Рішення № 7005079, 11.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 61/256-09

вх. № 8281/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко М.В., за довіреністю б/н від 31.12.2008р.;

першого відповідача - не з"явився;

другого відповідача - не з"явився;

третього відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в о. Дніпропетровської філії, смт. Золочів

до 1.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків;

2.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків;

3.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків;

про стягнення 2029,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту № ДК 67-60 від 06.12.2008р. та договором поруки №61 від 06.12.2007р.: за основною сумою кредиту - 1372,00 грн., за відсотками - 279,97 грн. та пені за 355 днів прострочки з 24.07.2008р. у сумі 377,45 грн., на загальну суму - 2029,42 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні 11.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Перший відповідач (ОСОБА_2) в судове засідання 11.11.09р. не зявилась, відзив на позов та витребувані судом документи не надала, про причини незявлення суд не повідомила. Ухвала суду, направлена на адресу першого відповідача, зазначені в позовній заяві (АДРЕСА_1), повернулись до господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку про те, що адресата не розшукано (перший відповідач). З наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.09.09р. місцем проживання ФОП ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1. Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що перший відповідач ФОП ОСОБА_2, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Другий відповідач (ФОП ОСОБА_3 в судове засідання 11.11.09р., не з"явився, своїх повноважних представників не направив, документів , витребуваних судом та відзиву на позов не надав, про причини незявлення суд не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.10.2009р.,направлена на адресу другого відповідача, зазначену в позовній заяві (АДРЕСА_2), повернулась до господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку за закінченням терміну зберігання. З наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.10.09р. місцем проживання ФОП ОСОБА_3 є: АДРЕСА_2 Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що другий відповідач ФОП ОСОБА_3. належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Третій відповідач (ФОП ОСОБА_4) в судове засідання , призначене на 11.11.09р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів , витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов, не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення , яке долучено до матеріалів справи (арк.спр.36).

Присутній в судовому засіданні 11.11.2009р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідачів.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

06.12.07р. між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” та першим відповідачем - ФОП ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №ДК 67-60, відповідно до п.1.1-2.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (відповідачу - ФОП ОСОБА_2 ) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 7500,00грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.2.2. Кредитного договору є 24.07.2008р. Відповідно до п.4.1 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 2,5 % на місяць від суми вказаної у п.1.1.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК67-60 від 06.12.07р. виконав в повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_2 кредит у сумі 7500,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №91 від 06.12.07р.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання з Кредитним договором виконувла несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, ФОП ОСОБА_2 до каси позивача, в якості погашення кредиту було сплачено 6128,00 грн., та відсотків за його користування на суму 1144,00 грн.

Внаслідок порушення ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором №ДК 67-60 від 06.12.07р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви складає 1651,97 грн..

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором . Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що перший відповідач (ФОП ОСОБА_2) не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми неповерненого кредиту та відсотків в розмірі 1651,97 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не визнана відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 377,45 грн. пені за непогашення у строк платежів за кредитним договором №ДК 67-60 від 06.12.07р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором виходячи з подвійної облікової ставки НБУ , складає 377,45 грн. за 355 днів прострочки.

Проте, відповідно до приписів статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За таких підстав, з урахуванням приписів ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що пеня , нарахована позивачем підлягає частковому стягненню лише за період 6 місяців, що складає 199,39 грн. за період з 25.07.08 по 25.01.09р.

Враховуючи те, що перший відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання по повному та своєчасному погашенню заборгованості по кредиту, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 199,39 грн. обгрунтованими документально доведеними матеріали справи, а тому вони підлягають задоволенню. В частині нарахованої позивачем пені в сумі 178,06 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Заборгованість за договором кредиту №ДК 67-60 від 06.12.07р. позивач просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №ДК67-60 від 06.12.07р. з боку ФОП ОСОБА_2, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 (другий відповідач) та ФОП ОСОБА_4 (третій відповідач) було укладено договір поруки № 61 від 06.12.07р., згідно якого поручителі (ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4) зобов'язалась перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (ФОП ОСОБА_2) зобов'язань за кредитним договором № ДК 67-60 від 06.12.07р.. щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.

Відповідно до п.3.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником (ФОП ОСОБА_2) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручителі (ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 3.3 договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (ФОП ОСОБА_2) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручителі (ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4) зобов'язується здійснити виконання порушеного боржником зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня пред'явлення до них вимоги кредитором (позивачем).

Через порушення ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором № ДК 67-60 від 06.12.07р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до поручителів (ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 з вимогами №67 від 23.01.09р. та № 66 від 23.01.09р. повернути заборгованість за кредитним договором протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги.

Факт направлення та отримання вимоги другому відповідачу (ФОП ОСОБА_3) позивач доводив наданими суду документами, а саме конвертом та повідомленням , які повернулись до відправника. Проте, з цих документів вбачається, а також з листа вимоги № 67, що позивачем дана вимога направлялась ФОП ОСОБА_3 за іншою адресою, ніж, та що зазначена в договорі поруки та в ЄДРПОУ.

На підставі вказаного суд вважає,що позовні вимоги до другого відповідача (ФОП ОСОБА_3) є недоведеними та передчасними, оскільки позивачем не надано доказів повідомлення другого відповідача щодо обовязку погашення боргу, а у ФОП ОСОБА_3 відповідно не виникло зобовязання щодо виконання взятих на себе зобовязань за договором поруки № 61 відповідно до його пункту № 3.5.

Факт направлення та отримання вимоги третьому відповідачу (ФОП ОСОБА_4) підтверджується наявним в матеріалах справи повдомленням про вручення поштового відправлення. Вказана вимога позивача була залишена ФОП ОСОБА_4 без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що перший відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №ДК 67-60 від 06.12.07р. щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з першого (ФОП ОСОБА_2) та третього (ФОП ОСОБА_4) відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 1372,00 грн. та пені у сумі 199,39 грн. З урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на першого та третього відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України" в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул..Електрометалургів,46-а, к.3, п/р26505218614500, ЗКПО 35183716, МФО 351005 ВКІБ “УкрСиббанк”, код банку 09807750) 1651,97 грн. основного богу, 199,39 грн. пені, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 178,06 грн. відмовити.

В частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №61/256-09 підписано 12.11.09р.