Рішення № 70075066, 06.11.2017, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

06.11.2017 394/778/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 рокуНовоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді: Партоліної І.П.

при секретарі: Довгій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» як правонаступника ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» як правонаступник ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.03.2008 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 22529 доларів США строком до 31.03.2012 року з виплатою 13,99 % річних.

У звязку з неналежним виконанням умов договору станом на 03.11.2016 року заборгованість відповідача по кредиту становить 12709 доларів США, із них 10171 доларів США кредит, 2538 доларів США проценти.

В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, із кожним окремо були укладені договори поруки № 389-009/08Р від 31.03.2008 року з терміном дії договору до 31.03.2015 року.

За умовами договорів поруки поручителі зобовязались нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобовязань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом.

В звязку з неналежними виконанням умов кредитного договору позивач звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення суми заборгованості із відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та подав до суду заперечення проти задоволення позовних вимог, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у звязку зі спливом строку позовної давності, мотивуючи це тим, що у кредитному договорі, укладеному між сторонами чітко визначений строк виконання основного зобовязання (строк повернення кредиту), - до 31 березня 2012 року. За таких обставин у позивача виникло право звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права з 31 березня 2012 року і протягом наступних трьох років.

Представник відповідача ОСОБА_1 також в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у позові із підстав зазначених у клопотанні відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та подав до суду заперечення проти задоволення позовних вимог, мотивуючи його тим, що відповідно до договору поруки він діє до 31 березня 2015 року. Боржник зобовязався повернути кредит у строк до 31 березня 2012 року, а оскільки позивач звернувся до нього з позовом у листопаді 2016 року, тобто із пропуском зазначеного в частині 4 статті 559 ЦК України шестимісячного строку, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до нього.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та подав до суду заперечення проти задоволення позовних вимог, мотивуючи його тим, що відповідно до договору поруки він діє до 31 березня 2015 року. Боржник зобовязався повернути кредит у строк до 31 березня 2012 року, а оскільки позивач звернувся до нього з позовом у листопаді 2016 року, тобто із пропуском зазначеного в частині 4 статті 559 ЦК України шестимісячного строку, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до нього.

Дослідивши докази в сукупності з іншими матеріалами справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 31 березня 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 389-009-08Р, відповідно до якого Банк надає відповідачеві кредит в іноземній валюті на загальну суму 22539 доларів США терміном з 31.03.2008 року до 31.03.2012 року зі сплатою 13,99 % річних.

Банк умови договору виконав.

Порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості, сплати відсотків врегульовано пунктами 4.1 4.7 договору (зі змінами), відповідно до яких відповідач зобовязується погашати заборгованість щомісяця до 10 числа включно шляхом внесення грошових коштів згідно графіку погашення кредиту, встановленому у Додатку №2 до цього договору.

Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті відповідачем щомісяця у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків.

31 березня 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 389-009-08Р, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобовязується нести солідарну майнову відповідальність перед позивачем за виконання в повному обсязі зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором № 389-009-08Р від 31 березня 2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасно та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 31.03.2012 у розмірі 22529 доларів США та бідь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Згідно п. 4.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2015 року.

31 березня 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 389-009-08Р, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 зобовязується нести солідарну майнову відповідальність перед позивачем за виконання в повному обсязі зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором № 389-009-08Р від 31 березня 2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасно та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 31.03.2012 у розмірі 22529 доларів США та бідь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Згідно п. 4.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання стронами і діє до 31 березня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував і у звязку з зазначеними обставинами виникла заборгованість за кредитним договором № 389-009-08Р, яка станом на 03.11.2016 року становить 12709 доларів США, із них

- 10171 доларів США кредит;

- 2538 доларів США проценти.

31 травня 2017 року між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ПАТ КБ «ПРАВЕК-БАНК» укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами № 2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 389-009-08Р від 31 березня 2008 року, укладеним між ПАТ КБ «ПРАВЕК-БАНК» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вищезазначеного Кодексу.

Статтею 527 ЦК України зазначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку , що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права 28.11.2016 року. Згідно вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем останній платіж було здійснено 21.07.2010 року. Строк дії кредитного договорудо 31.03.2012 року.

Таким чином , як вбачається з матеріалів справи, позивач мав право звернутись з позовом до суду за захистом своїх порушених прав , після порушень графіку платежів відповідачем, або після закінчення строківвиконання основного зобовязання відповідачем. Дата виконання зобовязання в повному обсязі, відповідно до кредитного договору, визначена - 31.03.2012 року.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що позов поданий по сплину терміну звернення до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина другастатті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та пятастатті 261 ЦК України).

Нормою частини третьоїстатті 267 ЦК Українивстановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності повязана лише із наявністю про це заяви сторони. Таким чином суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. (Постанова Верховного суду України від 24.06.2015 року № 6-738цс15).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач подавав до суду заяву про застосування строків позовної давності (а.с.137).

Відповідно достатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першійстатті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязанняце правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями526,530,610, частиною першою статті612 ЦК Українизобовязання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобовязання» (статті530,631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є простроченняневиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частини пятоїстатті 261 ЦК Україниза зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістомстатті 266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Разом із тим, за змістом частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідностатті 599 ЦК Українизобовязання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги встановлені обставини , суд приходить до висновку, що оскільки кошти за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 в належному розмірі повернуті не були та приймаючи до уваги , що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності, то відповідно стягненню на користь позивача із останнього підлягають тільки проценти за користування кредитом, сума яких становить 2538 доларів США.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності звернення до суду з позовом.

Відповідно до норм частини 1статті 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частини 4статті 559 ЦК Українипорука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Згідно з пунктом 4.1 договорів поруки договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2015 року.

Закінчення строку, установленого договором поруки, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права 28.11.2016 року, тобто поза межами строку дії договорів поруки, що у свою чергу виключає відповідальність поручителів перед кредитором після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Щодо стягнення зазначеної суми в іноземній валюті, то суд виходить з наступного.

За ч. 3ст. 533 ЦК Українивикористання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На момент видачі кредиту банк мав ліцензію Національного банку України та відповідний дозвіл на право здійснювати операції з валютними цінностями (а.с.54-57).

Відповідно до розяснень п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 973 грн. 02 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 253, 256, 258, 261, 266, 267, 526, 527, 530, 533, 553, 559, 599, 610, 631, 1048,1054 ЦК України, ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заборгованість по кредитному договору від 31.08.2008 року по процентам за користування кредитом в розмірі 2538 доларів США.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» сплачений судовий збір в сумі 973 грн.02 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або у разі, якщо особи, які брали участь у справі, не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: