Постанова № 70165197, 07.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. Справа№ 910/11455/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

на ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р.

по справі №910/11455/16 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Донецька залізниця»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. призначено судову експертизу по справі №910/11455/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. провадження у справі № 910/11455/16 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Не погодившись із вказаними ухвалами, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. у справі № 910/11455/16, передати справу до Господарського суду міста Києва на розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017р. відновлено Заступнику прокурора міста Києва строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Також, не погодившись із прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариством «Українська залізниця» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. у справі №910/11455/16 про зупинення та передати справу до Господарського суду міста Києва на розгляд.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» прийнято до провадження.

Від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли додаткові письмові пояснення.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» підтримує апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва та вважає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. винесені з порушенням та підлягають скасуванню.

Прокуратура підтримує апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» заперечує проти апеляційних скарг Заступника прокурора міста Києва та Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», з підстав викладених у письмовому відзиві.

Розпорядженням №09-53/4348/17 від 06.11.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з участю у підготовці для підвищення кваліфікації суддів Разіної Т.І. та Яковлєва М.Л.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 06.11.2017р., у зв'язку з участю у підготовці для підвищення кваліфікації суддів Разіної Т.І. та Яковлєва М.Л., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Отрюх Б.В., Тищенко О.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017р. апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. по справі №910/11455/16 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Державне підприємство «Донецька залізниця» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників третьої особи, яка належним чином повідомлена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/11455/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості.

Новий розгляд по постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2016р.

Стягується кредитна заборгованість з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», як правонаступника Державного підприємства «Донецька залізниця».

Під час розгляду справи №910/11455/16 виникла необхідність дослідження обставин передання чи не передання Державним підприємством «Донецька залізниця» в процесі реорганізації шляхом злиття Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» зобов'язань (довгострокових кредитів банків) за договорами №13.11-555 від 07.11.2013р., №13.11-556 від 07.11.2013р., №13.11-557 від 07.11.2013р., а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012р.).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження. (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»). У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

За таких обставин, апеляційне провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. про призначення судової експертизи підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00).

Щодо посилань апелянтів про затягування розгляду справи, то апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи те, що експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів, призначення експертизи у даній справі не спрямоване на затягування розгляду, а навпаки для встановлення доказів, які мають значення для вирішення даного спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 р. у справі №910/11455/16 про зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційне провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. про призначення судової експертизи підлягає припиненню.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2017р. у справі №910/11455/16 про зупинення провадження залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

3.Матеріали справи №910/11455/16 повернути до місцевого господарського суду.

4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.В. Тищенко

Б.В. Отрюх