Постанова № 70095584, 08.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 922/3951/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого, Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.06.2017у справі№922/3951/16 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 422775,13 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з останнього (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.12.2016) 422 775,13грн. заборгованості, з яких 45 173,05 грн. основного боргу, 28 866,13 грн. збитків від інфляції, що з урахування суми основного боргу загалом становить 74 039,18 грн. та 348 735,95 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 01/08/2014 від 10.08.2014р..

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2017, у позові відмовлено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд" 45 173, 05 грн. попередньої оплати, 348 735,95 грн. штрафу та 5 908,64грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 28 866,13 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Фізична особа - підприємць ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник вказує, що судами попередніх інстанцій не повністю досліджено умови договору купівлі-продажу укладеного між сторонами. Так, судами не враховано, що строк поставки товару залежить не тільки від продавця, але і від покупця. Якщо продавець не укладе договір з перевізником та транспортний засіб для погрузки не буде поданий на склад продавця - це не значить, що продавець не виконав зобов'язання по поставці товару, що на думку скаржника й відбулося в даному випадку.

Крім того, скаржник звертає увагу, що судами не надано оцінки листу про повернення коштів від 23.09.2014 року, який міститься в матеріалах справи.

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд" просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами при розгляді даного спору, 10.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу №01/08/2014, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався продати, а позивач оплатити та прийняти на умовах цього договору гранули паливні (пеллети) з лушпиння соняшника (товар).

Пунктом п. 2.1 Договору сторони узгодили, що ціна товару складає 650,00 грн. за одну тону.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах FCA - Новомосковськ, Павлоград в термін до п'яти днів від моменту отримання передоплати за товар.

У разі прострочення строків поставки товару, відповідач зобов'язався сплатити штраф у розмірі 1% від вартості товару за кожний день затримки.

Пунктом п.8.1 Договору сторони погодили порядок здійснення оплати, а саме: позивач зобов'язався здійснити оплату за товар у вигляді 100% вартості товару на рахунок відповідача в національній валюті протягом п'яти банківських днів, після отримання підтверджуючих документів на відправку товару.

Однак, відповідач після отримання суми попередньої оплати у визначені Договором строки товар не поставив, що і стало підставою для звернення ТОВ "Сунфло Трейд" до суду з даним позовом.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається на умовах договору купівлі - продажу від 01.08.2014 між сторонами відбулись правовідносини з поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З викладеного слідує, що умовою застосування вказаної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасної передачі товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Тобто, позивач має право вимагати повернення перерахованої ним на користь відповідача передплати за Договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за Договором не поставив, доказів на підтвердження поставки позивачу товару, за який було проведено попередню оплату, а також доказів повернення суми попередньої оплати не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих на себе зобов'язань, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 107 250,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних у справі.

Відповідач зобов'язання за договором виконав частково, поставив позивачу товар в кількості 95,503 т. на загальну суму 62 076,95грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних у справі.

Таким чином, відповідач не повністю поставив позивачу товар в кількості 69,497 т. на загальну суму 45 173,05грн.

За таких обставин, враховуючи наведені норми права та встановлені обставини стосовно того, що відповідач не поставив позивачу товар, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 45 173,05. попередньої оплати.

Крім того, судами правомірно, з урахуванням положень статті 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, п. 3.2 договору задоволено вимоги позивача в частині стягнення штрафу - в розмірі 348 735,95 грн. за порушення строків виконання зобов'язань за спірним договором за період з 24.09.2014 по 04.11.2016.

Доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності переоцінки наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, не спростовують висновків господарських судів про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Крім цього, посилання заявника касаційної скарги на відсутність вини у затримці поставки товару за договором, не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, з огляду на те, що останнім не надано доказів на підтвердження не укладення позивачем договору з перевізником.

З огляду на викладене підстави для скасування або зміни рішення і постанови та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 у справі №922/3951/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський