Рішення № 7010132, 01.12.2009, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1471/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2009 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Костенко В.В.

при секретарі Кулагіной І.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Державного педагогічного університету про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом , ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що з 1.09.1999 року по 14.08.2008 року вона працювала на посаді доцента кафедри зоології, фізіології і валеології Криворізького державного педагогічного університету і була звільнена з займаної посади у зв"язку із виходом на наукову пенсію.

При виході на пенсію з посади наукового ( науково-педагогічного) працівника відповідно до норм ч.17 ст.24 Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-Х11 від 13.12.1991 року їй, як науково-педагогічному працівникові повинна була бути видана грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 111-1У рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому КМУ , не менше: для чоловіків - 12,5 років, для жінок-10 років.

Позивач зазначає, що на момент звільнення її науково-педагогічний стаж склав 27 років та 10 місяців.

Між тим, на момент звільнення на пенсію належна їй грошова допомога відповідачем не була виплачена.

13.08.2008 року вона направила на адресу Криворізького державного педагогічного університету заяву с проханням сплатити належну їй суму коштів, але відповіді не отримала.

08.10.2008 року позивач повторно звернулася до адміністрації Криворізького державного педагогічного університету.

09.10.2008 року на своє звернення вона отримала відповідь за вих. № А-16, в якій відповідач повідомив, що університет фінансується за рахунок коштів державного бюджету в межах затвердженого на рік кошторису. У 2008 році кошторисом не передбачені кошти на такі виплати.

Зазначена відповідь позивача не влаштувала і вона звернулася 17.10.2008 року за роз"ясненням із зазначеного питання до Міністерства освіти України.

У своїй відповіді на її звернення Департамент економіки та фінансування Міністерства освіти України від 20.11.2008 року за № 10/2- 1154 підтвердив її право на отримання вищеназваної допомоги та повідомив, що такі виплати повинні здійснюватися за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

08.12.2008 року позивач знов звернулась до адміністрації Криворізького державного педагогічного університету з проханням здійснити виплати належної їй грошової допомоги і 17.12.2008 року отримала на своє звернення відповідь педуніверситету про неможливість здійснити зазначені виплати у зв»язку із відсутністю фінансування.

Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати належної їй грошової допомоги протиправними та такими, що порушують вимоги ст.ст.47,116 КЗпП України і її конституційні права та законні інтереси.

На підставі Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року та Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року " Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати", належна їй до сплати сума грошової допомоги 14220.00 підлягає індексації і становить 16027.27 грн.

Крім того, позивач вважає, що внаслідок порушення її законних прав та інтересів відповідачем, їй була заподіяна моральна шкода, оскільки вона випробувала душевні переживання, т.я. розраховувала на ці гроші, змушена була брати в борг, відмовляти собі та членам родини у необхідних речах. Вона зазнала приниження честі і гідності, оскільки на протязі двох років повинна була звертатися до відповідача з проханням виплатити належні їй за законом кошти. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 5000 грн.

Позивач просить стягнути з Криворізького державного педагогічного університету на її користь матеріальну допомогу при виході на пенсію з урахуванням суми індексації в розмірі 16027.27 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі і просила їх задовольнити, при цьому зазначила, що заперечення відповідача про відсутність коштів на виплату допомоги не ґрунтуються на законі та порушують її права та інтереси. Вона розраховувала на ці кошти, коли брала кредит на потреби сім»ї . Крім того, у 2008 році- це була сума, на яку можна було придбати більшу кількість товарів та послуг, а тепер, у зв»язку із кризою у державі , гроші знецінились і сума допомоги вже не є такою вагомою . Позивач вважає, що діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, оскільки вона понесла не тільки матеріальні витрати, але і душевні страждання , пов»язані з необхідністю принижуватись, вимагаючи того, що їй належить за законом. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позову, посилаючись на те, що при звільненні на пенсію у 2008 році ОСОБА_1 кошторисом педагогічного університету на цей рік такі виплати не були передбачені. Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати їй компенсації, оскільки грошова допомога є одноразовою виплатою і вимоги діючого законодавства щодо компенсації втрати частини доходів не можуть бути застосовані у цьому випадку. Не доведені і не обґрунтовані вимоги позивача щодо заподіяння їй моральної шкоди та стягнення на її користь 5000 грн., у зв"язку з чим , представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 14.08.2008 року була звільнена за власною ініціативою у зв"язку із виходом на пенсію для наукових працівників із Криворізького державного педагогічного університету, про що свідчить запис за № 18 у її трудовій книжці БТ-1 № НОМЕР_1 (а.с. 17-21).

Позивач стверджує , що при виході на наукову пенсію їй повинна була виплачена грошова допомога, відповідно до норм ч.17 ст.24 Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність" ( з наступними змінами та доповненнями), в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 111-1У рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті. Вона має науковий стаж роботи більше 12,5 років, що дає їй право на оформлення наукової пенсії. Між тим, належну їй грошову допомогу при виході на пенсію вона не отримав.

Зазначені обставини не заперечуються відповідачем. У своїй відповіді на звернення позивача від 09.10.2008 року за № А-16 ректор університету ОСОБА_3 повідомляє, що фінансування Криворізького державного педагогічного університету здійснюється з державного бюджету в межах затвердженого кошторису на рік, тому виплата грошової допомоги , відповідно до Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність", не можлива. При цьому , у своїй відповіді ректор зазначає, що дія вищеназваного Закону не припинялася з 2006 року, але коштів на здійснення такої виплати Міністерство освіти і науки України університету не виділило. Далі у відповіді відповідачем не заперечується факт того, що грошова допомога повинна була бути виплачена позивачеві у 2008 році і обраховується її розмір у 14220.00 грн. ( а.с.23).

Відповідно до Закону України " Про державний бюджет України на 2008 рік" дія положень ст.24 Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність" не призупинялася.

Вищевикладене підтверджується і листом Департаменту економіки та фінансування Міністерства освіти і науки України від 20.11.2008 року № 10/2-1154 ( а.с.25).

Таким чином, відповідачем фактично не заперечується право позивача на отримання при виході на наукову пенсію передбаченої ст.24 Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність" грошової допомоги в розмірі 6 посадових окладів. Між тим, він відмовляється провести її виплату , посилаючись на відсутність в університеті коштів на ці потреби у 2008 та 2009 роках, оскільки фінансування учбового закладу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та в межах кошторису.

Суд вважає заперечення відповідача такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Суд зауважує, що реалізація особою права, яке пов"язане з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань судом не приймається до уваги.

Так, у справі " Качко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше . І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

У ч. 17 ст.24 Закону України " Про наукову та науково-технічну діяльність" зазначено, що при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті (257-2004-п), затвердженому Кабінетом Міністрів України, не менше:для чоловіків - 12,5 року; для жінок - 10 років. Будь-які інші застереження з приводу порядку та додаткових умов отримання цієї допомоги у вищеназваному Законі не вказані.

Позивач звернулася вперше із заявою про виплату цієї допомоги до ректора університету 13.08.08 року, тобто зразу, як в неї виникло право на цю виплату ( а.с.22).

На підставі викладеного суд вважає доведеними вимоги позивача щодо сплати належної їй при виході на наукову пенсію грошової допомоги в сумі 14220.00 грн., зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Між тим, суд не може погодитися з вимогами позивача щодо проведення індексації суми грошової допомоги на підставі Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року та Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року " Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати", оскільки вважає, що вимоги вищеназваних нормативних актів стосуються компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців. Тобто із змісту цього Закону убачається, що під грошовими доходами громадян розуміються виплати, які не мають разового характеру. В даному випадку виплата грошової допомоги у разі виходу на наукову пенсію в розмірі 6 посадових окладів носить разовий характер и вимоги вищеназваного законодавства щодо проведення індексації не можуть бути застосовані. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд при вирішенні цього питання керується роз"ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року ( з наступними змінами та доповненнями) " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди.

В п.5 цієї Постанови зазначається, що суд по кожній справі повинен з"ясувати характер правовідносин сторін і встановити якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Позивач у своїм позові як на правову підставу відшкодування моральної шкоди посилається на норми ст.1167 ЦК України, між тим суд вважає, що нею це посилання зроблено помилково, оскільки спірні правовідносини виникли не у зв"язку із заподіянням шкоди в порядку цивільно - правових відношень, а внаслідок існування трудових відносин між сторонами, тому при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди вищеназвані норми не можуть бути застосовані.

Суд вважає, що позивач на підставі ст. 60 ЦПК України не довела факт заподіяння їй моральної шкоди внаслідок душевних переживань, пов”язаних з невиплатою грошової допомоги, у зв”язку з чим заявлені вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді пропорційно до частині задоволених на його користь вимог в сумі 15 грн.

Керуючись ст.24 Закону України „ Про наукову і науково-технічну діяльність” ( із змінами та доповненнями , внесеними Законом України від 22.09.2006 року № 190-16), Законом України „ Про державний бюджет України на 2006 рік”, Постановою Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди ( із змінами та доповненнями від 25.05.2001 року), ст.ст. 3,10,11,60,82,88,212-215 ЦПК України ,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Криворізького Державного педагогічного університету ( банк платника ГУДКУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код 02125177, р/рахунок 35223002001484) на користь ОСОБА_1 невиплачену їй при виході на наукову пенсію у 2008 році грошову допомогу в сумі 14220,00 грн. ( чотирнадцять тисяч двісті двадцять гривен) та понесені нею судові витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в суді пропорційно до частині задоволених на користь позивача вимог в сумі 15 грн.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Криворізького Державного педагогічного університету ( банк платника ГУДКУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код 02125177, р/рахунок 35223002001484) на користь держави недоплачений позивачем судовий збір в сумі 142 грн.20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 06.12.2009 року.

Суддя В.В.Костенко

.