Рішення № 70126365, 09.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/20726/16-ц

Провадження № 2/638/1078/17

09.11.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шульзі К. І.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, щоОСОБА_2 03.09.2015 року звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки НОМЕР_2. Також було встановлено, що відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю, оскільки на час здійснення виплат відносився до категорії зайнятого населення. Просить суд позов задовольнити, стягнути вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1802 грн. 99 коп.

Представник позивача - Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги, просить суд слухати справу без його участі, не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, а саме відповідно до вимог частини 5 статті 74 ЦПК України відповідачу була надіслана судова повістка про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації рекомендованим поштовим відправленням. Заперечень проти позову, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справидо суду не надходило.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 224 ЦПК України. Окрім того, відповідно до частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини 1 статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представника позивача, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Харківський міський центр зайнятості, затвердженого наказом Харківського обласного центру зайнятості №452 від 05.11.2008 року, Харківський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості.

Підставою звернення Харківського міського центру зайнятості - суб'єкта владних повноважень з цим позовом до місцевого суду загальної юрисдикції є позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 22.09.2015 року у справі №811/3781/14, згідно з якої справи щодо вимог про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, в інших випадках в порядку цивільного. Тобто Верховний суд дійшов висновку, що зазначений спір є не публічно-правовим, а приватно - правовим та має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Згідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

03.09.2015 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональної картки НОМЕР_2.

Згідно поданої заяви, наказом директора від 10.09.2015 року №НТ150910

ОСОБА_2 наданий статус безробітного з 03.09.2015 року та відповідно до п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначена виплата допомоги по безробіттю з 10.09.2015 по 03.09.2016 року, у розмірі встановленому законодавством.

Під час реєстрації в службі зайнятості та подальших відвідувань Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_2 було роз'яснено чинне законодавство України про зайнятість, надані консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №60/62 від 13.02.2009 року, Постанови правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за №232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом перебування на обліку як безробітного.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

Відповідно до частини другої та третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вищезазначених вимог ОСОБА_2 не повідомив центр зайнятості про те, що згідно договору цивільно-правового характеру з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надавав послуги під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

Даний факт був встановлений під час обміну інформацією між Харківським міським центром зайнятості та даними Пенсійного фонду України в Харківській області.

На підставі виявленого факту, проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якої складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №54 ПФУ від 06.05.2016 року у відповідності до пункту 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №60/62 від. 13.02.2009 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, яким встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ОСОБА_2 був укладений договір цивільно-правового характеру від 10.09.2015 року №343 зі строком дії до 18.01.2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» №804-XII від 01.03.1991 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин): зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України,Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Таким чином, особи які працюють по найму на підприємствах, в установах чи організаціях, незалежно від форм власності, не можуть бути зареєстровані як безробітні, оскільки відносяться законодавством до категорії зайнятого населення.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

За таких обставин, ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносився до категорії зайнятого населення.

Невиконання ОСОБА_2 встановлених законодавством вимог призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття. У зв'язку з цим, директором Харківського міського центру зайнятості 18.05.2016 року виданий наказ за №730 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2» за період з 10.09.2015 по 11.03.2016 в сумі 3022 грн. 99 коп.

На виконання пункту 7 Порядку, даний наказ разом з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та листом - претензією №ХМЦЗ-02-6243-26/16 від 19.05.2016 року направлений ОСОБА_2 з пропозицією повернути кошти у добровільному порядку.

ОСОБА_2 повернув на рахунок ХМЦЗ кошти у сумі 1220 грн.: 01.06.2016 року - 610 грн., 02.07.2016 року - 610 грн. Залишок заборгованості складає 1802, 99 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До теперішнього часу в результаті умисного невиконання своїх зобов'язань та зловживання ними кошти службі зайнятості не повернуті, чим завдана суттєва майнова шкода. З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що під час перебування відповідача в центрі зайнятості, останній відносився до категорії зайнятого населення, що в свою чергу, виключає право відповідача на звернення до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості з проханням надати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіттяпідлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-228ЦПК України, ст. 15, 16, 1166 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (р/р 37177300802007 в ГУДКСУ Харківської області, МФО 851011, ЄДРПОУ 36224721, місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка 137-А), вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1802 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (р/р 37177300802007 в ГУДКСУ Харківської області, МФО 851011, ЄДРПОУ 36224721, місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка 137-А), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: