Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2009 № 36/154-30/229
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2009
у справі № 36/154-30/229 (суддя
за позовом ВАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"
до Закрите акціонерне товариство "Київська книжкова фабрика"
Київська міська рада
третя особа позивача
третя особа відповідача Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва № 36/154 від 25.04.2007 відмовлено у задоволенні первісного позову ЗАТ „Київська книжкова фабрика” до ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” про визнання співвласником нової речі, задовольнив зустрічні позовні вимоги ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” про визнання права власності. Рішення обґрунтоване тим, що ЗАТ „Київська книжкова фабрика” на підставі укладеного з ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” договору оренди, отримала у останнього дозвіл на поліпшення об’єкта оренди, тоді як фактично здійснила реконструкцію об’єкта (самовільна надбудова трьох поверхів) без отримання належного дозволу на будівництво та оформлення належно затвердженого проекту будівництва. В свою чергу, ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” є власником нерухомого майнового комплексу, про що свідчить свідоцтво про право власності.
Заступником прокурора на рішення господарського суду подане касаційне подання, яке мотивоване тим, що власником земельної ділянки є Київська міська рада, тому право власності на нерухоме майно, яке самовільно збудовано на ній, тоді як судом Київська міська рада до участі у справі залучена не була.
15.04.2009, Вищий господарський суд України, переглядаючи справу в порядку касаційного провадження, касаційне подання задовольнив частково, а рішення господарського суду № 36/154 від 25.04.2007 скасував в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, і в цій частині направив справу на новий розгляд.
Рішенням господарського суду № 36/154-30/229 від 17.09.2009, з урахуванням вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду, відмовлено ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” у задоволенні позову про визнання права власності.
Непогоджуючись з рішенням суду, ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з’ясування господарським судом всіх обставин, що мають значення, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представники третіх осіб та відповідача, тричі, в судове засідання не з’явилися, причина суду не відома, враховуючи що у матеріалах справи є поштове повідомлення про отримання ухвали з зазначенням часу та дати розгляду справи, вимоги, передбачені ст. 102 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третіх осіб.
Разом з тим, Київська міська рада надіслала на адресу суду пояснення на апеляційну скаргу, у який просять залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, свідоцтвом про право власності серії МК № 010005680, виданого Головним управлінням комунальної власності Київської міської державної адміністрації від 01.08.02 підтверджується, що майновий комплекс площею 10374, 70 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40 належить позивачу на праві колективної власності, та зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації 02.08.02 в реєстровій книзі № 13з-283 за реєстровим № 830-з.
04.08.03. між ВАТ “Київський дослідний ремонтно-механічний завод” та ЗАТ “Київська книжкова фабрика” укладено договір оренди № 04/8-а, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування приміщення на другому поверсі виробничого корпусу (літера Б) загальною площею 500,00 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40.
Згідно додаткової угоди до договору оренди № 04/8-а від 04.08.03., укладеної сторонами 01.10.03., позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування приміщення розташовані у виробничому корпусі (літера Б) площею 1 500,00 кв. м та адміністративному корпусі (літера А) приміщення площею 670, 00 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, загальною площею 2170 кв. м.
01.10.04. сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору оренди № 04/8-а від 04.08.03., відповідно до якої позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування приміщення розташовані у виробничому корпусі (літера Б) 700, 00 кв. м та адміністративному корпусі (літера А) приміщення площею 200, 00 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, загальною площею 900, 00 кв. м.
01.03.05. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди за № 4/03-05, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийнятим у строкове оплатне користування приміщення у виробничому корпусі (літера Б) площею 1000,00 кв. м, та приміщення у адміністративному корпусі (літера А) площею 248 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, загальною площею 1248,0 кв. м.
01.09.06. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди за № 4/03-05 відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове оплатне користування приміщення у виробничому корпусі (літ. Б) площею 1000,00 кв. м, та приміщення у адміністративному корпусі (літ. А) площею 248 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, загальною площею 1248,0 кв. м.
Листом № 15/08 від 05.08.03. позивач надав відповідачу дозвіл на здійснення поліпшень в орендованому приміщенні.
За період з 2003 по січень 2007 року ЗАТ “Київська книжкова фабрика” було проведено реконструкцію орендованого приміщення шляхом надбудови трьох поверхів над існуючими поверхами в виробничому корпусі (літ. Б) та прибудови до неї (літ. Б’). Факт проведення позивачем будівельних робіт з реконструкції орендованих приміщень на загальну суму 4930742, 57 грн. підтверджується наданими копіями відповідних договорів підрядів та актів виконаних робіт, які містяться в справі.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що відповідно до Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень Київської міської ради належить розпорядження земельною ділянкою що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40 яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Позивачем не надано суду доказів щодо надання Київською міською радою, до повноважень якої належить розпорядження земельною ділянкою що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40, дозволу на здійснення будівництва на цій земельній ділянці, а реконструкція приміщення, шляхом надбудови трьох поверхів над існуючими поверхами в виробничому корпусі (літера Б) та прибудови до неї (літера Б’) за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40 здійснювалась за відсутності відповідних дозволів на будівництво та належно затвердженого проекту будівництва, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на тому, що суд дійшов помилкового висновку що незаконна надбудова здійснювалася позивачем, оскільки він є власником нерухомого майна, а ЗАТ „Київська книжкова фабрика”, що зробила надбудову, користувалася приміщеннями на підставі укладеного договору оренди. Помилковими є висновки, що не надано доказів щодо надання Київською міськрадою, до повноважень якої належить розпорядження земельною ділянкою дозволу на здійснення будівництва, оскільки позовні вимоги стосуються надбудови, а не будівництва на земельній ділянці, крім того, судом не встановлено факту порушення самочинним будівництвом прав інших осіб, а тому безпідставно не застосована ч. 5 ст.376 ЦК України.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Отже, для вирішення питання про визнання права власності на самочинне будівництво необхідно дослідити питання надання земельної ділянки для вже збудованого будівництва.
Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зі змісту ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно приписів ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.
Висновки господарського суду є помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до п.6 договору оренди ( а.с. 13 т.1) невіддільні поліпшення, здійснені орендарем, переходять до орендодавця.
Добудова поверхів відбувалася орендарем приміщень у будівлі (літ.Б) ЗАТ „Київська книжкова фабрика”, а не позивачем, як зазначає суд першої інстанції, оскільки двоповерхова будівля йому належить на праві власності (а.с.212-215 т.1).
Таким чином, вимоги стосовно визнання права власності на надбудовані поверхи виробничого корпусу, що є власністю позивача, є безспірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо прибудови (літ.Б’), то колегія суддів вважає вимоги в цієї частині обґрунтованими, оскільки земельна ділянка, на якій розташована будівля передана позивачу у користування в установленому законом порядку, про що свідчать договори оренди земельної ділянки, укладені з Київською міською радою, на підставі рішення Київської міськради № 183/1393 (а.с. 217-235 т.1).
З висновку судово-будівельного експерта №1-Т від 20.01.2007, висновків Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (додаток до справи), добудовані поверхи відповідають вимогам СНиП та ДСТУ.
Право на земельну ділянку або її частину відповідно ст. 120 ЗК України може переходити до власника споруди на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Прибудова літ. Б’ не може бути відокремлена, оскільки прибудову здійснено до виробничого корпусу, що належить позивачу, самочинне будівництво не порушує прав інших осіб, у зв'язку з чим відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі.
Тому, державна реєстрація права власності на земельну ділянку не залежить від реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, розташовані на даній ділянці.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва № 36/154-30/229 від 17.09.2009 скасувати.
Прийняти нове рішення: Позовні вимоги ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” задовольнити. Визнати за ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод”( 03151 м.Київ вул. Ушинського 40, ЄДРПОУ 05528421) право власності на надбудову 3,4,5 поверхів виробничої будівлі (літ.Б) на прибудову до неї (літ .Б’). загальною площею 8225,3 кв.м, розташоване у м. Києві по вул. Ушинського,40, що підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”.
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
10.12.09 (відправлено)
Судове рішення № 7005316, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 36/154-30/229. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: