Рішення № 70130096, 03.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2017 р. Справа № 911/2909/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтеплоенергомонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго»

про стягнення 264 292, 82 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 03.05.2017);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 2903/17-1 від 29.03.2017).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Южтеплоенергомонтаж» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (далі відповідач) про стягнення 264 292,82 грн заборгованості, з яких: 238 400,83 грн боргу за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи, 16 479,05 грн пені, 7 453,94 грн інфляційних втрат та 1 959 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2017 порушено провадження у справі № 911/2909/17, розгляд справи призначено на 03.11.2017.

03.11.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 03.11.2017 (вх. № 23136/17 від 03.11.2017), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом. Також відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності від 03.11.2017, згідно якого останній просив суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені на підставі ст. 258 ЦК України та відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог.

У судовому засіданні 03.11.2017 представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Южтеплоенергомонтаж» (Підрядник) було укладено договір підряду 7С-ЮТЕМ-2015, відповідно до якого підрядник зобовязався своїми або залученими силами і засобами за замовленням замовника виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи (надалі роботи) на обєкті будівництва теплова електростанція потужністю 18МВт 11 черги, що працює на біопаливі, в смт. Іванків Київської обл., а замовник прийняти виконані підрядником роботи та оплати їх.

Згідно з п.п. 2.1, 2.3.2. договору орієнтовна вартість робіт за договором становить 1 000 000 грн, в тому числі ПДВ 166 666,67 грн. Остаточний розрахунок за виконані належним чином роботи замовник здійснює після підписання сторонами на умовах ст. 8 договору актів приймання-передачі на весь обсяг робіт за договором, з вирахуванням сплаченого авансу.

Після виконання всього обсягу робіт за договором підрядник зобовязаний здати їх замовнику по акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від підрядника зобовязаний повернути їх підряднику підписаними або подати обґрунтовану відмову від підписання акту (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Відповідно до п. 13.2. договір є чинним з дати його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Додатком на монтажні/інші роботи № 1 від 20.11.2015 (форма № 2) сторонами погоджено, що загальна вартість робіт становить 298 802,82 грн з урахуванням ПДВ.

Додатком на монтажні/інші роботи № 2 від 15 грудня 2015 (форма № 2) сторонами погоджено, що приблизна вартість робіт становить 248 838,24 грн. з урахуванням ПДВ. Остаточна вартість робіт визначається по факту виконання після погодження і підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Додатком на монтажні/інші роботи № 3 від 01 серпня 2016 року (форма № 2) сторонами погоджено, що загальна вартість робіт становить 68 019,05 грн з урахуванням ПДВ.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 у листопаді 2015 року виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на загальну суму 298 802,82 грн, що підтверджується Актами прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 9, № 18, № 19, № 20 за листопад 2015 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/до вказаних актів (а.с. 22-55), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; у серпні 2016 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 236 943,88 грн, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт № 21, № 22, № 23 та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/до вказаних актів за серпень 2016 року (а.с. 64-76), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; у вересні 2016 року позивач виконав підрядні роботи на суму 68 019,95 грн, що підтверджується Актом прийому-виконаних робіт № 34 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/до Акту 34 за вересень 2016 року (а.с. 77-81), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Всього позивачем на виконання договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 виконано підрядні роботи на загальну суму 603 766,65 грн (298 802,82 грн + 236 943,88 грн + 68 019,95 грн).

Суд встановив, що надані позивачем ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт № 9, № 18, № 19, № 20 за листопад 2015 року (а.с. 22-27, 34-35, 39-42, 47-50 ) не містять дати їх підписання; наданий позивачем ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт № 34 за вересень 2016 року не містить дати його підписання; надані позивачем ОСОБА_3 приймання виконаних робіт № 21, № 22, № 23 за серпень 2016 року (а.с. 56-69, 64-66, 70-72) підписані 31.08.2017, а надані позивачем ОСОБА_3 приймання виконаних робіт № 21, № 22, № 23 за серпень 2015 року (а.с. 112-129) підписані 05.08.2017.

Вказані обставини виключають можливість встановлення судом достовірної дати підписання спірних актів за листопад 2015 року, серпень 2016 року та вересень 2016 року, приймання виконаних будівельних робіт, а також моменту виникнення обовязку відповідача щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт з дати підписання актів, як-то передбачено п. 2.3.2 договору.

11.05.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 13-23/409 від 11.05.2017 (а.с. 134-135), згідно якої просив останнього негайно сплатити 238 400,83 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 11.05.2017 (а.с. 136).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та те, що з наданих сторонами актів приймання виконаних робіт неможливо встановити дату виникнення у відповідача обовязку з оплати виконаних спірних підрядних робіт у порядку п. 2.3.2. договору, суд дійшов висновку, що обовязок відповідача з оплати виконаних позивачем підрядних робіт в силу ст. 530 ЦК України виник 19.05.2017 (після спливу 7 днів від дати предявлення претензії).

Судом встановлено, що відповідач в порушення договору за виконані підрядні роботи з позивачем повністю не розрахувався, сплативши позивачу 365 365,82 грн, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 990 від 31.10.2017 (а.с. 137), решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи на момент прийняття судового рішення складає 238 400,83 грн (603 766,65 грн - 365 365,82 грн), що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 990 від 31.10.2017 (а.с. 137) та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 238 400,83 грн боргу за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи, 16 479,05 грн пені, 7 453,94 грн інфляційних втрат та 1 959 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 у листопаді 2015 року виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на загальну суму 298 802,82 грн, що підтверджується Актами прийому-передачі виконаних будівельних робіт № 9, № 18, № 19, № 20 за листопад 2015 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/до вказаних актів (а.с. 22-55), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; у серпні 2016 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 236 943,88 грн, що підтверджується Актами прийому-виконаних робіт № 21, № 22, № 23 та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/до вказаних актів за серпень 2016 року (а.с. 64-76), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; у вересні 2016 року позивач виконав підрядні роботи на суму 68 019,95 грн, що підтверджується Актом прийому-виконаних робіт № 34 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати/до Акту 34 за вересень 2016 року (а.с. 77-81), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; всього позивачем на виконання договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 виконано підрядні роботи на загальну суму 603 766,65 грн (298 802,82 грн + 236 943,88 грн + 68 019,95 грн); відповідач в порушення договору за виконані підрядні роботи повністю не розрахувався, сплативши позивачу 365 365,82 грн, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 990 від 31.10.2017 (а.с. 137), решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи на момент прийняття судового рішення складає 238 400,83 грн (603 766,65 грн - 365 365,82 грн), що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 990 від 31.10.2017 (а.с. 137) та не спростовано відповідачем.

Судом критично оцінюються посилання представника відповідача на те, що Додаток № 1, Додаток № 2 до договору, Акти виконаних робіт № 9, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23 та № 34, довідки про вартість виконаних будівельних робіт до договору не підписані зі сторони виконавчого директора ТОВ «Біогазенерго», а тому не є належними доказами надання послуг за договором підряду, оскільки на вказаних документах містяться підписи генерального директора відповідача ОСОБА_4 та скріплені печаткою ТОВ «Біогазенерго», претензії щодо неналежного виконання позивачем договірних зобовязань відповідачем не предявлялися.

Здійснені відповідачем проплати за договором підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 у сумі 365 365,82 грн підтверджують прийняття останнім підрядних робіт без зауважень і заперечень.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 238 400,83 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 238 400,83 грн боргу за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015, позивачем за період з 03.05.2017 по 11.08.2017 нараховано 16 479,05 грн пені на суму боргу 238 400,93 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку порушення строків оплати, передбачених п. 2.3.2 договору, замовник оплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п. 9.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 86) та встановлення судом 19.05.2017 датою виникнення обовязку відповідача з оплати виконаних підрядних робіт, суд обмежив період нарахування пені з 19.05.2017 по 11.08.2017 (кінцева дата, яка зазначена в розрахунку суми заборгованості до позовної заяви). Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 17.08.2016 по 17.02.2017 складає 13 925,22 грн. Відтак, вимога про стягнення 16 479,05 грн пені є обгрунтованою у розмірі 13 925,22 грн.

Також відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Суд встановив, що позивач звернувся з позовом до суду з позовом 28.09.2017, що підтверджується першим аркушем позовної заяви (а.с. 5).

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості до позовної заяви (а.с. 86) вбачається про нарахування пені за період з 03.05.2017 по 11.08.2017, тобто в межах річного строку позовної давності.

Доводи представника відповідача щодо нарахування позивачем пені поза межами строку позовної давності оцінюються судом критично, оскільки судом встановлено дату виникнення обовязку відповідача з оплати виконаних підрядних робіт 19.05.2017. Таким чином, перебіг строку позовної давності до вимог про стягнення пені розпочався 19.05.2017, а строк позовної давності не є пропущеним.

З огляду на наведене, вимоги про стягнення 13 925,22 грн пені є такими, що підлягають задоволенню судом.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015, позивачем за період з 03.05.2017 по 11.08.2017 нараховано 7 453,94 грн інфляційних втрат та 1 959 грн 3 % річних за період з 03.05.2017 по 11.08.2017.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 86) та встановлення судом 19.05.2017 датою виникнення обовязку відповідача з оплати виконаних підрядних робіт, суд обмежив період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 19.05.2017 по 11.08.2017 (дата, яка зазначена в розрахунку суми заборгованості до позовної заяви). Відтак, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 19.05.2017 по 11.08.2017 становить 4 298,84 грн інфляційних втрат та 1 665,54 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 7 453,94 грн інфляційних втрат та 1 959 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 298,84 грн інфляційних втрат та 1 665,54 грн 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 238 400,83 грн боргу за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи, 13 925,22 грн пені, 4 298,84 грн інфляційних втрат та 1 665,54 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (07201, Київська обл., Іванківський район, селище міського типу Іванків, вул. Розважівська, буд. 192; ідентифікаційний код 33593431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтеплоенергомонтаж» (55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Промисловий майданчик, буд. 13-А; ідентифікаційний код 38859563) 238 400 (двісті тридцять вісім тисяч чотириста гривень) 83 коп. боргу за виконані згідно договору підряду № 7С-ЮТЕМ-2015 від 26.10.2015 роботи, 13 925 (тринадцять тисяч девятсот двадцять пять гривень) 22 коп. пені, 4 298 (чотири тисячі двісті девяносто вісім гривень) 84 коп. інфляційних втрат, 1 665 (одну тисячу шістсот шістдесят пять гривень) 54 коп. 3 % річних та 3 874 (три тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні) 36 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 08.11.2017

Суддя П.В.Горбасенко