Ухвала суду № 7005522, 27.10.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

27.10.2009           Справа № 2-26/6519-07А/5002

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Лядової Т.Р.,

суддів           Дадінської Т.В. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання Зелінська С.В.

за участю:

сторони та їх представники у судове засідання не з’явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 20.01.09 у справі № 2-26/6519-07А

за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" (вул. Рузвельта 5, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року Державне підприємство "Ялтинський морський торгівельний порт" звернулося з адміністративним позовом до суду, просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000352200/0 від 26.10.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2009 року позовні вимоги Державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" до Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення задоволені, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим за № 0000352200/0 від 26.10.2006 року, яким Державному підприємству "Ялтинський морський торгівельний порт" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1884,99грн., скасовано.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Ялта Автономної Республіки Крим направила на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2009 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при вирішенні спору норм матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009р. Державній податковій інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим поновлено строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Ухвалою судової колегії від 26.06.2009р. справа призначена до апеляційного розгляду на 26.10.2009р., о 12.15 годин. Згодом у розгляді справи оголошувалася перерва до 27.10.2009р., о 09.00 годин.

Сторони та їх представники у судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. У судовому засіданні 26.10.2009р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у неї вище підстав. Представник позивача просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статей 198 частини 1 пункту 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 жовтня 2006 року на підставі акту перевірки №2409\23-0\01125591\167 від 20 жовтня 2006 року ДПІ у м.Ялта винесено податкове повідомлення-рішення №0000352200\0, яким Державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт” визначений розмір податкового зобов’язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1884,00грн. за основним платежем, та 1256,66грн. штрафних санкцій.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки ДПІ у м.Ялта про порушення ДП „Ялтинський морський торговельний порт” п.13.2 ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижено податок на прибуток нерезидентів у сумі 628,33грн. за 4 квартал 2005 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення виходив з того, що до наявних правовідносин слід застосовувати приписи частини 1 статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995р., ратифікованої Верховною Радою України 06.10.1995р.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП „Ялтинський морський торговельний порт” та ВАТ „Уфимський завод еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій” був укладений контракт №25\293б-05\268п від 01.09.2005р. Предметом контракту є Інспекція і атестація станції НСС ДП „Ялтинський морський торговельний порт” на право огляду рятувальних плотів „Уфимського заводу еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій”; навчання персоналу ДП „Ялтинський морський торговельний порт” огляду, переукладенню та ремонту рятувальних плотів „Уфимського заводу еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій”, огляд ДП „Ялтинський морський торговельний порт” плотів „Уфимського заводу еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій” в процесі їх експлуатації.

Пунктом 3.9 вищезазначеного Контракту передбачена 100% передплата по фіксованій ціні робіт, що здійснюються ВАТ „Уфимський завод еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій”.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ДП „Ялтинський морський торговельний порт”, відповідно до умов Контракту, провів передплату грошових коштів на адресу ВАТ „Уфимський завод еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій” платіжним дорученням № 10 від 05.10.2005р. в сумі 84731 російських рублів, що за курсом НБУ на дату перерахування відповідає 14938,32грн.

Виконання зобов’язань за Контрактом підтверджується актом виконаних робіт від 17.10.2005р. (арк.с.69).

Згідно з вимогами пункту 13.2 статті 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 –13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Частиною 1 статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08 лютого 1995 року, яка ратифікована Верховною Радою України 16 жовтня 1995 року та набула чинності 03 серпня 1999 року, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ВАТ „Уфимський завод еластомерних матеріалів, виробів і конструкцій” є резидентом Російської Федерації та не має в Україні постійного представництва.

Зазначені висновки суду першої інстанції, підтверджуються матеріалами справи (арк.с.65,142,143), у встановленому порядку не спростовані ДПІ у м.Ялті.

Враховуючи викладене, судовою колегією не беруться до уваги доводи заявника апеляційної скарги на приписи статті 20 міжнародної Угоди від 08 лютого 1995 року, оскільки зазначеною нормою Угоди передбачена можливість оподаткування тих доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди.

Інші доводи, зазначені у апеляційної скарзі, також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим –залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 20.01.09 у справі № 2-26/6519-07А за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення –залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання судового рішення у повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              Т.Р.Лядова

Судді           підпис                               Т.В. Дадінська підпис                               О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             Т.Р.Лядова