Рішення № 70152603, 06.11.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4429/16-ц>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року. м. Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_6, Державного підприємства «Сетам», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_7 про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, застосування наслідків правочину, визнання незаконними дій, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення збитків, –

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_4 06.07.2016 року звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовною заявою про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, організатором яких є ДП «Сетам». Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником вказаної квартири. На виконанні у ОСОБА_5 районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження № 49177781, де стягувачем виступає ПАТ «Перший український міжнародний банк», а боржником - ОСОБА_4. В ході примусового виконання рішення суду відділом ДВС ОСОБА_5 районного управління юстиції було проведено опис та арешт однокімнатної квартири загальною площею 21,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому, державним виконавцем було проведено оцінку описаного майна та передано його на реалізацію. Реалізація майна проводилась ОСОБА_8 підприємством «Сетам». Позивач зазначає, що він лише у липні 2016 року випадково з сайту електронних торгів арештованого майна «Сетам» дізнався, що 11.06.2016 року відбулися електронні торги, на яких реалізовано належну йому квартиру. Про рішення суду, на підставі якого звернено стягнення, про існування виконавчого провадження йому до 04 липня 2016 року не було відомо.

Електронні торги позивач вважає недійсними, оскільки реалізація нерухомого майна є такою, що суперечить вимогам законодавства та здійснена з грубим порушенням наказу Мін’юсту про реалізацію арештованого майна. Так, відділом ДВС не були дотримані вимоги щодо публікації оголошення про реалізацію майна у двох місцевих ЗМІ, повідомлення іпотекодавця та іпотекодержателя про дату реалізації майна, надсилання копій протоколу електронних торгів та акту реалізації майна його попередньому власникові. До того ж, позивач вважає, що ціна реалізованого майна була заниженою, що істотно порушило його права.

Просив суд визнати недійсним протокол проведення електронних торгів ДП "СЕТАМ" з реалізації однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, оформленого 11.06.2016 року № 174443; визнати недійсним акт про проведення електронних торгів; застосувати наслідки недійсності правочину до набуття громадянкою ОСОБА_6 квартири на підставі аукціону оформленого протоколом від 11.06.2016 року № 174443; визнати незаконними дії ДП "Сетам" по оформленню 11.06.2016 року протоколу № 174443 проведення електронних торгів за результатами проведення аукціону з реалізації квартири; визнати незаконними дії ВДВС ОСОБА_5 РУЮ по складенню акту за результатами проведення ДП "Сетам" аукціону з реалізації нерухомого майна.

22.11.2016 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення збитків. Свої вимоги ОСОБА_6 мотивувала тим, що вона є переможцем електронних торгів з реалізації квартири № 2а в буд. 12 по вул. Дж. Дудаєва у м. Львові та після оплати вартості лоту має право на оформлення за собою права власності на квартиру. Однак, у зв’язку із забезпеченням первісного позову у даній справі, оформлення права власності стало неможливим. Діями ОСОБА_4, як вважає ОСОБА_6, їй завдано збитків у формі упущеної вигоди, яка полягає у неотриманих від орендатора квартири грошових коштів за період з 01.08.2016 року по 18.07.2017 року у сумі, згідно з уточненими зустрічними позовними вимогами - 57878,00 грн. Зазначає, що з орендатором ОСОБА_9 у неї укладений договір найму 04.07.2016 року. Просить суд стягнути з ОСОБА_4 вказану суму збитків.

Представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що первісний позов підтримує та просить задовольнити з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві. Проти задоволення зустрічного позову заперечив, вважаючи його безпідставним.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_2 під час розгляду справи проти задоволення первісного позову заперечив, зазначивши, що електронні торги відділом ДВС були проведені у відповідності до вимог законодавства, права боржника при цьому порушені не були. ОСОБА_6 має право на користування придбаним на торгах майном.

Представник відповідача ОСОБА_5 відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечив. Суду пояснив, що реалізація майна ОСОБА_4 на електронних торгах була здійснена у відповідності до вимог законодавства, оголошення про реалізацію майна були опубліковані у друкованих ЗМІ, іпотекодержателю направлялися передбачені порядком повідомлення та копії документів. Питання вирішення зустрічного позову залишив на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_8 підприємство «Сетам» свого представника до суду не направило, хоча було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи. У письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що електронні торги з реалізації спірної квартири були проведені у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. 23 та 25 травня 2016 року оголошення про реалізацію було розміщено у газетах «Ваш магазин» № 38 та «Львівські оголошення» № 19. 31.03.2017 року ОСОБА_4 було направлено повідомлення про вартість арештованого майна. У задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші матеріали справи, суд встановив, що право власності на квартиру № 2а в буд. 12 по вул. Дж. Дудаєва у м. Львові 24.03.2008 року було оформлене на ОСОБА_4

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу, одним із способів захисту яких є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 статті 16 ЦК України).

У відділі ДВС ОСОБА_5 районного управління юстиції Львівської області з 03.11.2015 року перебуває виконавче провадження № 49177781 за виконавчим листом № 2-1316/2257/11 виданим 23.04.2012 року Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_10» 955974,82 грн. боргу та 2823,00 грн. судового збору.

Виконавче провадження відкрите 03.11.2015 року. 06.11.2015 року державним виконавцем був складений акт опису та арешту майна, яким описано та накладено арешт на належну ОСОБА_4 квартиру № 2а в буд. 12 по вул. Дж. Дудаєва у м. Львові.

Частиною 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

30.03.2016 року до відділу ДВС надійшов звіт про оцінку вартості квартири, складений ФОП ОСОБА_11, відповідно до якого ринкова вартість квартири складає 388810,00 грн. Повідомлення про оцінку майна було надіслано ОСОБА_4 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Галицька, 124, та отримане позивачем 16.04.2016 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 8110003742058.

Листом від 20.05.2016 року № 2057/19-18-16 ДП «Сетам» повідомило ОСОБА_4, ПАТ «ПУМБ» та відділ ДВС ОСОБА_5 РУЮ про реєстраційний номер лота – 149042, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів – 09.06. – 11.06.2016 року о 09:00 год., та про початкову ціну лота – 388810,00 грн.

Крім того, у газеті «ВАШ МАГАЗИН» від 23.05.2016 року було опубліковане оголошення від ДП «Сетам» про проведення електронних торгів за лотом № 149042. Аналогічного змісту оголошення було розміщено в газеті «ЛЬВІВСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ» № 19 від 25.05.2016 року.

09.06.2016 року – 11.06.2016 року були проведені електронні торги з реалізації лоту – квартири № 2а в буд. 12 по вул. Дж. Дудаєва у м. Львові. Ціна продажу – 497677,00 грн. Переможцем торгів став учасник № 7 (протокол № 174443). Копія протоколу про проведення електронних торгів була надіслана ДП «Сетам» ОСОБА_4 листом від 21.06.2016 року № 6259/19-14-16.

Відповідно до акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22.07.2016 року, переможцем торгів стала ОСОБА_6 з ціною купівлі лоту – 497677,00 грн.

Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу X Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно з дня формування протоколу.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Викладене узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року № 74/5 (далі – Інструкція), та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі – Тимчасове положення). Питання реалізації іпотечного майна регулюється також нормами Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст. ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Разом з тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.

Проте, головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Листом від 20.05.2016 року № 2057/19-18-16 ДП «Сетам» повідомило ОСОБА_4, ПАТ «ПУМБ» та відділ ДВС ОСОБА_5 РУЮ про реєстраційний номер лота – 149042, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів – 09.06. – 11.06.2016 року о 09:00 год., та про початкову ціну лота – 388810,00 грн.

Крім того, у газеті «ВАШ МАГАЗИН» від 23.05.2016 року було опубліковане оголошення від ДП «Сетам» про проведення електронних торгів за лотом № 149042. Аналогічного змісту оголошення було розміщено в газеті «ЛЬВІВСЬКІ ОГОЛОШЕННЯ» № 19 від 25.05.2016 року.

09.06.2016 року – 11.06.2016 року були проведені електронні торги з реалізації лоту – квартири № 2а в буд. 12 по вул. Дж. Дудаєва у м. Львові. Ціна продажу – 497677,00 грн. Переможцем торгів став учасник № 7 (протокол № 174443). Копія протоколу про проведення електронних торгів була надіслана ДП «Сетам» ОСОБА_4 листом від 21.06.2016 року № 6259/19-14-16.

Відповідно до акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22.07.2016 року, переможцем торгів стала ОСОБА_6 з ціною купівлі лоту – 497677,00 грн.

Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу X Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів у формі аукціону протягом десяти банківських днів здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно з дня формування протоколу.

Враховуючи, що зазначені позивачем підстави для визнання прилюдних електронних торгів недійсними не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, доказів порушення прав і законних інтересів ОСОБА_4 при проведенні електронних торгів не надано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_6, суд встановив, що 04.07.2016 року ОСОБА_6 уклала договір оренди квартири № 2а в буд. 12 по вул. Дж. Дудаєва у м. Львові з ОСОБА_9, відповідно до умов якого квартира надана в оренду з оплатою у перші 12 місяців – 5000,00 грн., у наступні 12 місяців – 5500,00 грн. За заявлений у зустрічному позові період дохід від оренди квартири становив би 57878,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За змістом норм ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання; одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. За статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Судом не встановлено протиправної поведінки ОСОБА_4, внаслідок якої ОСОБА_6 не отримала доходу. Крім того, договір оренди квартири від 04.07.2016 року був кладений між сторонами до набуття ОСОБА_6 права власності на вказану квартиру.

За таких обставин, суд вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_6

У зв’язку з відмовою у задоволенні первісного та зустрічного позовів, понесені сторонами судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, покладаються на них та не підлягають розподілу.

Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються (ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215, 217 ЦПК України, ст.ст. 22, 203, 215, 217, 219, 321 ЦК України, ст.ст. 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), ст. 43 Закону України «Про іпотеку», суд –

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_6, Державного підприємства «Сетам», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_7 про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів, застосування наслідків правочину, визнання незаконними дій – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення збитків – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Після набрання рішенням законної сили скасувати забезпечення позову, застосоване ухвалою суду від 19.07.2016 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 21,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та належить ОСОБА_4 на праві власності; заборонено ОСОБА_6, ОСОБА_5 районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ПАТ «Перший український міжнародний банк» та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на створення перешкод у користуванні ОСОБА_4 належній йому на праві власності квартирою загальною площею 21,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дж. Дудаєва, 12/2а.

Після набрання рішенням законної сили скасувати забезпечення позову, застосоване ухвалою суду від 17.10.2017 року, якою було накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_4 в межах суми 57878,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р. Юрків.