Рішення № 70029168, 23.10.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.10.2017

Справа № 334/4441/17

Провадження № 2/334/2586/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючогосудді Турбіної Т.Ф., при секретаріНестеренко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування, моральної шкоди,

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» (далі ОСОБА_2 «Європейський Страховий Союз») про стягнення суми страхового відшкодування, пені за прострочення виплати страхового відшкодування та моральної шкоди. Відповідно до уточнених 01.08.2017р. позовних вимог просила стягнути з відповідача 21924,00 грн. страхового відшкодування узвязку зі стійкою втратою працездатності (отримання ІІ групи інвалідності), 5065,94 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 3349,45 грн. моральної шкоди, та 3520,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 20.10.2017р. просила стягнути з відповідача 2757,92 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 3349,45 грн. моральної шкоди, та 3520,00 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову вказує, що 12.02.2015р. на перехресті вул. Гребельної з вул. Каховською в м. Запоріжжі ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки BMW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснила наїзд на ОСОБА_1, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП та нанесення зазначеної позивачу шкоди внаслідок ДТП встановлена вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2015 року у справі № 334/3823/15-к.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки BMW модель X5, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована у страховій компанії ПАТ «Європейський страховий союз».

17.09.2015р. позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування у звязку із завданою шкодою здоров'ю внаслідок ДТП. Страховою компанією було узгоджено та виплачено страхову суму внаслідок завдання шкоди здоровю (щодо витрат на лікування) у розмірі 45065,14 грн.

Однак, у звязку із стійкою втратою працездатності внаслідок ДТП, позивач отримала другу групу інвалідності, а тому з урахуванням норм ст. 26 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулась до відповідача з додатковою заявою про виплату страхового відшкодування у звязку з отриманням інвалідності.

18.08.2016р. страхова компанія узгодила суму страхового відшкодування у розмірі 21924,00 грн., однак виплату здійснила 09.02.2017р. Розмір пені за кожен день прострочення виконання зобовязання, нарахування якої починається з 03.09.2016 року, становить 2757,92 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачу як потерпілій особі, яка зазнала ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується моральна шкода у розмір 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю. Відтак, просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3349,45 грн.

Також просить стягнути витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 19.04.2017р., у кладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4, відповідно до якого розмір послуг на надання юридичної допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Європейський страховий союз» про стягнення страхового відшкодування, пені за прострочення виплати страхового відшкодування та моральної шкоди становить 3520 грн., з яких вартість надання правової консультації - 640 грн., вартість складання та відправки вимоги про виплату страхового відшкодування та пені - 960 грн., вартість складання позовної заяви - 1920 грн., які підтверджуються актом виконаних робіт та квитанцією про їх оплату.

В судовому засіданні представник позивача просив вимоги уточненого позову задовольнити у повному обсязі з наведених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Європейський Страховий Союз» в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову, вказуючи, на підставі матеріалів страхової справи відповідачем було прийнято рішення про узгодження страхового відшкодування у розмірі 45065,14 грн. (відшкодування витрат на лікування) та 21924,00 грн. (відшкодування шкоди, повязаної із стійкою втратою працездатності). Обидві вказані суми були перераховані позивачу в повному обсязі, відтак вимоги про стягнення суми страхового відшкодування були заявлені безпідставно. З урахуванням прострочення виплати страхового відшкодування шкоди, повязаної із стійкою втратою працездатності, відповідач не заперечує проти стягнення пені у розмірі 2757,92 грн. Також відповідач не заперечує проти стягнення моральної шкоди, завданої позивачу у звязку із ушкодженням здоровя у розмірі 3349,45 грн. У стягненні витрат на правову допомогу просить відмовити, оскільки Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачене відшкодування витрат на правову допомогу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.02.2015р. на перехресті вул. Гребельної з вул. Каховською в м. Запоріжжі ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки BMW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснила наїзд на ОСОБА_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП та нанесення зазначеної позивачу шкоди внаслідок ДТП встановлена вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.07.2015 року у справі № 334/3823/15-к.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2714163, який укладений ОСОБА_2 «Європейський страховий союз».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

ОСОБА_5 з п.22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У п. 23.1 ст. 23 Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, повязана з лікуванням потерпілого; шкода, повязана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, повязана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

ОСОБА_5 № АІ/2714163, страхова сума (ліміт відповідальності) на одногопотерпілого за шкоду заподіяну життю і здоровю складає 100000,00 грн., за шкоду заподіяну майну 50000,00 грн. Франшиза за полісом 500,00 грн.

17.09.2015 позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування у звязку із завданою шкодою здоров'ю внаслідок ДТП. Страховою компанією було узгоджено та виплачено страхову суму внаслідок завдання шкоди здоровю (витрати на лікування) у розмірі 45065,14 грн.

У звязку із стійкою втратою працездатності внаслідок ДТП, позивач отримала другу групу інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0297348 від 15.06.2015 року.

У п. 26.1, п. 26.2, ст. 26 Закону визначено, що шкода, повязана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, повязану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

10.02.2016р. позивач звернулася до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування шкоди, повязаної зі стійкою втратою працездатності.

18.08.2016 року страхова компанія узгодила суму страхового відшкодування у розмірі 21924,00 грн., однак виплату здійснила 10.02.2017р., що підтверджується платіжним дорученням №782 від 10.02.2017р. (а.с.69), випискою по картці/рахунку ОСОБА_1, та визнається сторонами.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону, страховик (МТСКУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страховою відшкодування з особою, яка має право па отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобовязаний: у разі визнання ним вимог заявникаобґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.?

У п. 36.5 ст. 36 Закону передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСКУ) особі, яка мас право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами у справі, що мало місце прострочення виплати страхового відшкодування шкоди, повязаної з стійкою втратою працездатності, у сумі 21924,00 грн. з вини страховика, а тому страховик зобовязаний сплатити позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, нарахування якої починається з 03.09.2016 року.

ОСОБА_5 розрахунку, розмір пені за прострочення виконання зобовязання за період з 03.09.2016р. по 09.02.2017р., становить 2757,92 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

Крім цього, у відповідності до ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя підчас дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмір 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Як встановлено судом, страхова виплата за шкоду, заподіяну здоровю, становить: 45065,14 грн. - сума страхового відшкодування у зв'язку з лікуванням; 21924, 00 грн. - сума страхового відшкодування у звязку з стійкою втратою працездатності, а всього 66989,14 грн. Таким чином, сума моральної шкоди складає 3349, 45 грн. (66989,14 грн. х 5% = 3349, 45 грн.), і підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд вважає посилання представника відповідача у запереченнях проти позову на відсутність у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» положень про відшкодування витрат на правову допомогу необґрунтованими, і виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України). Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

ОСОБА_5 ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

ОСОБА_5 з положеннями ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач як інвалід другої групи звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

ОСОБА_5 ч.1 ст. 80 ЦПК у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.Враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (п.10 ч.1 ст.80 ЦПК).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, ціна позову становить 6107,37 грн. Таким чином, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, становить 640,00 грн.

Відповідно до п.п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014р., при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З договору про надання правової допомоги від 19.04.2017 року, що укладений між адвокатом ОСОБА_4 і ОСОБА_1, та додаткової угоди від 20.04.2017р., вбачається, що адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції та надавати інші послуги правового характеру, повязані з веденням цієї справи, зокрема, надання правової консультації, складання та направлення досудової вимоги про виплату страхового відшкодування, підготовка, написання та подання позовної заяви до суду, представництво інтересів в суді (а.с. 3-35).

ОСОБА_5 акту виконаних робіт від 01.08.2017р., виконавець надав, а замовник прийняв наступні юридичні послуги (з розрахунку 640,00 грн. за 1 годину): надання правової консультації 1 година, вартість 640,00 грн.; складання та відправлення вимоги про виплату страхового відшкодування до ПАТ «Європейський Страховий Союз» - 1,5 години, вартість 960,00 грн.; підготовка, написання та подання позовної заяви до Ленінського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ПАТ «Європейський Страховий Союз» страхового відшкодування, пені та моральної шкоди 3 години, вартість 1920,00 грн. Всього вартість послуг за цим актом складає 3520,00 грн. (а.с.36).

Як видно з наданої квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 01.08.2017р., ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_4 на рахунок, зазначений у п.4 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги, 3542,69 грн. із зазначенням призначення платежу (а.с. 37).

Разом з тим, з огляду на те, що страхове відшкодування було виплачене ПАТ «Європейський Страховий Союз» позивачці ще у лютому 2017 року, що після зясування стало підставою для зменшення позовних вимог, суд вважає, що у стягненні витрат на складання та відправлення досудової вимоги про виплату страхового відшкодування від 20.04.2017р. вартістю 960,00 грн. слід відмовити.

На час надання послуг за договором від 19.04.2017р. та додатковою угодою від 20.04.2017р. надання правової консультації, підготовки, написання та подання позовної заяви (подано до суду 07.07.2017р.), було встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осібзгідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» 1600 грн. Отже, година участі особи, яка надавала правову допомогу, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, не може перевищувати 640,00 грн.

Таким чином, витрати на правову допомогу, а саме, за надання правової консультації (1 година х 640,00 грн.= 640,00 грн.), підготовку, написання та подання позовної заяви (3 години х 640,00 грн.= 1920,00 грн.), не перевищують встановлений ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу.

З урахуванням викладеного, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 2560,00 грн.

Керуючисьст.ст.10,11,57-60,63,79,80, 88,109,118,119,209,212, 218ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) до Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» (код ЄДРПОУ - 33552636, юридична адреса: вул. Михайла Коцюбинського, 6, м. Київ, 01030, поштова адреса: вул. Дашавська, 25, оф. 89, м. Київ, 03056) - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 2757,92 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят сім грн. 92 коп.), моральну шкоду у розмірі 3349,45 грн. (три тисячі триста сорок девять грн. 45 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2560,00 грн. (дві тисячі пятсот шістдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Турбіна Т. Ф.