Рішення № 7004803, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09 Справа№ 16/193

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Шереметі О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Золочів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Золочівагробуд”, м. Золочів

Про стягнення 14738,41грн. заборгованості

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2-представник

Від відповідача не з”явився

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20 , 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору : На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Золочів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Золочівагробуд”, м. Золочів 14738,41грн. заборгованості , тому числі 13876 грн. основного боргу, 241,78 грн. 3% річних, 620,63 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.11.09р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав повністю, докази витребувані судом представив, оригінали документів для огляду суду представив , також надав суду акт відзив на позовну заяву ТзОВ ”Золочівагробуд” №462 від 23.11.09р., в якому відповідач заборгованість з основного боргу в розмірі 13876грн. визнає .

Відповідач в судове засідання не зявився хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 4899212, жодних заяв чи клопотань зокрема від відповідача на адресу суду не поступало.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 передано товар Товариству з обмеженою відповідальністю „Золочівагробуд”, м. Золочів на загальну суму 54526,10грн., що підтверджується накладними №3 від 26.07.2008р.на суму 46200грн., на підставі довіреності серії ЯОЦ №66406 від 5 серпня 2008р. № 4 від 21.08.2008р.на суму 8326,10грн.

Відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 40650 грн.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Із змісту даної норми вбачається, що в даному випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків

18 березня 2009р. позивачем надіслано відповідачу претензію №5 від 18.03.09р. із вимогою оплатити заборгованість в розмірі 13876грн., що підтверджується копією поштової квитанції про надіслання поштової рекомендованої кореспонденції №61 від 18.03.09р., однак остання залишена без відповіді та задоволення. Відтак, оплативши лише частково за отриманий товар, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 13876грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами звіряння взаєморозрахунків від 16.03.09р. та від 17.11.09р. та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Чинне законодавство не пов”язує припинення зобов”язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи положення ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу за період з 25 березня 2009р. по 22.жовтня 2009р. - 620,63грн.інфляційних втрат та 241,78грн. -3%річних. Однак, при обрахунку позивач припустився помилки, оскільки розрахунок провів із 25.03.09р., не врахувавши ні періоду поштового перебігу , ні загальні правила обчислення строків .Оскільки, як вбачається із представлених позивачем доказів, зокрема претензія позивачем із вимогою оплати боргу надіслана 18.03.09р., що підтверджується копією поштової квитанції про надіслання поштової рекомендованої кореспонденції №61 від 18.03.09р. За умовами п.4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених наказом Міністерства транспорту та зв”язку України від 12.12.07р. №1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 19.12.07р. №1383/14650 встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема місцевої становить Д+2 (де: Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення) .При пересиланні рекомендованої кореспонденції зазначені в п.4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Відтак, враховуючи вищевикладене,ст.ст.254,ст.255 ЦК України, боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду, а також вправі застосувати положення ст.625 ЦК України, тільки з 30.03.09р. Тому , інфляційні втрати та три відсотки річних заявлені позивачем підлягають перерахунку за період з 30.03.09р. по 22.10.09р.(зазначений позивачем) та в перерахунку становлять 555,04грн. інфляційних втрат та 236,08грн. -3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач позов не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати не представив, суму боргу визнав.

З огляду на вищевикладене, дослідивши подані докази в їх сукупності, заслухавши надані пояснення присутніми представниками сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині 13876грн. основного боргу , 555,04грн. інфляційних втрат та 236,08грн. -3% річних є обґрунтованими не спростованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 33, 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства і обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд»(80700м. Золочів, вул.Вокзальна,28 корпус А, Золочівського р-ну. Львівської області ідент.код. 03585082) на користь Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) 13876грн. основного боргу , 555,04грн. інфляційних втрат та 236,08грн. -3% річних , 146,67грн. державного мита; 234, 85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя