Постанова № 7005348, 17.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2009                                                                                           № 53/119

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2009

у справі № 53/119 (суддя

за позовом                               ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія"

до                                                   1. ЗАТ "Європейський страховий альянс"

                                                  2. Відкритого акціонерного товариства "Київцемент"

про                                                   стягнення 14 287,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Петренко В.М. – дов. № 20 від 01.01.2009

від відповідача-1 Могиленко Ю.В. – дов. № 235/2009 від 08.07.2009

від відповідача-2 Іваницький О.П. – дов. № 185 від 26.06.2009

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Українська транспортна страхова компанія” (надалі – позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою (з врахуванням уточнень позовних вимог № 265-ю від 27.04.2009) до Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” (надалі – відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства „Київцемент” (надалі – відповідач-2), у відповідності до якої просить:

-          стягнути з ЗАТ „Європейський страховий альянс” на його користь суму збитків у розмірі 10802,51 грн.;

-          стягнути з ВАТ „Київцемент” на його користь суму збитків у розмірі 3484,65 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 у справі № 53/119 у позові до відповідача-1 та до відповідача-2 відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що вимога про стягнення солідарно з відповідачів 14287,16 грн. страхового відшкодування визнана судом незаконною та необґрунтованою, оскільки відповідач-1 не є особою, відповідальною за збитки, заподіяні дорожньо-транспортною пригодою, а є лише страховиком за укладеним між ним та відповідачем-2 договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а чинним цивільним законодавством України не передбачено виникнення у страховика, який сплатив потерпілому страхове відшкодування за майновим видом страхування, права регресу до страховика за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу.

Закрите акціонерне товариство „Українська транспортна страхова компанія”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 282-ю від 06.05.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 у справі № 53/119 та стягнути на користь ЗАТ „Українська транспортна страхова компанія” з ЗАТ „Європейський страховий альянс” збитки в розмірі 10802,51 грн. та з ВАТ „Київцемент” - збитки в розмірі 3484,65 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт стверджує, що неправомірним є висновок суду про те, що відповідач-1 не є особою відповідальною за заподіяні збитки, оскільки суд неправильно тлумачить поняття „винний у нанесені шкоди” та „відповідальний за завдану шкоду”. В даному випадку відповідач-2 (як страхувальник) є винним у нанесені шкоди (згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України), а відповідач-1 є особою, відповідальною за завдану шкоду, оскільки між відповідачами було укладено договір обов'язкового страхування саме цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким відповідач-1 (як страховик) взяв на себе відповідальність за свого страхувальника - відповідача-2, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, тобто, відповідач-1 застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, що належить відповідачу-2.

Від відповідача-1 надійшли пояснення на апеляційну скаргу № 5554 від 16.11.09, у відповідності до яких він стверджує, що Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (ст.ст.29, 34, 35) передбачено відшкодування страховиком витрат, пов‘язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (11653,51 грн.), та витрат на експертні послуги (384,00 грн.), але без врахування безумовної франшизи по полісу ЗАТ „Європейський страховий альянс” (510,00 грн.) та франшизи по полісу ЗАТ „УТСК” (725,00 грн.), а тому, у відповідності до розрахунку відповідача-1, розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач-1 по даному страховому випадку становить 10802,51 грн.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він погоджується з виплатою ним позивачу безумовної франшизи по договору страхування з ЗАТ „Європейський страховий альянс” у розмірі 510,00 грн., та стверджує, що страхове відшкодування в розмірі 13903,16 грн. повинно сплачувати ЗАТ „Європейський страховий альянс” (відповідач-1).

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні пояснив, що як при розгляді справи в суді першої інстанції, так і на даний час відповідачем-1 позов визнається в частині відшкодування ним позивачу шкоди в порядку регресу в сумі 10802,51 грн. згідно поданого розрахунку (а.с.49), а в іншій частині – збитки в порядку регресу мають бути стягнуті з відповідача-2.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні пояснив, що відповідач-2 погоджується з позовом лише в частині стягнення франшизи по договору обов’язкового страхування в сумі 510,00 грн., а інші виплати мають бути покладені на відповідача-1 як страховика.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що 02.11.2007 року на пр-ті Науки сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля „Ford Mondeo” (д.н. ВХ 9776 АІ) під керуванням Соляр С.П. з автобусом „ЛАЗ 2103” (д.н. 162-46 КА) під керуванням водія Алексєєнка В.П.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 3-40419/07 від 23.11.2007 (а.с.36) водій автобуса „ЛАЗ 2103” (д.н. 162-46 КА) Алексєєнко В.П. був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Автомобіль „Ford Mondeo” (д.н. ВХ 9776 АІ) на момент ДТП належав на праві власності Соляр Т.А., а автобус „ЛАЗ 2103” (д.н. 162-46 КА) на момент ДТП належав на праві власності ВАТ „Київцемент”.

Автомобіль „Ford Mondeo” (д.н. ВХ 9776 АІ) на момент ДТП був застрахований у відповідності до договору добровільного страхування транспортного засобу № 015530 від 16.01.2007, укладеного між позивачем – ЗАТ „Українська транспортна страхова компанія”, як страховиком, та Соляр Т.А., як страхувальником (копія договору – а.с.32).

Внаслідок ДТП автомобілю „Ford Mondeo” (д.н. ВХ 9776 АІ) були завдані механічні пошкодження задній панелі, кришці багажника та задньому бамперу, що підтверджується довідкою інспектора ДПС ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 02.11.2007 (а.с.31).

Згідно звіту № 1866 від 09.11.2007 про оцінку автомобіля „Ford Mondeo Ghia” (д.н. ВХ 9776 АІ) (а.с. 16-21) та ремонтної калькуляції пошкодженого автомобіля від 09.11.2007 (а.с.21-23), складеної СПД Гастуляк Б.П., вартість відновлювального ремонту автомобіля „Ford Mondeo” (д.н. ВХ 9776 АІ) без врахування коефіцієнту зносу деталей становила 14628,16 грн., вартість відновлювального ремонту цього автомобіля з врахуванням коефіцієнту зносу становила 11653,51 грн. та вартість проведення даної оцінки - 384,00 грн.

Згідно страхового акту № 1766-07-UA від 25.12.2007 (а.с.35), складеного ЗАТ „Українська транспортна страхова компанія” (як страховиком), розмір страхового відшкодування, яке підлягає сплаті страхувальнику (за вирахуванням франшизи 725,00 грн.) складає 14287,16 грн. (14628,16 грн. – 725,00 грн. + 384,00 грн. = 14287,16 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору страхування № 015530 від 16.01.2007 сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 13903,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 08.01.2008 (а.с.15), та плату за експертні послуги в розмірі 384,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6016 від 21.11.2007 (а.с. 14).

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.27 Закону України „Про страхування” та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 ст.1172 ЦК України).

Оскільки транспортний засіб автобус „ЛАЗ 2103” (д.н. 162-46 КА) на момент ДТП належав ВАТ „Київцемент” на праві власності, а керував автомобілем його працівник, то на підставі ч.1 ст.1172 ЦК України у позивача виникло право вимоги про сплату виплачених збитків до ВАТ „Київцемент”.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, на момент ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу автобуса „ЛАЗ 2103” д.н. 162-46 КА (відповідача-2) була застрахована відповідачем-1 згідно укладеного між ВАТ „Київцемент” (як страхувальником) та ЗАТ „Європейський страховий альянс” (як страховиком) договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ВА/2267480 від 25.05.2007 (а.с. 135).

Відповідно до названого полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи 510,00 грн.

Статтею 3 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У зв’язку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 015530 від 16.01.2007, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа Соляр Т.А. (власник пошкодженого автомобіля) має до відповідача-1, як до особи, відповідальної за завдані відповідачем-2 збитки згідно укладеного договору обов’язкового страхування.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин особами, відповідальними за збитки, завдані Соляр Т.А. (власнику пошкодженого автомобіля) в результаті ДТП, є:

- ЗАТ „Європейський страховий альянс” - в межах, передбачених договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ВА/2267480 від 25.05.2007;

- ВАТ „Київцемент” - відповідно до положень ст.ст.1188, 1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем-1 (як страховиком).

Позивачем на адресу ЗАТ „Європейський страховий альянс” було направлено претензію № 361-ю від 23.06.2008 (а.с.130) щодо сплати в порядку регресу суми збитків в розмірі в розмірі 14287,16 грн.

ЗАТ „Європейський страховий альянс” надало позивачу відповідь на претензію № 2739 від 04.09.2008 (а.с.129) про те, що на підставі поданих документів можна зробити висновок щодо доцільності проведення виплати погодженої експертно-технічним відділом суми.

У відповідності до наданого відповідачем-1 до матеріалів справи (а.с.49) розрахунку суми страхового відшкодування, зробленого ЗАТ „Європейський страховий альянс” по даному страховому випадку, до виплати належить сума страхового відшкодування у розмірі 10802,51 грн.

Доказів сплати позивачу будь-яких сум в рахунок спірних виплат відповідачем-1 суду не надано.

Згідно ст.22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст.29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст.12 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.34 названого Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 суми збитків у розмірі 10802,51 грн. (яка складається з вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням зносу у сумі 11653,51 грн. та плати за експертні послуги у сумі 384,00 грн., за вирахуванням франшизи по договору добровільного страхування №015530 від 16.01.2007 у сумі 725,00 грн. та франшизи по полісу ВА/2267480 від 25.05.2007 у сумі 510,00 грн.) є підставними, обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, судова колегія дійшла висновку, що з врахуванням положень ст.1194 ЦК України позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 суми збитків в розмірі 3484,65 грн. (з яких: 2974,65 грн. – сума зменшення вартості деталей пошкодженого автомобіля у зв’язку з їх зносом та 510,00 грн. - франшиза по полісу ВА/2267480 від 25.05.2007) також є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, наявний в оскаржуваному рішенні висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів суми страхового відшкодування в розмір 14287,16 грн. є незаконною та необґрунтованою, є помилковим та зробленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування цього рішення.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 у справі №53/119 – скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” на рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 у справі №53/119 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2009 у справі № 53/119 за позовом Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” до Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” та Відкритого акціонерного товариства „Київцемент” скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-В, п/р 265080130020 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 19411125; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ід. код 22945712) суму збитків в розмірі 10802 (десять тисяч вісімсот дві) грн. 51 коп., 108 (сто вісім) грн. 02 коп. державного мита та 59,00 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-В, п/р 265080130020 в ВАТ „Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 19411125; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ід. код 22945712) 54 (п’ятдесят чотири) грн. 01 коп. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київцемент” (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, п/р 260010066600 в АБ „Брокбізнесбанк”, м. Київ, МФО 300249, код ЗКПО 04880386; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ід. код 22945712) суму збитків в розмірі 3484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 65 коп., 102,00 (сто дві) грн. державного мита та 59,00 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київцемент” (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, п/р 260010066600 в АБ „Брокбізнесбанк”, м. Київ, МФО 300249, код ЗКПО 04880386; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства „Українська транспортна страхова компанія” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ід. код 22945712) 51,00 (п’ятдесят одну) грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

8. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

9. Матеріали справи № 53/119 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді