
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2017 року Справа № 922/371/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Корнілової Ж.О., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справігосподарського суду Харківської області №922/371/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" доприватного акціонерного товариства "Інюрполіс"простягнення коштів за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Інюрполіс"до публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"простягнення 232 409,10грн.
за участі представників сторін:
від позивача - Миколенко С.С.,
від відповідача - Поддимай А.Б.,
У С Т А Н О В И В:
12.02.2016 публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Інюрполіс" про стягнення 5 082 691,40грн., які були сплачені згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №223 від 10.10.2012. В обгрунтування позовних вимог зазначали, що у відповідності з умовами Генеральної угоди та Акту банком на рахунок ПАТ "Інюрполіс" було перераховано винагороду в розмірі 5 082 691,40грн., що підтверджується меморіальними ордерами, проте предмет Генеральної угоди у частині стягнення заборгованості з боржника - ТОВ "Нова енергія світу" не виконаний.
29.02.2016 приватне акціонерне товариство "Інюрполіс" звернулося до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою про стягнення 232 409,10грн. заборгованості за надані юридичні послуги щодо стягнення коштів з контрагентів-боржників.
Справа розглядалась судами неодноразово.
24.10.2016 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково, скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у частині зустрічних позовних вимог, а справу у цій частині направлено на новий розгляд. У решті судові рішення залишено без змін.
20.02.2017 при новому розгляді рішенням господарського суду Харківської області (суддя Сальнікова Г.І.) у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
27.07.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Пуль О.А.) рішення від 20.02.2017 скасовано, ухвалено нове рішення, яким зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ПАТ "Інюрполіс" 194 981,60грн. заборгованості та судові витрати.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.248, 249, 901, 1004, 1007, 1008 ЦК України, 82, 111-12 ГПК України, тому просили постанову від 27.07.2017 скасувати, а рішення від 20.02.2017 залишити в силі.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.
Предметом касаційного перегляду в цьому провадженні є зустрічні позовні вимоги ПАТ "Інюрполіс" до ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення 219 649,10грн., оскільки заявник не погоджується лише з тим, що суд апеляційної інстанції задовольнив зазначені вимоги.
09.11.2010 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (замовник) та ПрАТ "Інюрполіс" (виконавець) було укладено Генеральну угоду про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт №10.11.02, відповідно до умов якої виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, передбачені цим Договором, щодо стягнення заборгованості, а Замовник зобов'язується оплатити їх. Перелік контрагентів-боржників Замовника, щодо яких Виконавцю передаються роботи по стягненню заборгованості, передбачені пунктом 1.2 цього Договору, попередньо обговорюється сторонами та визначаються у Додаткових угодах до цього Договору, які підписуються уповноваженими особами (п.1.1. Генеральної угоди).
Відповідно до п.1.2. Генеральної угоди юридичні послуги та юридичні роботи за даною угодою включають в себе: аналіз матеріалів справи та складення правового висновку за його результатом; складення всіх необхідних процесуальних документів для надання послуг та виконання робіт, передбачених в пункті 1.1 цього Договору; представництво інтересів Замовника в нотаріальних конторах з питання вчинення виконавчого напису нотаріусу, організації продажу майна третім особам; представництво інтересів Замовника у відповідних районних або господарських судах, апеляційних судах, в тому числі спеціалізованих, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України; представництво інтересів Замовника в органах державної виконавчої служби, зокрема, з питань надання послуг та виконання робіт, передбачених пунктом 1.1 цього Договору; вчинення інших дій, необхідних для надання послуг та виконання робіт, передбачених пунктом 1.1 цього Договору. Додаткове визначення та конкретизація складу юридичних послуг та робіт в контексті відповідних судових справ по стягненню заборгованості за кредитними угодами, вказаними в пункту 1.1 цієї угоди, відбуватиметься шляхом укладення сторонами Додаткових угод в межах даної угоди (п.1.3 Генеральної угоди).
Згідно п.1.5. Генеральної угоди №10.11.02 від 09.11.2010 юридичні послуги за цією угодою вважаються наданими, а юридичні роботи виконаними з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт та надання послуг. Виконавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів після закінчення виконання робіт та надання послуг за цією угодою підготувати, підписати та передати Замовнику на підпис Акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг разом з іншими документами, що мають відношення до виконаних робіт та наданих послуг, які утворилися внаслідок надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт за цією угодою (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 Генеральної угоди), а Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання Акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг підписати його та повернути Виконавцеві або у цей же строк направити мотивовану відмову від підписання Акту здачі-приймання вказаних робіт та наданих послуг. У випадку немотивованої відмови від підписання та повернення Акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг або неповідомлення про результати розгляду Акту у зазначений строк, роботи та послуги вважаються виконаними Виконавцем належним чином та прийнятими Замовником у повному обсязі (п.п. 2.2.8 п. 2.2 Генеральної угоди).
Строк дії угоди встановлено з дня її підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 Генеральної угоди).
У подальшому вказана угода доповнювалась шляхом укладення додаткових угод від 09.02.2011 та від 26.04.2011.
13.03.2015 між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Інюрполіс" було укладено Генеральну угоду №15.02.14 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт (строком дії до 31.12.2017) та Додаткову угоду №2 до зазначеної Генеральної угоди.
Кожна додаткова угода передбачала окремий предмет - роботи щодо стягнення заборгованості із конкретних позичальників ПАТ АБ "Укргазбанк" та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судами встановлено, що з 21.10.2015 по 04.01.2016 ПАТ "Інюрполіс" було складено акти здачі-приймання виконаних робіт від 04.01.2016, а саме: акт № 1 за додатковою угодою № 9 на суму 9955,00 грн., акт № 2за додатковою угодою № 2 на суму 23045,00 грн., акт № 3 за додатковою угодою № 1 на суму 47093,20 грн., акт № 4 за додатковою угодою № 11 на суму 105332,70 грн., акт № 5 за додатковою угодою № 8 на суму 7315,00 грн., акт № 6 за додатковою угодою № 3 на суму 39668,20 грн. - усього на суму 232409,10 грн.
У відповідь на лист ПАТ "Інюрполіс" із проханням підписати акти здачі-приймання виконаних робіт та оплатити їх відповідно до наданих рахунків, АБ "Укргазбанк" листом від 03.02.2016 № 117/1036/2016 повідомив про відмову від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, зазначивши, що довіреності, раніше видані Банком на працівників ПрАТ "Інюрполіс" були скасовані, а Генеральні угоди №10.11.02 від 09.11.2010 та №15.02.14 від 13.03.2015 припинили свою дію. Крім того, зі змісту зазначеного листа убачається, що листами від 03.11.2015 та від 03.12.2015 юристи фірми були повідомлені про припинення дії їх довіреностей у зв'язку з тим, що у банку відпала необхідність в отриманні юридичних послуг.
Відповідно до положень ст.173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За правилами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив із того, що ПАТ АБ "Укргазбанк" було не в повною мірою дотримано вимог частин 2, 3 ст. 249 ЦК України, якими встановлено, що особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність; права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. При цьому, суд другої інстанції установив, що наявні у матеріалах справи докази свідчать, що в листопаді - грудні 2015 року у судових засіданнях від імені ПАТ АБ "Укргазбанк" разом із працівниками ПрАТ "Інюрполіс" брали участь штатні працівники банку, тоді як у випадках заявлення останніми клопотань про недопущення працівників ПрАТ "Інюрполіс" до участі в розгляді справи відповідні клопотання задовольнялися судами, що на думку суду свідчить про фактичну згоду банку із представленням його інтересів цим товариством. На підставі такого, господарський суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення ст.ст.509, 525 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, задовольнив вимоги товариства та стягнув заборгованість за фактично надані банку послуги.
Такі висновки суду апеляційної інстанції не можуть бути визнані обгрунтованими та зробленими у відповідності до вимог ст.99, ст.101 ГПК України з урахуванням установлених фактичних обставин справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно ч.1 ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частинами 2 та 3 статті 248 ЦК України унормовано, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (ч.2 ст.249 ЦК України).
Пунктом 2 частини 1 статті 248 ЦК України визначено, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що банк двічі повідомляв товариство (у тому числі через його працівників - юристів) про припинення дії довіреностей з підстав скасування останніх з 15.11.2015, тому товариство не вправі були вчиняти дії та представляти інтереси банку в судових органах, а послуги фактично не могли бути надані на правових підставах. Більше того, дослідивши умови Генеральних угод та акти здачі-приймання виконаних робіт, суд першої інстанції установив, що в актах, наданих товариством, зазначено зовсім не ті юридичні послуги (стягнення заборгованості з контрагентів-боржників), на які банк надав право представництва. Інша ж частина послуг не знайшла свого документального підтвердження. Тому враховуючи вищевикладені положення закону та умови п.6.2 генеральної угоди № 1, господарський суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що довіритель скористався своїм правом на відмову від представництва шляхом відкликання відповідних довіреностей та письмовим, у встановленому законом й укладеними угодами порядку, повідомленням представника про відкликання довіреностей та припинення взаємовідносин сторін.
Згідно приписів ст.84 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
За таких обставин, суд першої інстанції у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України повно та всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо спірних правовідносин сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У свою чергу суд апеляційної інстанції дійшов власного проте необгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, не спростувавши при цьому вмотивованих висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законне й обгрунтоване рішення слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задоволити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі №922/371/16 господарського суду Харківської області скасувати.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 у справі №922/371/16 залишити без змін.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Інюрполіс" на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 4 184,40грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Суддя Ж.О. Корнілова
Суддя Н.М. Нєсвєтова
Судове рішення № 70095534, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/371/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: