/2015/825115 від 30.06.2015 та №209120000/2015/931455 від 10.08.2015р. товару «МАКСАМ 818 САS» виробник SolvaySolution UK Limited митне оформлення якого здійснено у товарній підкатегорії 3402190000 (пільгова ставка ввізного мита 2%), тоді як на думку фіскальних органів оформлення за вказаними деклараціями повинно проводитись за кодом товару 3402901000 (пільгова ставка ввізного мита 6,5%). Органом митниці посилається на те, що декларантом ОСОБА_5 при оформлені вказаного товару відповідно до митних декларацій №209120000/2015/825115 та №209120000/2015/931455 зазначено неправильний код товару. Вважає, що приймаючи вказані митні декларації, митний орган повинен був перевірити правильність заявленого коду товару і в разі виявлення неправильності цього коду відповідно до ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України вимагати надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, а також зразки товару та/або техніко-технологічну документацію на нього, або ж згідно з ч.4 ст.69 Митного кодексу України самостійно класифікувати товар. Просить суд визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1155/20900/17 від 17.07.2017 року згідно з якою ОСОБА_5 визнано винною у вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів на суму 58889,40 (п'ятдесят вісім тисяч вісімдесят дев'ять гривень сорок копійок).

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити.

Представник Львівської митниці ДФС проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що митним органом постанова про накладання адміністративного стягнення на позивача є правомірною. Надав письмові пояснення, в яких зазначив, що директор ТОВ «Євро МБ Сервіс» ОСОБА_5 не зазначила точних відомостей про Товар, код Товару згідно УКТЗЕД, відомості про нарахування митних та інших платежів, ставки митних платежів, застосування пільг щодо митних платежів, суми митних платежів, способу та особливості нарахування та сплати митних платежів. При винесенні постанови керувалися відповіддю з ГУ ДФСУ у Львівській області про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ІНТЕРДІСП-ЛКБ". Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, постановою у справі про порушення митних правил № 1155/20900/17 від 17.07.2017 р. ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 58889,40 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Разом з тим, з врахуванням диспозицій статей 468 - 485 Митного кодексу України суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти, тобто особи, які крім загальних ознак, визначених ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України, наділені певними додатковими ознаками.

Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Згідно з протоколом про порушення митних правил №1155/20900/17 від 17.07.2017 року, Львівською митницею ДФС отримано лист Харківської митниці ДФС від 25.01.2017 №428/20/20-70-20-01 (в.х. №3002/7/13-70-20 від 25.01.2017) яким було скеровано акт документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи ТОВ «ІНТЕРДІСП-ЛКБ» (КОД ЭДРПОУ 34860140), щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено оформлення, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Вподальшому Львівською митницею ДФС був скерований лист на Харківську митницю ДФС від 16.02.2017 за №4225/13-70-20/7/30 для з'ясування чи являються виставленні ГУ ДФС у Харківській області документи невиїзної перевірки повідомлення-рішення від 03.11.2016 року №0000411412, №0000401412 узгодженими.

23.02.2017 на адресу Львівської митниці ДФС надійшов лист відповідь від ГУ ДФС у Харківській області за №3150/7/20-40-14-12-12 від 23.02.2017 про погашення суми узгодженого грошового зобов'язання за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи ТОВ «ІНТЕРДІСП- ЛКБ» (податковий номер 34860140).

Відповідач зазначає, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "ІНТЕРДІСП-ЛКБ" (ЄДРПОУ 34860140) встановлено факти порушення вимог закону України «Про Митний тариф України»від 19.09.2013 та Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД при класифікації товарів, частині невірної класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні. Митне оформлення здійснено у товарній під категорії 3402190000 (пільгова ставка ввізного мита 2%), необхідно було зазначити код товару 3402901000(пільгова ставка ввізного мита 6,5%), у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 19629,80 грн. ТОВ «ІНТЕРДІСП- ЛКБ» (податковий номер 34860140) при митному оформлені товар заявлено як: «Органічна поверхнево-активна речовина, амфотерного типу (CAS № 61789-40-0), являє собою водний розчин кокамідопропілбетаїну (28,8%) з домішкою хлориду натрію (5,16%), не розфасована для роздрібної торгівлі, призначена для використання в якості сировини в промисловості для виробництва миючих та косметичних засобів, не в аерозольній упаковці:-МАСКАМ САВ 818» за кодом товару 3402190000 відповідно УКТ ЗЕД (пільгова ставка ввізного мита 2%).

Позивачка зазначає, що 12.02.2016 року при заявлені до митного оформлення товару «МАСКАМ САВ 818» здійсненого ТОВ «Інтердісп-Лкб» згідно митної декларації №209120000/2016/805478 вказаний товар було направлено для лабораторного дослідження на підставі спрацювання профілю ризику 107-3 «Контроль правильності товарів згідно з УКТ ЗЕД». Висновком №142008600-0053 від 26.02.2016 року наданим Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС встановлено, що результатами проведених досліджень не суперечать заявленому в графі 31 МД ІМ 40 ДЕ №209120000/2016/805478, тобто «органічна поверхнево-активна речовина, амфотерного типу (САS №61789-40-0), являє собою водний розчин кокамідопропілбетаїну (28,8%) з домішкою хлориду натрію (5,16%), не розфасована для роздрібної торгівлі, призначена для використання в якості сировини в промисловості для виробництва миючих та косметичних засобів, не в аерозольній упаковці».

Положенням ч.5 ст. 69 Митного кодексу передбаченого, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

При цьому, суд враховує, що в оскаржуваній постанові про порушення митних правил та в рішенні про визначення про визначення коду Товару від 09.03.2016 року №КТ-209000013-0056-2016 чітко передбачено, що висновок №142008600-0053 від 26.02.2016 року наданий Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС є основним для прийняття рішення про міну коду класифікації товару «МАСКАМ 818 CAS».

Положення ч. 6 ст. 69 Митного кодексу чітко передбачає, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Електронні митні декларації №209120000/2015/825115 від 30.06.2015 та №209120000/2015/931455 від 10.08.2015р. прийняті від декларанта та перевірені митним органом, товар випущений у вільний обіг.

Суд погоджується з твердженнями представника позивача, що приймаючи вказані митні декларації, митний орган повинен був перевірити правильність заявленого коду товару і в разі виявлення неправильності цього коду відповідно до ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України вимагати надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, а також зразки товару та/або техніко-технологічну документацію на нього, або ж згідно з ч.4 ст.69 Митного кодексу України самостійно класифікувати товар.

Оскільки митні декларації №209120000/2015/825115 від 30.06.2015 та №209120000/2015/931455 від 10.08.2015р. прийняті від декларанта митним органом, товар випущений у вільний обіг, зазначених порушень митним органом не виявлено.

Тобто, відповідач не заперечував, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в поданих митному органу товаросупроводжувальних документах. На момент декларування товару, що переміщувався через митний кордон України законність наданих позивачем документів, які стали підставою для митного оформлення не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

Отже, позивач не вчинила жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого статті 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб`єктивної сторони правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ч.ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які могли б вказувати на наявність в діях позивачки умислу на вчинення правопорушення.

У своєму запереченні Львівська митниця ДФС наголошує на важливості заявлення точних відомостей про Товар, код Товару згідно УКТЗЕД, відомості про нарахування митних та інших платежів, ставки митних платежів, застосування пільг щодо митних платежів, суми митних платежів, способу та особливості нарахування та сплати митних платежів. При цьому, суд враховує, що такі відомості і були заявлені декларантом ОСОБА_5 в повному обсязі без приховувань, а Львівською митницею двічі проведено їх контроль без жодних зауважень.

Щодо твердження представника відповідача про можливість подання позивачкою тимчасової митної декларації суд виходить з наступного. Тимчасова митна декларація подається за умови відсутності чи неповного володіння точними відомостями про товар. У даному випадку у ОСОБА_5 була наявна уся необхідна інформація, до митного оформлення була подана експортна декларація товару, видана у країні експортері виробником товару, який є його виробником з зазначеним ним кодом УКТЗЕД 3402190000, а також його в класифікацією як «органічна поверхнево-активна речовина».

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад порушення митних правил, передбачений ст.485 МК України, оскільки у останньої не було жодного умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, під час накладення на останню адміністративного стягнення не здобуто жодного доказу з цього приводу, не здобуто цих доказів і в ході розгляду справи в суді, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України від 17 липня 2017 року в справі про порушення митних правил №1155/20900/17 відносно ОСОБА_1.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Радченко В.Є.