Рішення № 7004911, 02.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р. Справа № 12/319/09

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії м.Миколаєва,

(54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393).

До відповідача: УМВС України в Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул.Декабристів, 5,

про стягнення боргу в сумі 110851,45 грн., -

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача, Котович Т.Ю., довіреність № 01/33-119 від 30.12.08;

Від відповідача, Щербакова Т.М., довіреність № 175 від 17.02.09;

СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” 103637,68 грн. за спожиту активну електричну енергію за період серпня по вересень 2009 р. та 7213,77 грн. за реактивну енергію в період з серпня по вересень 2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем договору № 44/292 від 01.03.02 р. на користування електроенергією в частині розрахунків за поставлену електричну енергію.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, мотивуючи тим, що ухвалою господарського суду від 12.11.2009 р. у справі №8/216/09 розстрочено виконання рішення суду у цій же справі до 31.03.2010 р., а тому сплачені на користь позивача кошти за період з серпня по жовтень 2009 року можна вважати сплатою за спожиту електроенергію в серпні-вересні 2009 року.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.12.09 року за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника сторін, господарський суд –

встановив:

Між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва та УМВС України в Миколаївській області укладено договір № 44/292 від 01.03.2002 р. на користування електроенергією (далі - Договір).

В преамбулі Договору зазначено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), іншими чинними законодавчими актами України.

Згідно п. 2.1 Договору Позивач зобов’язався постачати Відповідачу (Споживачу) електроенергію як різновид товарної продукції у межах дозволеної до використання потужності.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору Відповідач зобов’язався своєчасно знімати та надавати по встановленій формі у Енергопостачальну організацію показання розрахункових лічильників 25 числа щомісячно, а також здійснювати щомісячні платежі за спожиту електроенергію у межах величини місячного електроспоживання шляхом перерахування коштів на розподільний рахунок Енергопостачальної організації до 25 числа по тарифам, діючим на день розрахунку.

Відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ Позивачем здійнювався розрахунок Споживача на підставі даних про фактичне споживання електроенергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку Споживача, про що свідчать рахунки за серпень-вересень 2009 р., які були нарочно вручені представникам Відповідача.

На підставі вищевказаного Позивач відпустив Відповідачу активної електричної енергії за період серпень-вересень 2009 р. у кількості 147733 кВт.г. на суму 103637,68 грн., (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується актами про використану електричну енергію за серпень-вересень 2009 р.

Відповідач зобов’язання за Договором щодо здійснення розрахунку належним чином не виконував, оплату рахунків за використану електроенергію протягом серпня-вересня 2009 р. в повному обсязі не здійснював.

          У зв’язку з цим, за Відповідачем станом на 23.10.2009 р. існує борг за спожиту активну електроенергію, розмір якого складає 103637 грн. 68 коп., враховуючи податок на додану вартість.

02.12.2009 р. до господарського суду надійшла письмова заява позивача, з якої вбачається, що боржник частково погасив борг в сумі 22070,29 грн. про що надане платіжне доручення від 12.11.2009 р.

Відповідно із п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відсутність предмету спору у справі є підставою для припинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, та враховуючи, що заборгованість частково погашена відповідачем, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 22070,29 грн. за спожиту в серпні-вересні 2009 року електроенергію.

Також, згідно п. 6.33 ПКЕЕ та «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02. № 19, зареєстрованої в Міністрерстві юстиції України 01.02.02. № 93/6381 (далі - Методика), Споживач повинен розраховуватись за перетікання реактивної електроенергії з Електропередавальною організацією.

На підставі Методики між Відповідачем та електропередавальною організацією 10.09.2007 р. був укладений Додаток № 5 до Договору, який є його невід’ємною частиною.

На підставі Договору та Додатку № 5 Енергопостачальна організація відпустила споживачу реактивної електричної енергії в кількості і на умовах, вказаних в Договорі. Дане підтверджується актами про використану електроенергію, які надавались Відповідачем.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, Додатку № 5 до нього Відповідач спожив реактивної енергії в період з серпня по вересень 2009 р. у кількості 113711 кВАр/год. на загальну суму 7213,77 грн. в т.ч. ПДВ-20 %, про що свідчать копії актів про використану електроенергію.

Відповідно до п.п. 3.1 Договору та п. 4.1.1 ПКЕЕ Відповідач зобов’язався здійснювати щомісячні платежі за спожиту реактивну електроенергію у межах величини місячного електроспоживання шляхом перерахування коштів на розподільний рахунок Енергопостачальної організації до 25 числа по роздрібним тарифам, діючим на день розрахунку з урахуванням податку на додану вартість.

Рахунки за спожиту реактивну електричну енергію з серпня по вересень 2009 року були отримані Відповідачем нарочно, про що свідчать підписи відповідальних осіб про їх отримання, але оплату по цим рахункам Відповідач не проводив.

У зв’язку з цим, за Відповідачем станом на 23.10.2009 р. існує борг за реактивну електроенергію в сумі 7213 грн. 77 коп.

Заперечення проти позову з посиланням відповідача на те, що ухвалою господарського суду від 12.11.2009 р. у справі №8/216/09 розстрочено виконання рішення суду у цій же справі до 31.03.2010 р., а тому сплачені на користь позивача кошти за період з серпня по жовтень 2009 року можна вважати сплатою за спожиту електроенергію в серпні-вересні 2009 року, необґрунтовані з наступного.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 р. у справі 8/216/09 з відповідача стягнуто борг за активну та реактивну електроенергію в загальній сумі179421,50 грн. за період з квітня по липень 2009 року.

Ухвалою суду від 12.11.2009 р. у справі 8/216/09 розстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року по справі № 8/216/09 відповідно до наступного графіку:

-          до 30 листопада 2009 року –38030 грн. 25 коп.;

-          до 31 грудня 2009 року –36000 грн.;

-          до 31 січня 2010 року –36000 грн.;

-          до 28 лютого 2010 року –36000 грн.;

-          до 31 березня 2010 року –35421 грн.

Згідно наданих відповідачем платіжних доручень, останнім за період з 11.08.2009 р. по 09.10.2009 р. перераховані грошові кошти в загальній сумі 158637,90 грн. При цьому підставами перерахунку грошових коштів вказані рахунки позивача за квітень-липень 2009 року.

Таким чином, враховуючи, що ухвалою суду від 12.11.2009 р. відповідачу надано право розрахуватися за спожиту в квітні-липні 2009 року електроенергію частинами до 31.03.2009 р., а він це зробив раніше, то це не позбавляє відповідача зобов’язання розрахуватися за спожиту електроенергію в серпні-вересні 2009 року.          

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає основний борг в сумі 81567,39 грн. за спожиту активну електроенергію в серпні-вересні 2009 року та борг в сумі           7213 грн. 77 коп. за реактивну електроенергію в серпні-вересні 2009 року.

Керуючись ст.ст. 44,49, 75, 80, 82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 22070 грн. 29 коп. за спожиту активну електроенергію в серпні-вересні 2009 року припинити.

2. Позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5; ідентифікаційний код 23613047) на користь:

- ВАТ Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393) грошові кошти в сумі 81567 грн. 39 коп. –борг за активну електроенергію - на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному Ощадбанку України, МФО 326461;

- ВАТ Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»в особі філії міста Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, ідентифікаційний код 24789699) грошові кошти в сумі 7213 грн. 77 коп. –борг за реактивну електроенергію, державне мито у сумі 1108 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. - на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя