Ухвала суду № 70161456, 08.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2017 року

справа № 804/2814/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 804/2814/17 за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтПроект» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтПроект» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2016 рік у розмірі 9 305,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено повністю.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Від відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача. В заперечення відповідач вказує, що суд прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СофтПроект» перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подавався «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2016 рік за формою № 10-ПІ (річна), затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42, згідно якого, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2016 році становила 10 осіб.

Відповідно, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених згідно вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Проте, у 2016 році на підприємстві не працювало жодного штатного працівника, якому встановлена інвалідність, що підтверджено звітом відповідача за формою № 10-ПІ.

У зв’язку з цим, позивачем зроблено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за незайняте 1 робоче місце для працевлаштування інваліда на суму 9 305,00 грн..

Враховуючи, що в добровільному порядку відповідач адміністративно-господарські санкції не сплатив, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У частині 1 статті 20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов’язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому, обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв’язку з наявністю вакансій для інвалідів, відповідачем у 2016 році направлялись на адресу Криворізького міського центру зайнятості звіти за формою №3-ПН від 10.05.2016 р. та від 30.11.2016 р. про наявність 1 вакансії для працевлаштування інваліда на посаду інженер-програміста, що підтверджується відповідними відмітками центру зайнятості про отримання.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «СофтПроект» на адресу Криворізького міського центру зайнятості направлялись листи від 22.01.2016 р., від 19.02.2016 р., від 18.03.2016 р., від 15.04.2016 р., від 03.06.2016 р., від 30.06.2016 р., від 29.07.2016 р., від 26.08.2016 р., від 23.09.2016 р., від 10.11.2016 р. та від 28.12.2016 р. щодо підтвердження актуальності вакансії інженер-програміста, що підтверджується листом Криворізького міського центру зайнятості від 25.05.2017 р. № 05-14/2923 (а.с. 34).

Крім того, відповідачем подавалось оголошення про наявність вакансії інженер-програміста з категорією інвалід, яке було висвітлено у газеті «Звезда 4» (випуск від 06.10.2016 р. №40-1912) (а.с. 35).

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Викладене свідчить про належне виконання відповідачем покладеного на нього законом обов’язку щодо створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості відповідно до нормативу, встановленого ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Крім того, жодного інваліда на заявлену відповідачем вакансію центром зайнятості направлено не було. Випадків відмови у працевлаштуванні інвалідів на заявлені вакансії з боку відповідача також не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, внаслідок застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 цієї статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб’єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення санкцій є безпідставними.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 804/2814/17 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак