Ухвала суду № 70162522, 31.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м. Київ К/800/13548/17

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року

у справі № 820/5152/16

за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 820/5152/16 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 року № 0000611404 в частині донарахування Харківському державному авіаційному виробничому підприємству суми грошового зобов'язання за платежем код 21081000 у розмірі 599 570, 01 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 820/5152/16.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

28.12.2016 року відповідачем подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.12.2016 року клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 820/5152/16 повернуто відповідачу.

22.02.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали відповідачем надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 820/5152/16.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що причини для поновлення строку, наведені відповідачем є неповажними та не можуть буди підставою для його поновлення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Положеннями частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, відповідач вказує, що вперше апеляційну скаргу ним подано в межах строку, встановленого процесуальним законодавством. Однак вказує, що на час звернення до суду з апеляційною скаргою були відсутні бюджетні асигнування, призначені для сплати судового збору, кошти на рахунки Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області не надходили, а тимчасовим кошторисом кошти на сплату судового збору не були передбачені. Вважає, що неможливість сплати судового збору є поважними причинами пропуску строку.

Однак належних доказів на підтвердження вказаних обставин скаржником не надано, як не надано доказів та обґрунтувань фактичної відсутності коштів, вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Тому, з урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у даному випадку, з огляду на аргументацію скаржника, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не вбачається.

Таким чином, причини, наведені заявником не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, що постановлене з дотриманням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року у справі № 820/5152/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю.І. Цвіркун

Судді І.О.Бухтіярова

Н.Є. Маринчак