Ухвала суду № 70097470, 02.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 825/1173/17 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Провадження П/825/1241/17 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування: податкового повідомлення-рішення № 0001631302 від 12.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 15 735 грн. 93 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0001641302 від 12.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати військового збору на 1 030 грн. 77 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0001651302 від 12.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 5 212 грн. 50 коп.; вимоги № Ф-0002641309 від 07.07.2017 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 15 093 грн. 16 коп., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002651309 від 07.07.2017 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 973 грн. 91 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001631302 від 12.05.2017 р., № 0001641302 від 12.05.2017 р., № 0001651302 від 12.05.2017 р., вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-0002641309 від 07.07.2017 р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002651309 від 07.07.2017 р. за виключенням сум валових витрат по військовому збору у розмірі 6159 грн. 19 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Чернігівській області (надалі за текстом - «ГУ ДФС у Чернігівській області»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.03.2017 р. по 11.04.2017 р. посадовцями ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 203/13/НОМЕР_5 від 26.04.2017 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 177, 193, 198, 201, п. 16 підрозділу 10 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наслідок чого: завищено витрати на 54 973 грн. 12 коп.; занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 3 475 грн.; занижено суму єдиного соціального внеску на 15 093 грн. 16 коп., занижено суму військового збору на 824 грн. 61 коп.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

У 2015 - 2016 роках ФОП ОСОБА_2, перебуваючи на загальній системі оподаткування, включив до складу витрат 31 439 грн., сплачених ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Ішуранс Груп» за договорами страхування автомобілів.

Також, протягом 2016 р. позивач відніс до витрат та податкового кредиту 17 374 грн. 93 коп., сплачених ТОВ «Фірма «Бюс-Гарантія» у зв'язку з придбанням ДСП та МДФ.

Крім того, у 2016 р. ФОП ОСОБА_2 включив до складу витрат 6 159 грн. 19 коп. сплаченого військового збору.

Водночас, зазначені витрати безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу, що призвело до завищення витрат на 54 973 грн. 12 коп. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 3 475 грн. ПДВ, а також заниження занижено сум єдиного соціального внеску і військового збору.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0001631302 від 12.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 15 735 грн. 93 коп., у тому числі 10 490 грн. 62 коп. за основним платежем та 5 245 грн. 31 коп. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0001641302 від 12.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати військового збору на 1 030 грн. 77 коп., у тому числі 824 грн. 61 коп. за основним платежем та 206 грн. 16 коп. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0001651302 від 12.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 5 212 грн. 50 коп., у тому числі 3 475 грн. за основним платежем та 1 737 грн. 50 коп. за штрафними санкціями; вимогу № Ф-0002641309 від 07.07.2017 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 15 093 грн. 16 коп., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002651309 від 07.07.2017 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 973 грн. 91 коп.

Із позовної заяви вбачається, що позивач погодився із висновком контролюючого органу щодо відсутності підстав для віднесення до складу витрат сум сплаченого військового збору.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України установлено, що платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинної на момент виникнення спірних правовідносин)

В силу вимог підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено статтею 177 ПК України.

Так, згідно пунктів 177.2, 177.3 названої статті ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Підпунктами 177.4.1, 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, віднесено: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI для фізичних осіб-підприємців, крім тих які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що одними з основних видів діяльності ФОП ОСОБА_2 є діяльність у сфері автомобільного вантажного транспорту та допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на підставі договорів оренди позивач отримав у строкове платне користування транспортні засоби (вантажні автомобілі, причепи та напівпричепи).

У 2015 та 2016 роках позивач уклав внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та отримав відповідні страхові поліси.

Пунктом 21.1 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 р. № 1961-IV на території України встановлено заборону експлуатації транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати, понесені ФОП ОСОБА_2 на страхування цивільно-правової відповідальності, безпосередньої пов'язані з господарською діяльністю останнього.

Так само, слід погодитись із висновком суду попередньої інстанції і про те, що придбані позивачем ДСП та МДФ були використані у його господарській діяльності, оскільки видаткові накладні, видаткові накладні на переробку та оборотно-сальдові відомості свідчать, що ці матеріали були використані для виробництва стелажів, які перебувають на обліку у ФОП ОСОБА_2

Отже, наведені витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходів і в силу положень статті 177 ПК включаються до складу витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Приймаючи до уваги, що названі вище господарські операції підтверджено первинними документами, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 07 листопада 2017 р.