Ухвала суду № 70025992, 09.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/5165/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бірса О.В.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Росік Т.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві Гончарука А.П., яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Савельєвою О.В., і накладено арешт на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження цим майном.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення їй строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження директор ОСОБА_1 зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без її повідомлення.

Стосовно ухвали слідчого судді, тоОСОБА_1 вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, апелянт звертає увагу, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2016 року у справі № 910/17051/16 за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Ріал Істейт» про витребування у ТОВ «Ріал Істейт» 75/100 частини нежитлового приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, заступнику керівника Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва було відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, директор наголошує, що вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2016 року було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 05 липня 2017 року. Також автор апеляції звертає увагу, що накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Ріал Істейт» фактично обмежує права товариства вільно розпоряджатись своїм майном.

Далі в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що відсутні докази, в тому числі висновки за результатами проведення відповідних експертиз, стосовно того, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2017 року про визнання права власності на нежитлові приміщення за ОСОБА_4 є підробленим. Крім того, апелянт запевняє, що посадові особи ТОВ «Ріал Істейт» не є учасниками кримінального провадження № 42016101040000015 від 26 січня 2016 року і їм не повідомлено про підозру.

В судове засідання у справі прокурор не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання йому було завчасно повідомлено. В свою чергу, директор ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її апеляційною скаргою без участі представника ТОВ «Ріал Істейт». Тому колегія суддів вирішила, що розгляд апеляційної скарги директора ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року є можливим за відсутності сторін, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження має бути поновленийОСОБА_1 як пропущений з поважних причин, однак її апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 05 серпня 2016 року без виклику власника майна ТОВ «Ріал Істейт» чи його представника, а копія ухвали слідчого судді до ТОВ «Ріал Істейт» не надсилалася, у зв'язку з чим ТОВ «Ріал Істейт» не могло знати про існування ухвали слідчого судді про арешт майна. Коли ж про вказану ухвалу слідчого судді товариству стало відомо, то представник цього товариства звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва в порядку ст. 174 КПК України про скасування ухвали слідчого судді про арешт майна товариства, а коли 20 вересня 2017 року в задоволенні цього клопотання товариству було відмовлено, то директор ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 подала до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу. Таку причину пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як вважає колегія суддів, слід визнати поважною, а директору ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 необхідно поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції України в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101040000015, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Матеріали цього кримінального провадження до СВ Дніпровського УП ГУ НП України в місті Києві надійшли з Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва з метою проведення подальшого досудового розслідування.

Органами досудового розслідування встановлено наступне.

30 червня 2016 року до Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва надійшло повідомлення Лівобережного МРВ ГУ СБ України у місті Києві та Київській про здобуття даних щодо можливого незаконного відчуження комунального майна у Дніпровському районі міста Києва.

Відповідно до звернення Дніпровської РДА у місті Києві від 02 грудня 2015 року №11144/26/3/103, балансоутримувачем нерухомого майна по АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, є КП «Керуюча компанія по утриманню житлового фонду Дніпровського району м. Києва», яке перебуває у сфері управління Дніпровської районної державної адміністрації.

Вказане вище нерухоме майно розпорядженням КМДА від 23 листопада 2001 року № 2521 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду, службового житла та зовнішніх інженерних мереж ДП Завод «Арсенал»» та рішенням Дніпровської районної ради депутатів № 37 від 28 грудня 2001 року «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва відомчих житлових будинків», передано у власність комунальної громади Дніпровського району.

Інформація стосовно законності та підстав відчуження зазначеного комунального майна в Дніпровській РДА відсутня.

Водночас, 07 березня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу право власності на нежитлове приміщення № 127 в літ. А (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995.6 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1, передано від громадянина України ОСОБА_4 до громадянина України ОСОБА_5.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, а інформація щодо зміни власника внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 4918933.

Правовстановлюючий документ, який, відповідно до вказаного вище договору, підтверджує право власності ОСОБА_4, являється рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2007 року у справі № 2-28/2007 року, яке зареєстроване КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 29 серпня 2007 року за № 56321.

Згідно відповіді Оболонського районного суду міста Києва (вих. № 5/58/16 Д-10 від 12 січня 2016 року), за № 2-2872/2007 зареєстрована цивільна справа за позовом ЗАТ «Воля Кабель» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, яка жодного відношення до передачі права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, не має.

Крім того, у відповідності з даними КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна» (лист № 16937 (И-2015) від 28 грудня 2015 року) по нежитловому фонду за адресою: АДРЕСА_1, нежилі приміщення/будівлі на праві власності не реєструвалися.

Таким чином, як вважають органи досудового розслідування, в порушення Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про державну програму приватизації», шляхом використання недостовірної інформації з комунальної власності Дніпровського району було виведено об'єкт нерухомого майна.

Так, 23 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право власності громадянину ОСОБА_9, згідно якого він є власником нежитлового приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., що розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000.

Постановою від 25 липня 2016 року нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995.6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Під час проведення досудового розслідування, як стверджує слідчий у клопотанні про арешт майна, встановлено, що правовстановлюючий документ, який підтверджував право власності ОСОБА_4, є підроблене рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 липня 2007 року у справі № 2-28/2007 року, яке зареєстроване КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 29 серпня 2007 року за № 56321. Зокрема, згідно відповіді Оболонського районного суду міста Києва (вих. № 5/58/16 Д-10 від 12 січня 2016 року), за № 2-2872/2007 зареєстрована цивільна справа за позовом ЗАТ «Воля Кабель» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, яка жодного відношення до передачі права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, не має.

01 серпня 2016 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві Гончарук А.П., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Савельєвою О.В., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом позбавлення права на його відчуження. Це клопотання мотивовано тим, що вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою його збереження та належного проведення оціночно-будівельної експертизи воно підлягає арешту для виконання завдань кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42016101040000015 від 26 січня 2016 року, про накладення арешту на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження цим майном, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого Гончарука А.П. та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні підстави вважати, що вищезазначене нежитлове приміщення відповідає у даному кримінальному провадженні критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК Україна.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження цим майном, оскільки це майно фактично є предметом кримінального правопорушення, а тому воно обґрунтовано визнано органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження цим майном, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження цим майном, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи директора ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1- без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року.

Ухвалу слідчого суддіДніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві Гончарука А.П., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва Савельєвою О.В., і накладено арешт на нежитлове приміщення в літ. А № 127 (група приміщень з 1 по 45) загальною площею 995,6 кв. м., яке розташоване в будинку під АДРЕСА_1, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 309500480000, шляхом заборони розпорядження цим майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Ріал Істейт» ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич Т.В.Росік І.О. Рибак