Постанова № 7002246, 24.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.11.09 Справа №2а-8946/09/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.А.

при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополі АР Крим

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Воднєва Наталя Олександрівна, пред-к, довіреність № 23 від 03.07.09;

відповідача - ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_2

пред-к відповідача - ОСОБА_3, за усним клопотанням відповідача.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у сумі 170,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування та не подає відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством, у звязку з чим до відповідача застосовані фінансові санкції (рішення № 2760П від 16.12.2008 р.) в сумі 170,00 грн. Вказане рішення у встановленому порядку не оскаржено, фінансові санкції не сплачено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2009 р. відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.07.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що він не є страхувальником та не повинен подавати звітність до органів Пенсійного фонду України. Таким чином, відповідач вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій за неподання звітності до системи персоніфікованого обліку є таким, що не відповідає законодавству, є необґрунтованим, а позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя 25.06.2004 р., реєстраційний № 2233924696 (а.с.9).

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів Пенсійного фонду України , суд має керуватися критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Ст.3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею. 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058 регулюються відносини, що виникають між субєктами загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до Закону № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в порядку, визначеному цим Законом;.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1058-I V суб'єктами солідарної системи є:

застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи;

страхувальники;

Пенсійний фонд;

уповноважений банк;

підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 1058-I V страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.

Пункт 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-I V визначає, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.14 Закону № 1058-I V страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платник страхових внесків у десятиденний термін із дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

Відповідно до п. 4 абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний зобов'язаний зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду незалежно від того, чи він фактично веде господарську діяльність та провадить розрахунки з оплати праці, чи ні та подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно ст. 15 Закону № 1058-I V (в редакції яка діяла на час реєстрації відповідача як фізичної особи підприємця) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Згідно до Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійний фонд України від 19.12.2003, № 21-1 (далі- Інструкція № 21-1) (в редакції яка діяла на час реєстрації відповідача як фізичної особи підприємця), п. 3.2., на основі документів, визначених у підпунктах 3.1.4, 3.1.5, 3.1.7 пункту 3.1 цієї Інструкції, проводяться відповідні записи в журналах обліку платників страхових внесків, а одержані документи підшиваються до справи, на якій проставляється реєстраційний номер платника страхових внесків.

Згідно п.3.2.1. зазначеної інструкції Журнал обліку ведеться окремо щодо юридичних, фізичних осіб та тих, хто бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Обов'язковими реквізитами журналів обліку є:

-реєстраційний номер платника;

-назва платника;

-код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер);

-дата прийняття рішення про реєстрацію (створення) платника;

-дата взяття на облік в органах Пенсійного фонду України;

-дата реєстрації в органах Пенсійного фонду України;

-дата зняття з обліку.

Узяття на облік юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється на підставі одержаного з органу державної реєстрації інформаційного повідомлення.

При цьому суд не погоджується із твердженнями відповідача та його представника про те, що він не отримував зазначеного повідомлення, у звязку з тим, що в судовому засіданні було досліджено заяву відповідача про реєстрацію його як платника внесків на загально обовязкове державне пенсійне страхування та Журнал обліку платників страхових внесків, копія сторінок якого залучена до матеріалів справи із особистим підписом відповідача про отримання платником 15.07.2004 р. повідомлення про реєстрацію в органах Пенсійного Фонду України. (а.с. 7,12 )

Постановою Правління ПФУ № 7-6 від 10.06.2004 р. затверджений Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування( далі Порядок № 7-6) , який зареєстрований в Мінюсті України 10.08.2004 р. За №1000/9599.

У п.1.1 Порядку № 7-6 зазначено, що в ньому врегульовані правила формування та подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік).

Згідно з п. 1.3. Порядку № 7-6 звітність до системи персоніфікованого обліку подається страхувальником один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації шляхом надання комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. При цьому страхувальники, у яких кількість найманих працівників перевищує п'ять осіб, надають відомості в електронному вигляді та обов'язково в комплекті із завіреними підписом керівника та скріпленими печаткою документами у паперовому вигляді. Інші страхувальники можуть надавати звіт лише у паперовому вигляді.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду на страхувальника накладається штраф у розмірі 10 відсотків від суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.1.5 Порядку № 7-6).

Під час розгляду справи було встановлено, що 26.09.2008 управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим було встановлено порушення Відповідачем вимог законодавства щодо подання відомостей в систему персоніфікованого обліку за 2007 рік на ФОП ОСОБА_1, про що було складено акт, який отримано відповідачем особисто. До відповідача рішенням 16.12.2009 № 2760П застосовані штрафні санкції за невиконання ним вимог Порядку № 7-6 щодо надання звітності до системи персоніфікованого обліку за 2007 р.

Вказане рішення отримано відповідачем особисто 22.12.2008р. та не оскаржено у встановленому порядку, штрафні санкції за вказаним рішенням відповідачем не сплачено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.11.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено та підписано 27.11.2009 р.

Керуючись ч.4 ст. 94,ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь, АРК (р/р 25600010045701 у ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) суму фінансових санкцій за неподання відомостей в систему персоніфікованого обліку за 2007 р. у розмірі 170,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Котарева Г.М.