Справа № 2-2614
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2009 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі Бегені Ж.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, про стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соц. страхування...) про стягнення 125000 грн. за спричинену моральну шкоду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те , що з 1963 р. по 2004 р. пропрацював у Відкритому акціонерному товаристві «Південний гірничозбагачувальний комбінат», помічником машиніста екскаватора, майстром добувної дільниці, помічником начальника добувної дільниці, начальником добувної дільниці, помічник начальника дільниці, в 2004 р. звільнений з виходом на пенсію.
Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 16.12.2003 р., протокол № 395 йому були встановлені професійні захворювання - пиловий бронхіт з бронхообструктивним синдромом. Емфізема легень 1- 2 ст. Комісією, яка проводила розслідування, було складено Акт розслідування професійного захворювання від 26.12.2003 р., в якому встановлено , що згідно пункту 15 причиною професійного захворювання є робота в умовах впливу виробничої пилі, яка перевищувала гранично допустиму концентрацію. В п. 17 Акту встановлено , що винним в професійних захворюваннях - є адміністрація ВАТ «Південний гірничозбагачувальний комбінат».
28.04.2004 р. за висновком МСЕК йому первинно та безстроково встановлено 30% професійної втрати працездатності та визнано інвалідом 3 групи.
Він вважає , що саме з вини підприємства, йому заподіяна шкода здоровю, в результаті чого він втратив здоровя та працездатність , являється інвалідом , в результаті чого, відчуває фізичний біль, переносить моральні страждання та переживання, наявність яких полягає в наступному - його постійно турбує задушливий кашель, навіть при незначному фізичному навантаженні, особливо приступи збільшуються в сиру погоду, при наявності пилу, через переохолодження; відчуває болі у грудній клітці, через постійне напруження, які викликає кашель; як наслідок , турбує безсоння, що викликає дратівливість та неврівноваженість по відношенню до оточуючих. У нього погіршилися стосунки з родиною, його стан здоров'я викликає зайву подразливість, що призводить до постійних суперечок. Він вказує, що відчуває себе нікчемним серед друзів, знайомих, в колі сім'ї , через свою неповноцінність. Від вищевказаного він переносить моральні страждання та переживання, які не можливо висловити, а він їх відчуває уже на протязі тривалого часу.
Він просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області компенсацію за причинену моральну шкоду в сумі 125000 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, при цьому послався на обставини вказані в позовній заяві, що при невеликих фізичних навантаженнях позивач швидко втомлюється, втрачає працездатність. Він часто звертається до лікувальних установ по медичну допомогу, що у свою чергу вимагає додаткові витрати. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не забезпечило безпечні і нешкідливі умови праці, порушений його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.
Стан здоров'я його продовжує погіршуватися по теперішній час, не дивлячись на неодноразові курси лікування. Ходити йому стає все важчим. Не дивлячись на його багатократні спроби організувати його життя, пересилюючи постійний фізичний і душевний біль, він залишається як і раніше в стані пригніченості і депресії.
Він став дратівливим, запальним, внаслідок цього у нього зіпсувалися відносини з друзями. Він вважає, що разом з матеріальним збитком він переносить постійно моральні страждання і переживання, викликані пошкодженням його здоров'я, в результаті фізичної дії шкідливих і небезпечних чинників, при виконанні трудових обов'язків.
Він просить при винесені рішення врахувати що з вини підприємства позивачу заподіяна шкода здоровю, яка призвела до 30 відсотків втрати працездатності на безстроково , він проходить стаціонарно лікування. Також пояснив, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів та переносить моральні та фізичні страждання через отримані профзахворювання. Просить суд задовольнити позов, та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 125000 грн.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.
Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ». Законом України № 717 V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоровя позивача, наслідки визвані захворюваннями, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду, спричинену професійними захворюваннями.
Із трудової книжки встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 1963 р. по 2004 р. пропрацював у Відкритому акціонерному товаристві «Південний гірничозбагачувальний комбінат», помічником машиніста екскаватора, майстром добувної дільниці, помічником начальника добувної дільниці, начальником добувної дільниці, помічник начальника дільниці. Від 06.04.2004 р. позивач був звільнений в звязку з виходом на пенсію. ( копія трудовї книжки а.с. 4-8).
Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 16.12.2003р., протокол № 395 позивачеві встановлені професійні захворювання: Пиловий бронхіт 1 2 ст. з бронхообструктивним синдромом. Емфізема легень 1- 2 ст. Згідно Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці складеною Інгулецькою районною СЕС від 23.07.2003 р., на робочому місці було виявлено перевищення гранично допустимих норм праці, а саме: запиленість повітря робочої зони ( концентрація пилу ), в тому числі вміст вільного 3, 8 мг/м3 10, 4мг/м3 при ГДК 2, 0 мг/м3. ( а.с. 12-13)
Відповідно Акту розслідування професійного захворювання від 26.12.2003 р., комісією: ВАТ « ПГЗК », санітарно-епідеміологічної станції Інгулецького району, Фонду соц. страхування від нещасних випадків…, лікувального закладу було проведено розслідування в якому встановлено , що згідно пункту 15 причиною професійного захворювання є робота в умовах впливу виробничої пилі, яка перевищувала гранично допустиму концентрацію. Відповідно пункту 17 Акту встановлено , що винним в професійних захворюваннях є адміністрація ВАТ «Південний гірничозбагачувальний комбінат». ( а.с.9-11).
Від 28.04.2004 р. за висновком МСЕК позивачу первинно та безстроково встановлено 30% професійної втрати працездатності та визнано інвалідом 3 групи. Лікарями противопоказано : важка фізична праця, переохолодження. ( а.с.16)
Позивач многоразово перебував на лікуванні в медичних закладах: в міській лікарні, на лікуванні в санаторіі-профілакторії, на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Клініки Українського НДІ промислової медицини (УНДІПМ), що підтверджується виписними епікризами, а також виписками із історії хвороби, які знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 17 - 22).
З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивач повинен спостерігатися у лікарів за місцем проживання. Йому рекомендовано : диспансерне спостереження в терапевта, оздоровлення в санаторіях-профілакторіях (Бердянськ) пульмонологічного профілю, медикаментозна тривала базисна терапія, курси полівітамінів щоквартально, антибактеріальна терапія 5-7 днів в квартал, дотримання дієти. Він потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. В даний час позивач перебуває на обліку у лікаря терапевта. ОСОБА_3 випробовує фізичні і моральні страждання, має больові і інші неприємні відчуття, у нього понижена якість життя.
Як пояснив в суді представник позивача, останній випробовує постійно пригнічений настрій, йому протипоказана фізична праця, що зачіпає його самолюбність і гідність, йому потрібна постійна допомога з боку родичів і знайомих. Всі незручності, пов'язані з придбаним профзахворюванням заподіює йому моральні страждання, переживання. Йому доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем. Почуття неповноцінності привело до того, що у нього погіршилися стосунки з оточуючими. Все це призвело до того що він став замкнутою людиною, постійно знаходиться у подавленому стані, життя не приносить йому радості.
При таких обставинах суд вважає, що позивачеві заподіяний як фізичний, так і моральний збиток, який підлягає компенсації.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в звязку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2004 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу. Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду Ураїни № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з обєктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Зважаючи на те, що позивачеві було встановлено 30 % втрати професійної працездатності позивача безстроково та встановлення 3 групи інвалідності, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 18000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3, а в останній частині позову позивачеві слід відмовити.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.
Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 18000 гривень.
В останній частині позову відмовити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко
Судове рішення № 7010136, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2614. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: