Постанова № 7005457, 30.11.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

30.11.09                                                                                           Справа № 10/127

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гулик Н.

За участю представників сторін:

Від позивача- не з»явився

Від відповідача- з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ПП»ЛЕДО»

на рішення господарського суду Львівської області від 22.09.09

у справі № 10/127

за позовом – ДП»Голден Фудс»

до відповідача –ПП»ЛЕДО»

про стягнення боргу

Встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.09.09

у справі № 10/127, позов ДП»Голден Фудс» задоволено повністю.

Стягнуто з приватного підприємства „ЛєДо” (79040, м.Львів, вул. Трильовського, 8 кв. 53 код ЄДРПОУ 35047461 ) на користь Дочірнього підприємства „Голден Фудс” (89421, вул. Заводська, 12 с.Сторожиця Ужгородського району Закарпатської області , код 31972380) 24 788 грн. 35 коп. основного боргу, 5453 грн. 42 коп. неустойки, 681 грн. 69 коп. три відсотки річних , 5615 грн. 54 коп. штрафу, 5000 грн. витрат, пов”язаних з оплатою послуг адвоката, 365 грн. 39 коп. сплаченого державного мита та 312грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що позивачем завищено суму штрафних санкцій.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

01 лютого 2008 року між ДП „Голден Фукс” та приватним підприємством „ЛєДо” укладено дистриб’юторський договір № 232/к.

За даним договором, Продавець зобов”язується продати Покупцю Товар , а Покупець зобов”язується прийняти і оплатити його згідно умов цієї угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач поставив Відповідачу Товар по накладних ГФУ000407 від 21.03.2008р. на суму 8348 грн. 57 коп. , ГФУ000610 від 09.04.2008р. на суму 15476 грн. 92 коп. , ГФУ000611 від 09.04.2008р. на суму 962 грн. 86 коп. Всього на загальну суму 24788 грн. 35 коп.

Згідно з п. 5.5 договору від 01.02.2008р. , оплату за отриманий товар Покупець здійснює не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, за поставлений товар Відповідач у визначений термін не розрахувався. Претензію від 22.07.2008року з вимогою погасити заборгованість Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вище встановлено, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 24 788 грн. 35 коп., про що свідчать долучені до матеріалів справи належно завірені копії видаткових накладних. Проте, Відповідач не розрахувався за отриманий товар протягом 28 календарних днів як це передбачено умовами договору від 01.02.2008р., а тому сума основного боргу правомірно належить до стягнення з Відповідача та користь Позивача .

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.

У відповідності до п.5.6 Договору, у випадку недотримання термінів оплати товару, встановленого п.5.5., дистриб’ютор сплачує неустойку розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент розрахунку , від вартості поставленого, але несплаченого товару за кожний день прострочки платежу .

Відповідно до розрахунку Позивача, розмір неустойки , що підлягає до сплати, становить 5453 грн. 42 коп.

У п.5.7 вказаного дистриб’юторського договору зазначено: „У випадку порушення строку оплати товару, встановленого даним договором, більше ніж на 1 календарний місяць, дистриб’ютор сплачує штраф в розмірі 30% від вартості поставленого, але несплаченого товару”.

Виходячи з п.5.7 дистрибюторського договору ПП „ЛєДо” зобов”язане сплатити штраф у розмірі 5615 грн. 54 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі розрахунку, позивачем нараховано 681 грн. 69 коп. –3% річних.

Окрім основної суми боргу та штрафних санкцій, Позивач просить стягнути 5000 ,00 грн. вартості послуг адвоката, які як встановлено колегією суддів підтверджені договором від 01.04.2009р. про надання адвокатських послуг, що укладений між Позивачем та адвокатом Лошак Олегом Васильовичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/568). Факт надання послуг та їх оплата посвідчується Актом прийому-передачі виконаних робіт від 09 квітня 2009 р. та платіжним дорученням №4010 від 16 квітня 2009 року, долучених до матеріалів справи.

Відповідач відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, належними доказами не спростував доводів позивача, а тому вимоги останнього підлягають до задоволення.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 22.09.09 у справі № 10/127 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк