Постанова № 7002236, 30.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.09Справа №2-а-876/08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю представника позивача – Брязгіна Андрія Аркадійовича,

представника відповідача – Бисикало Тетяни Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос”

до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду АРК звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Кронос”до ДПІ у м. Алушта АР Кримпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0006462301/1 від 17.11.2006 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1010385,28 гривень.

Постановою Господарського суду АРК від 14.05.2007 року у справі № 2-23/274-2007 А позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Алушта АР Крим№ 0006462301/1 від 17.11.2006 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2007 року у справі № 2-23/274-2007 року апеляційна скарга ДПІ у м. Алушта АР Кримзалишена без задоволення, постанова Господарського суду АРК від 14.05.2007 року залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2008 року у справі № 2-23/274-2007 А касаційна скарга ДПІ у м. Алушта АР Крим задоволена частково, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2007 року у справі № 2-23/274-2007 року та постанову Господарського суду АРК від 14.05.2007 року у справі № 2-23/274-2007 А скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду АРК від 27.06.2008 року справа № 2-26/8214.1-2008А направлена за підсудністю до Окружного адміністративного суду АР Крим

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.07.08 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.07.08 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 18.08.2008 року призначено комплексну судову будівельно-технічну та бухгалтерську експертизу.

Провадження у справі зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.08 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.07.2009 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що за результатами проведеної ДПІ у м. Алушта АР Крим перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за 2005 та 2006 роки складено акт № 1487/23/31365395. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0006462301/0 від 20.10.2006 року за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1010385,28 гривень, після апеляційного оскарження ДПІ у м. Алушта АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення № 0006462301/1 від 17.11.2006 року за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1010385,28 гривень.

Представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки положення Закону України «Про податок на додану вартість» не містять залежності віднесення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту та відповідно декларування бюджетного відшкодування ПДВ від результатів «зустрічних перевірок».

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, зазначила, що за результатами перевірки позивача складено податкове повідомлення-рішення № 0006462301/1 від 17.11.2006 року за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1010385,28 гривень.

Представник відповідача пояснила, що ДПІ у м. Алушта АР Крим були направлені запити до інших ДПІ на проведення зустрічних перевірок основних постачальників, встановлено, що підприємства-постачальники суми податку на додану вартість за здійсненими операціями до бюджету не сплачували.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Алушта АР Крим є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ у м. Алушта АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов’язаний перевірити чи є правомірними дії відповідача у зв’язку прийняттям такого повідомлення – рішення, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на 1010385,28 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

          Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Кронос” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Алуштинської міської ради 06.11.2001 року (ідентифікаційний код юридичної особи – 31395365), відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 449103, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Відділу статистики у м. Алушті № 40-02.94-30/2 від 20.01.2006 року, статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос”, затвердженого рішенням Загальних зборів учасників від 12.08.2004 року.

Судом встановлено, що відповідно до Акту перевірки від 17.10.2006 року № 1487/23/31395365 ТОВ “Кронос” має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.11.2001 року № 00243230 НВ № 045373, перереєстровано 27.02.2002 року № 00243453 НБ № 045401.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Кронос” являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Пунктом 11 статті 11 зазначеного закон встановлено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ у м. Алушті на підставі направлення від 16.10.2006 року № 723/23 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за 2005 та 2006 роки.

За результатами перевірки складено акт від 17.10.2006 року № 1487/23/31395365 за висновками якого встановлено, що позивач в порушення п. 1.8 статті 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст 7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2005-2006 у сумі 1010385,28 гривень (у тому числі по періодах: травень 2005 року - 113979,31 гривень, липень 2005 року – 165680,31 гривень, серпень 2005 року – 206262,34 гривень, вересень 2005 року – 113764,97 гривень, жовтень 2005 року – 20208,23 гривень, листопад 2005 року – 64829,69 гривень, грудень 2005 року – 234660,43 гривень, січень 2006 року – 91000,00 гривень) у зв'язку з тим, що по деклараціям за: травень 2005р. – січень 2006р. не підтверджено правомірність включення до бюджетного відшкодування на загальну суму 1010385,00 гривень у зв'язку з не підтвердженням сплати вказаних сум до бюджету підприємствами-постачальниками за результатами зустрічних перевірок.

Такий висновок зроблено оскільки під час перевірки та проведення зустрічних перевірок встановлено наступні факти:

-           підприємством за травень 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 10914 від 21.06.2005 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 3307037,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпрограндсервіс» (оплата через розрахунковий рахунок) встановлено, що підприємство є імпортером придбаних матеріалів, але виконання робіт частково виконувалося підрядною організацією ТОВ «Мега Техно Трейд» на суму ПДВ 113979,31 гривень, відсутнього за юридичною адресою, яким не підтверджено сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за липень 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 18051 від 22.08.2005 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 1340235,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ «Каза Італьяна» встановлено, що підприємство є посередником реалізованої продукції, придбаної у ТОВ «Будметалінвест» на загальну суму ПДВ 138213,01 гривень, який також є посередником реалізованої продукції та відмовився надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету; по взаємовідносинам з ТОВ «АЕК АС» встановлено, що підприємство є посередником реалізованої продукції, придбаної у ПП «АРК» на загальну суму ПДВ 27467,30 гривень, ліквідованого рішенням Соломянського районного суду м. Києва, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за серпень 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 19530 від 20.09.2005 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 822816,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ СУК «МБ Стиль» на суму ПДВ 177500,00 гривень встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою,тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету; по взаємовідносинам з ТОВ «Українська паливна група» на суму ПДВ 28762,34 гривень, що є безпосереднім постачальником ТОВ «ІНКО» встановлено, що підприємство ліквідовано, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за вересень 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 22435 від 20.10.2005 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 409683,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з Українсько Ліванським ТОВзІН «Каза Італьяна» встановлено, що підприємство є посередником реалізованої продукції, придбаної у ТОВ «БудМеталІнвест» на загальну суму ПДВ 20000,00 гривень, який також є посередником реалізованої продукції та відмовився надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету; по взаємовідносинам з ТОВ «Єдітепе» на суму ПДВ 93764,97 гривень встановлено, що підприємство не є виконавцем послуг, а субпідрядником є ТОВ «Причілок», який не надає інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за жовтень 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 26310 від 21.11.2005 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 362465,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з Українсько Ліванським ТОВзІН «Каза Італьяна» на загальну суму ПДВ 20208,23 гривень встановлено, що підприємство є посередником реалізованої продукції, придбаної у ТОВ «БудМеталІнвест», який також є посередником реалізованої продукції та відмовився надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за листопад 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 28388 від 20.12.2005 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 191669,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з Українсько Ліванським ТОВзІН «Каза Італьяна» на загальну суму ПДВ 9329,69 гривень встановлено, що підприємство є посередником виконаних робіт, а постачальником є ТОВ «БудМеталІнвест», який також є посередником та відмовився надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету; по взаємовідносинам з ТОВ «Єдітепе» на суму ПДВ 55500,00 гривень встановлено, що підприємство не є виконавцем послуг, а субпідрядником є ТОВ «Причілок», який не надає інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за грудень 2005 року до ДПІ Алушта подана декларація № 31259 від 20.01.2006 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 387745,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ «Лан Інжиніринг» встановлено, що підприємство є посередником виконаних робіт, а постачальником є ПП «Київпромторг» на загальну суму ПДВ 16076,87 гривень, відсутнього за юридичною адресою, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету; по взаємовідносинам з Українсько - Ліванським ТОВзІН «Каза Італьяна» встановлено, що підприємство є посередником виконаних робіт, а постачальником є ТОВ «БудМеталІнвест» на зальну суму ПДВ 185494,79 гривень, який також є посередником та відмовився надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету; по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпрогранітсервіс» на суму ПДВ 33088,77 гривень встановлено, що підприємство відмовилося надавати будь-яку інформацію, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

-           підприємством за січень 2006 року до ДПІ Алушта подана декларація № 2574 від 20.02.2006 року з сумою заявленого відшкодування на розрахунковий рахунок 118574,00 гривень, під час здійснення зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ «Єдітепе» на суму ПДВ 91000,00 гривень встановлено, що підприємство не є виконавцем послуг, а субпідрядником є ТОВ «Причілок», який не надає інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

          На підставі зазначених фактів ДПІ в м. Алушта АРК зроблено висновок про необхідність зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок на загальну суму 1010385,00 гривень.

Судом встановлено, що позивач заперечував проти висновків, викладених в акті перевірки та надав заперечення до ДПІ у м. Алушті АРК від 10.10.2006 року № 433.

ДПІ у м. Алушті АРК листом «Про розгляд заперечень» від 20.10.2006 року № 4876/1/10/23 визнало безпідставними заперечення позивача, а висновки акту перевірки визнало такими, що відповідають діючому законодавству.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки, керуючись п. «б», п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2006 року № 0006462301/0, у якому вказано, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тому податковим органом зменшено сума бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних звітних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1010385,28 гривень.

Судом встановлено, що не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2006 року № 0006462301/0 позивач оскаржив його до ДПІ в м. Алушта АРК 27.10.2006 року за вих № 452, проте за результатами апеляційного оскарження рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

17.11.2006 року ДПІ в м. Алушта АРК було прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0006462301/1, яким зменшено сума бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних звітних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1010385,28 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Кронос”суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1010385,28 гривень судом встановлено наступне.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Суд зазначає, що згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Судом встановлено, що від’ємне значення по ПДВ в сумі 1010385,28 гривень по деклараціям за травень 2005 року - січень 2006 року обґрунтовано віднесено позивачем до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню позивачеві відповідно до вимог податкового законодавства.

Судом перевірено у повному обсязі сума ПДВ 1010385,28 гривень , фактично сплачена ТОВ “Кронос” у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), яка увійшла в суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем.

Перевіряючи об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивач формував податковий кредит у перевіряємих податкових періодах судом встановлено, що суми податку на додану вартість, були фактично сплачені ТОВ “Кронос” постачальникам, зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг та були перераховані на розрахункові рахунки продавців.

Цей факт підтверджується договорами, актами виконаних робіт, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями між позивачем та постачальниками.

А саме до складку податкового кредиту перевіряємого податкового періоду увійшли суми ПДВ за наступними операціями:

-          травень 2005 року з контрагентом ТОВ «Дніпрогранітсервіс» (індивідуальний податковий номер 317809104651).

За даними проведення зустрічної перевірки ТОВ «Дніпрогранітсервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Кронос» з контрагентом укладено угоди про виконання робіт № 25/2005 від 07.03.2005 року, № 30/2005 від 15.03.2005 року, № 31/2005 від 15.03.2005 року, № 49/2005 від 08.04.2005 року, № 50/2005 від 08.04.2005 року. № 54/2005 від 10.04.2005 року на виконання облицювальних робіт; виконання робіт по встановленню столешниць та плінтусів з природного каменю; поставка мармурових плит.

Судом встановлено, що виконання зазначених господарських операції підтверджується податковими накладними № 6/3 від 05.03.2005 року на суму 15300,00 гривень, у тому числі ПДВ – 2550,00 гривень; № 4/3 від 16.03.2005 року на суму 748493,17 гривень, у тому числі ПДВ - 124748,86 гривень; № 5/3 від 16.03.2005 року на суму 76943,44 гривень, у тому числі ПДВ – 12823,91 гривень; № 1/4 від 13.04.2005 року на суму 6918,52 гривень, у тому числі ПДВ – 1153,05 гривень; № 4/4 від 21.04.2005 року на суму 87682,22 гривень, у тому числі ПДВ – 14613,70 гривень; № 5/4 від 26.04.2005 року на суму 47017,20 гривень, у тому числі ПДВ – 7836,20 гривень; № 6/4 від 26.04.2005 року на суму 281733,49 гривень, у тому числі ПДВ – 46955,58 гривень; № 3/5від 23.05.2005 року на суму 303583,65 гривень, у тому числі ПДВ – 50597,28 гривень.

Також здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Дніпрогранітсервіс» підтверджується актами виконаних робіт від 05.05.2005 року на суму 62317,20 гривень, у т.ч. ПДВ – 10386,20 гривень; від 02.06.2005 року на суму 94594,80 гривень та від 31.12.2005 року на суму 446876,40 гривень у т.ч. ПДВ – 15765,80 гривень; від 31.12.2005 року на суму 23061,08 гривень, у т.ч. ПДВ – 3843,51 гривень та видатковими накладними № 1/7 від 20.06.2005 року на суму 87682,22 гривень, у т. ч. ПДВ – 14613,70 гривень; № 4/05 від 23.05.05 року на суму 388416,43 гривень, у т.ч. ПДВ – 64736,57 гривень; № 3/05 від 23.05.05 року на суму 120540,07 гривень, у т.ч. ПДВ – 20090,01 гривень; № 2/05 від 14.05.05 року на суму 269869,60 гривень, у т.ч. ПДВ – 44978,27 гривень; № 1/05 від 14.05.05 року на суму 123704,06 гривень, у т.ч. ПДВ – 20617,34 гривень; № 2/04 від 11.04.05 року на суму 49105,69 гривень, у т.ч. ПДВ – 8184,28 гривень; № 1/04 від 08.04.05 року на суму 100437,97 гривень, у т.ч. ПДВ – 16739,66 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 199 від 26.04.2005 року на суму 47017,20 гривень; № 21 від 09.03.2005 року на суму 15300,00 гривень; № 39 від 16.03.2005 року на суму 76943,44 гривень; № 195 від 26.04.2005 року на суму 281733,49 гривень; № 145 від 12.04.2005 року на суму 6918,32 гривень; № 194 від 21.04.2005 року на суму 87682,22 гривень; № 298 від 10.06.2005 року на суму 322415,65 гривень (у т.ч заборгованість в сумі 18832,00 гривень); № 38 від 16.03.2005 року на суму 748493,17 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за травень 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 113979,31 гривень податку на додану вартість, сплачену позивачем ТОВ «Дніпрогранітсервіс».

Під час проведення зустрічної перевірки ТОВ «Дніпрогранітсервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Кронос» податковими органами встановлено, що підприємство є посередником реалізованої продукції, постачальниками якої були ТОВ «Мега Техно Трейд», ТОВ «Лада» та Фірма Marmoles Bolmax S.L.

Податковий кредит в розмірі 113979,31 гривень був сформований у звязку з виконанням субпідрядником ТОВ «Дніпрогранітсервіс» ремонтних робіт на суму 678722,59 гривень. Підрядником ТОВ «Дніпрогранітсервіс» на виконання ремонтних робіт було ТОВ «Мега Техно Трейд», як встановлено податковими органами відсутнього за юридичною адресою, яким не підтверджено сплату ПДВ до бюджету.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання ТОВ «Дніпрогранітсервіс» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 113979,31.

До того ж діюче законодавство України, зокрема, і Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють зобов'язань покупця сплачувати податок на додану вартість ще і до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень зазначеного Закону сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе зобов'язання по сплаті даного податку до бюджету.

При цьому суд зазначає, що сума ПДВ в розмірі 50597,28 гривень за податковою накладною № 3/5 від 23.05.2005 року, сплачена за поставку мармурових плит, за платіжним дорученням № 298 від 10.06.2005 року також правомірно включена до податкового кредиту травня 2005 року, оскільки редакція Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що діяла до 01.06.2005 року передбачала, що у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. (п.п. 7.7.2 та п.п.7.7.3 п. 7.7 статті 7).

Більш того, сума ПДВ розмірі 50597,28 гривень за зазначеною податковою накладною № 3/5 від 23.05.2005 року не була зменшена з бюджетного відшкодування за травень 2005 року під час перевірки, яка здійснена відповідачем, так як зменшена була сума податкового кредиту з контрагентом ТОВ «Дніпрогранітсервіс» по зобовязанням з ТОВ «Мега Техно Трейд» у звязку з виконанням ремонтних робіт.

-          липень 2005 року з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» (індивідуальний податковий номер 250136004655).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Каза Італьяна» укладено договір № 007 від 08.06.2005року про виконання робіт з поставки меблів.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 13 від 10.06.2005 року на суму 1062222,39 гривень, у тому числі ПДВ – 177037,07 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» підтверджується видатковими накладними № РН 0000008 від 10.11.2005 року на суму 59779,49 гривень, у т. ч. ПДВ – 9963,25 гривень; № РН 0000003 від 01.10.2005 року на суму 214072,60 гривень, у т. ч. ПДВ – 35678,77 гривень; № РН 0000009 від 15.11.2005 року на суму 331030,31гривень, у т. ч. ПДВ – 55171,72 гривень; № РН 0000006 від 24.09.2005 року на суму 108474,61 гривень, у т. ч. ПДВ – 18079,10 гривень; № РН 0000007 від 01.11.2005 року на суму 348865,38 гривень, у т. ч. ПДВ – 58144,23 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням № 300 від 10.06.2005 року на суму 1062222,39 гривень.

З контрагентом ТОВ «АЕК АС» (індивідуальний податковий номер 256619426572).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «АЕК АС» укладено договір № 18/04/05 від 01.03.2005року про виконання робіт з монтажу та пусконаладці систем кондиціювання.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 228 від 04.05.2005 року на суму 950011,00 гривень, у тому числі ПДВ – 158335,17 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «АЕК АС» підтверджується актами виконаних робіт від 27.07.2005 року б/н на суму 141312,00 гривень, у т.ч ПДВ 23552,00 гривень, від 27.07.2005 року б/н на суму 596667,60 гривень, у т.ч ПДВ 99444,60 гривень, від 27.07.2005 року б/н на суму 916,80 гривень, у т.ч ПДВ 152,80 гривень, від 27.07.2005 року №1 на суму 146319,10 гривень, у т.ч ПДВ 24386,52 гривень, від 28.07.2005 року №2 на суму 9601,76 гривень, у т.ч ПДВ 9601,76 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням № 244 від 04.05.2005 року на суму 950011,00 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за липень 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 165680,31 гривень податку на додану вартість, у тому числі в сумі ПДВ 138213,01 гривень, сплачену позивачем УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» та в сумі ПДВ 27467,30 гривень, сплачену позивачем ТОВ «АЕК АС» .

Під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» є посередником реалізованої продукції, придбаної частково у ТОВ «Будметалінвест».

За даними зустрічної перевірки ТОВ «Будметалінвест» з питання взаємовідносин з УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» встановлено, що продукція на загальну суму ПДВ 138213,01 гривень придбана ТОВ ІІ «Каза Італьяна» у ТОВ «Будметалінвест» за договором № 008 від 08.06.2005 року, яке також є посередником реалізованої продукції та відмовилося надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

Також під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «АЕК АС» є посередником реалізованої продукції, придбаної частково у ПП «АРК».

За даними податкових органів, продукція на загальну суму ПДВ 27467,30 гривень придбана ТОВ «АЕК АС» у ПП «АРК», яке також є посередником реалізованої продукції, ліквідоване рішенням Соломянського районного суду м. Києва № 2-4322-1/05 від 27.03.2006 року, тобто після надання послуг, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» та ТОВ «АЕК АС» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 165680,31 гривень.

-          серпень 2005 року з контрагентом ТОВ СУК «МБ Стиль» (індивідуальний податковий номер 328499726555).

          За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «МБ Стиль» укладено договір № 12 від 14.02.2005року про поставку будівельних матеріалів та виконання будівельно-монтажних робіт.

Судом встановлено, що виконання зазначених господарських операцій підтверджується податковими накладними № 5032501/2 від 25.03.2005 року на суму 94846,63 гривень, у тому числі ПДВ – 15807,77 гривень; № 5032501/1 від 25.03.2005 року на суму 70153,37 гривень, у тому числі ПДВ – 11692,23 гривень; № 5022101 від 21.02.2005 року на суму 300000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 50000,00 гривень; № 5012601 від 26.01.2005 року на суму 200000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 33333,33 гривень; № 4122901 від 29.12.2004 року на суму 200000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 33333,33 гривень; № 5021101 від 11.02.2005 року на суму 200000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 33333,33 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «МБ Стиль» підтверджується актами виконаних робіт б/н за березень 2005 року на суму 94846,63 гривень, у т.ч. ПДВ 15807,77 гривень; від 24.06.2005 року на суму 352068,86 гривень, у т.ч. ПДВ 58678,14 гривень; від 30.03.2005 року на суму 200000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 33333,33 гривень; від 30.03.2005 року на суму 351521,45 гривень, у т.ч. ПДВ 58586,91 гривень; від 30.03.2005 року на суму 171243,44 гривень, у т.ч. ПДВ 28540,57 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 85 від 25.03.2005 року на суму 165000,00 гривень, № 1 від 21.02.2005 року на суму 300000,00 гривень, № 84 від 26.01.2005 року на суму 200000,00 гривень, № 1110 від 29.12.2004 року на суму 200000,00 гривень, № 132 від 11.02.2005 року на суму 200000,00 гривень.

З контрагентом ТОВ «ІНКО» (індивідуальний податковий номер 330805615539).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «ІНКО» укладено договір про виконання будівельно-монтажних робіт.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковими накладними № 50 від 25.06.2005 року на суму 28978,12 гривень, у тому числі ПДВ – 4829,69 гривень, № 46 від 03.06.2005 року на суму 59233,00 гривень, у тому числі ПДВ – 9782,17 гривень, № 49 від 16.06.2005 року на суму 84110,60 гривень, у тому числі ПДВ – 14018,43 гривень, № 51 від 30.06.2005 року на суму 1000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 166,67 гривень, № 48 від 10.06.2005 року на суму 15396,00 гривень, у тому числі ПДВ – 2566,00 гривень, № 53 від 11.07.2005 року на суму 14090,40 гривень, у тому числі ПДВ – 2348,40 гривень, № 58 від 19.07.2005 року на суму 16877,40 гривень, у тому числі ПДВ – 2812,90 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «ІНКО» підтверджується актами приймання виконаних робіт від 21.11.2005 року б/н на суму 34323,60 гривень, у т.ч ПДВ 5720,60 гривень, від 16.07.2005 року б/н на суму 194343,60 гривень, у т.ч ПДВ 32390,60 гривень, від 30.07.2005 року б/н на суму 29486,40 гривень, у т.ч ПДВ 4914,40 гривень, від 31.05.2005 року б/н на суму 35156,40 гривень, у т.ч ПДВ 5859,40 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 391 від 25.06.2005 року на суму 28978,12 гривень, № 479 від 03.06.2005 року на суму 59233,00 гривень, № 341 від 16.06.2005 року на суму 84110,60 гривень, № 162 від 30.01.2006 року на суму 1000,00 гривень, № 307 від 10.06.2005 року на суму 15396,00 гривень, № 480 від 11.07.2005 року на суму 14090,40 гривень, № 530 від 19.07.2005 року на суму 16877,40 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за серпень 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 206262,34 гривень податку на додану вартість, у тому числі в сумі ПДВ 177500,00 гривень, сплачену позивачем ТОВ СУК «МБ Стиль» та в сумі ПДВ 28762,34 гривень, сплачену позивачем ТОВ «ІНКО».

Під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що ТОВ СУК «МБ Стиль» не знаходиться за юридичною адресою, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

-          Також під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ІНКО» є посередником реалізованої продукції, придбаної частково у ТОВ «Українська паливна група», яке ліквідовано, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання ТОВ СУК «МБ Стиль» та ТОВ «ІНКО» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 206262,34 гривень.

-          вересень 2005 року з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» (індивідуальний податковий номер 250136004655).

За даними перевірки між ТОВ «Кронос» з ТОВ «Каза Італьяна» укладено договір № 007 від 08.06.2005 року про виконання робіт з поставки меблів.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 16 від 11.08.2005 року на суму 120000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 20000,00 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» підтверджується видатковими накладними № РН 0000009 від 15.11.2005 року на суму 39058,07 гривень, у т. ч. ПДВ – 6509,68 гривень; № РН 0000010 від 17.11.2005 року на суму 80941,45 гривень, у т. ч. ПДВ – 13490,24 гривень;

Здійснення оплати за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням № 685 від 11.08.2005 року на суму 120000,00 гривень.

З контрагентом ТОВ «Едітепе» (індивідуальний податковий номер 256619426572).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Едітепе» укладено договори № 68/2005 від 15.04.2005 року про виконання будівельно - монтажних робіт санаторію «Альбатрос» та б/н від 08.08.2005 року про виконання будівельно - монтажних робіт санаторію «Карасан».

Судом встановлено, що виконання зазначених господарських операцій підтверджується податковими накладними № 35 від 25.08.2005 року на суму 100000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 16666,67 гривень, № 33 від 08.08.2005 року на суму 169954,40 гривень, у тому числі ПДВ – 28325,73 гривень, № 34 від 10.08.2005 року на суму 292635,72 гривень, у тому числі ПДВ – 48772,62 гривень,

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «Едітепе» підтверджується актами виконаних робіт від 27.12.2005 року № 4/12 на суму 409017,56 гривень, у т.ч ПДВ 68169,59 гривень, за грудень 2005 року №1 на суму 349747,20 гривень, у т.ч ПДВ 58291,20 гривень,

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 733 від 25.08.2005 року на суму 100000,00 гривень, № 660 від 08.08.2005 року на суму 169954,40 гривень, № 647 від 10.08.2005 року на суму 292635,72 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за вересень 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 113764,97 гривень податку на додану вартість, у тому числі в сумі ПДВ 20000,00 гривень, сплачену позивачем УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» та в сумі ПДВ 93764,97 гривень, сплачену позивачем ТОВ «Едітепе».

Під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» є посередником реалізованої продукції, придбаної частково у ТОВ «Будметалінвест».

За даними зустрічної перевірки ТОВ «Будметалінвест» з питання взаємовідносин з УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» встановлено, що продукція на загальну суму ПДВ 20000,00 гривень придбана ТОВ ІІ «Каза Італьяна» у ТОВ «Будметалінвест» за договором № 008 від 08.06.2005 року, яке також є посередником реалізованої продукції та відмовилося надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

Також під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Едітепе» не є виконавцем послуг, а субпідрядником є ТОВ «Причілок», який не надає інформацію щодо постачальників та виробника, не знаходиться за юридичною адресою, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету;

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» та ТОВ «Єдітепе» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 113764,97 гривень.

-          Жовтень 2005 року з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» (індивідуальний податковий номер 250136004655).

За даними перевірки між ТОВ «Кронос» з ТОВ «Каза Італьяна» укладено договір № 007 від 08.06.2005 року про виконання робіт з поставки меблів.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 18 від 28.09.2005 року на суму 121250,00 гривень, у тому числі ПДВ – 20208,33 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» підтверджується видатковою накладною № РН 0000010 від 17.11.2005 року на суму 121250,00 гривень, у тому числі ПДВ – 20208,33 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням № 940 від 28.09.2005 року на суму 121250,00 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за жовтень 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 20208,23 гривень податку на додану вартість, у тому числі в сумі ПДВ 20208,23 гривень, сплачену позивачем УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна».

Під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» є посередником реалізованої продукції, придбаної у ТОВ «Будметалінвест».

За даними зустрічної перевірки ТОВ «Будметалінвест» з питання взаємовідносин з УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» встановлено, що продукція на загальну суму ПДВ 20208,23 гривень придбана ТОВ ІІ «Каза Італьяна» у ТОВ «Будметалінвест» за договором № 008 від 08.06.2005 року, яке також є посередником реалізованої продукції та відмовилося надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 20208,23 гривень.

-          Листопад 2005 року з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» (індивідуальний податковий номер 250136004655).

За даними перевірки між ТОВ «Кронос» з ТОВ «Каза Італьяна» укладено договір № 007 від 08.06.2005 року про виконання робіт з поставки меблів.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 21 від 26.10.2005 року на суму 55978,12 гривень, у тому числі ПДВ – 9329,69 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» підтверджується видатковою накладною № РН 0000010 від 17.11.2005 року на суму 55978,12 гривень, у тому числі ПДВ – 9329,69 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням № 1081 від 26.10.2005 року на суму 55978,12 гривень.

З контрагентом ТОВ «Едітепе» (індивідуальний податковий номер 256619426572).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Едітепе» укладено договори № 227/2005 від 26.09.2005 року про виконання робіт з розробки архітектурних креслень та № 68/2005 від 15.04.2005 року про виконання будівельно - монтажних робіт санаторію «Альбатрос».

Судом встановлено, що виконання зазначених господарських операцій підтверджується податковими накладними № 40 від 10.10.2005 року на суму 4545,00 гривень, у тому числі ПДВ – 757,50 гривень, № 41 від 12.10.2005 року на суму 10455,00 гривень, у тому числі ПДВ – 1742,50 гривень, № 42 від 13.10.2005 року на суму 198000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 33000,00 гривень, № 44 від 27.10.2005 року на суму 120000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 20000,00 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «Едітепе» підтверджується актами виконаних робіт від 10.10.2005 року б/н на суму 15000,00 гривень, у т.ч ПДВ 2500,00 гривень, від 31.12.2005 року б/н на суму 269000,04 гривень, у т.ч ПДВ 44833,34 гривень, від 31.12.2005 року б/н на суму 121493,95 гривень, у т.ч ПДВ 20248,99 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 986 від 10.10.2005 року на суму 4545,00 гривень, № 1000 від 12.10.2005 року на суму 10455,00 гривень, № 1001 від 12.10.2005 року на суму 198000,00 гривень, № 1094 від 27.10.2005 року на суму 120000,00 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за листопад 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 64829,69 гривень податку на додану вартість, у тому числі в сумі ПДВ 9329,69 гривень, сплачену позивачем УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» та в сумі ПДВ 55500,00 гривень, сплачену позивачем ТОВ «Едітепе».

Під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» є посередником реалізованої продукції, придбаної частково у ТОВ «Будметалінвест».

За даними зустрічної перевірки ТОВ «Будметалінвест» з питання взаємовідносин з УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» встановлено, що продукція на загальну суму ПДВ 9329,69 гривень придбана ТОВ ІІ «Каза Італьяна» у ТОВ «Будметалінвест» за договором № 008 від 08.06.2005 року, яке також є посередником реалізованої продукції та відмовилося надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

Також під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Едітепе» не є виконавцем послуг , а субпідрядником є ТОВ «Причілок», який не надає інформацію щодо постачальників та виробника, не знаходиться за юридичною адресою, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ в сумі 55500,00 до бюджету;

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» та ТОВ «Єдітепе» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 64829,69 гривень.

-          грудень 2005 року з контрагентом ТОВ «Дніпрогранітсервіс» (індивідуальний податковий номер 317809104651).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Дніпрогранітсервіс» укладено договори № 50 від 08.04.2005 року про виконання робіт по встановленню столешниць та плінтусів, № 54/2005 від 10.04.2005 року на виконання облицювальних робіт, № 56 про виконання робіт по виготовленню та встановленню додаткових елементів до столешниць.

Судом встановлено, що виконання зазначених господарських операції підтверджується податковими накладними № 7/11 від 02.11.2005 року на суму 16142,74 гривень, у тому числі ПДВ – 2690,46 гривень; № 8/11 від 02.11.2005 року на суму 165142,99 гривень, у тому числі ПДВ – 27523,83 гривень; № 9/11 від 03.11.2005 року на суму 17246,90 гривень, у тому числі ПДВ – 2874,48 гривень.

Також здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Дніпрогранітсервіс» підтверджується актами виконаних робіт за листопад 2005 року на суму 23061,08 гривень, у т.ч. ПДВ – 3843,51 гривень; за листопад 2005 року на суму 446876,40 гривень, у т.ч. ПДВ – 74479,40 гривень, від 31.01.2006 року на суму 17246,90 гривень, у т.ч. ПДВ – 2874,48 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 837 від 02.11.2005 року на суму 16142,74 гривень; № 838 від 02.11.2005 року на суму 100000,00 гривень; № 1144 від 11.11.2005 року на суму 65142,99 гривень; № 1151 від 11.11.2005 року на суму 17246,90 гривень.

З контрагентом ТОВ «Лан Інжиніринг» (індивідуальний податковий номер 329119526506).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Лан Інжиніринг» укладено договір № 190705-3 від 05.08.2005 року про поставку обладнання.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 11/05-009 від 28.11.2005 року на суму 99384,95 гривень, у тому числі ПДВ – 16564,16 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «Лан Інжиніринг» підтверджується видатковою накладною № 11/05-009 від 28.11.2005 року на суму 99384,95 гривень, у т.ч. ПДВ – 16564,16 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням № 1259 від 05.12.2005 року на суму 99384,95 гривень.

З контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» (індивідуальний податковий номер 250136004655).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Каза Італьяна» укладено договір № 007 від 08.06.2005року про виконання робіт з поставки меблів.

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковими накладними № 22 від 14.11.2005 року на суму 159183,02 гривень, у тому числі ПДВ – 26530,50 гривень, № 23 від 17.11.2005 року на суму 468443,68 гривень, у тому числі ПДВ – 78073,95 гривень, № 24 від 20.11.2005 року на суму 159670,46 гривень, у тому числі ПДВ – 26611,74 гривень, № 25 від 22.11.2005 року на суму 131105,47 гривень, у тому числі ПДВ – 21850,91 гривень, № 27 від 26.11.2005 року на суму 205810,84 гривень, у тому числі ПДВ – 34301,81 гривень, № 28 від 29.11.2005 року на суму 3715,27 гривень, у тому числі ПДВ – 619,21 гривень, № 26 від 26.11.2005 року на суму 12234,88 гривень, у тому числі ПДВ – 2039,15 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» підтверджується видатковими накладними № РН 0000010 від 17.11.2005 року на суму 159183,02 гривень, у т. ч. ПДВ – 26530,50 гривень; № РН 0000010 від 17.11.2005 року на суму 206562,28 гривень, у т. ч. ПДВ – 34427,05 гривень; № РН 00007/8 від 02.11.2005 року на суму 261881,39 гривень, у т. ч. ПДВ – 43646,90 гривень; № РН 0000011 від 20.11.2005 року на суму 159670,46 гривень, у т. ч. ПДВ – 26611,74 гривень; № РН 0000012 від 22.11.2005 року на суму 131105,47 гривень, у т. ч. ПДВ – 21850,91 гривень; № РН 0000013 від 26.11.2005 року на суму 205810,84 гривень, у т. ч. ПДВ – 34301,81 гривень; № РН 0000016 від 19.12.2005 року на суму 5063,50 гривень, у т. ч. ПДВ – 843,92 гривень; № РН 0000014 від 26.11.2005 року на суму 12234,88 гривень, у т. ч. ПДВ – 2039,15 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями № 1155 від 14.11.2005 року на суму 159183,02 гривень, № 1198 від 29.11.2005 року на суму 503753,77 гривень, № 1237 від 29.11.2005 року на суму 464991,95 гривень, № 1204 від 23.11.2005 року на суму 12234,88 гривень,

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за грудень 2005 року податковими органами не прийнято до відшкодування 234660,43 гривень податку на додану вартість у тому числі в сумі ПДВ 33088,77 гривень, сплаченій позивачем ТОВ «Дніпрогранітсервіс», в сумі ПДВ 16076,87 гривень сплаченій позивачем ТОВ «Лан Інжиніринг» та в сумі ПДВ 185494,79 гривень сплаченій позивачем ТОВ «Каза Італьяна».

Під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що ТОВ «Дніпрогранітсервіс» відмовилося надавати будь-яку інформацію, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ 33088,77 гривень до бюджету;

Також під час проведення перевірки податковими органами встановлено, що УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» є посередником реалізованої продукції, придбаної частково у ТОВ «Будметалінвест».

За даними зустрічної перевірки ТОВ «Будметалінвест» з питання взаємовідносин з УЛ ТОВ ІІ «Каза Італьяна» встановлено, що продукція на загальну суму ПДВ 185494,79 гривень придбана ТОВ ІІ «Каза Італьяна» у ТОВ «Будметалінвест» за договором № 008 від 08.06.2005 року, яке також є посередником реалізованої продукції та відмовилося надати інформацію щодо постачальників та виробника, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

Під час перевірки також встановлено, що ТОВ «Лан Інжиніринг» є посередником виконаних робіт, а постачальником є ПП «Київпромторг» на загальну суму ПДВ 16076,87 гривень, відсутнього за юридичною адресою, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання ТОВ «Дніпрогранітсервіс», ТОВ ІІ «Каза Італьяна» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 234660,43 гривень.

До того ж, стосовно ТОВ «Лан Інжиніринг» судом встановлено, що суми ПДВ, включені до податкового кредиту взагалі не були заявлені до відшкодування у грудні 2005 року, тому зняття цих сум з бюджетного відшкодування ДПІ у м. Алушта АРК взагалі безпідставно.

-          січень 2006 року з контрагентом ТОВ «Едітепе» (індивідуальний податковий номер 256619426572).

За даними перевірки ТОВ «Кронос» з ТОВ «Едітепе» укладено договір №051117 від 17.11.2005 року про виконання будівельно - монтажних робіт санаторію «Карасан».

Судом встановлено, що виконання зазначеної господарської операції підтверджується податковою накладною № 51 від 23.12.2005 року на суму 546000,00 гривень, у тому числі ПДВ – 91000,00 гривень.

Також здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «Едітепе» підтверджується актами виконаних робіт від 31.12.2005 року б/н на суму 349747,20 гривень, у т.ч ПДВ 58291,20 гривень, від 31.12.2005 року б/н на суму 334692,00 гривень, у т.ч ПДВ 55782,00 гривень.

Здійснення оплати за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням № 1041 від 23.12.2005 року на суму 546000,00 гривень.

Отже, зазначеними доказами підтверджується об'єктивний характер господарських операцій, за результатами яких позивачем здійснено формування податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що за січень 2006 року податковими органами не прийнято до відшкодування 91000,00 гривень податку на додану вартість, сплачену позивачем ТОВ «Едітепе».

Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Едітепе» не є виконавцем послуг , а субпідрядником є ТОВ «Причілок», який не надає інформацію щодо постачальників та виробника, не знаходиться за юридичною адресою, тому неможливо підтвердити фактичну сплату ПДВ в сумі 91000,00 до бюджету;

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до викладених доказів підтверджено факт надання ТОВ «Єдітепе» послуг позивачу, підтверджено факт сплати грошових коштів за надані послуги, сплату ПДВ, отже, підтверджено право позивача на отримання відшкодування податку на додану вартість в сумі 91000,00 гривень.

Судом встановлено, що порядок отримання бюджетного відшкодування відповідно до Закону наступний:

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.6. п.7.7. ст. 7 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статі 7 Закону можна дійти висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Суд зазначає, що ДПІ у м. Алушті у здійснила виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за 2005 та 2006 роки.За результатами перевірки складено акт від 17.10.2006 року № 1487/23/31395365.

У той же час судом встановлено, що у ході попередніх перевірок позивача правильності заявленої до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціям за травень, липень, серпень, веревень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень 2006 року не встановлено необхідності зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ саме з підстав, зазначених в акті від 17.10.2006 року № 1487/23/31395365 – тобто відсутність сплати сум ПДВ до бюджету.

Суд не погоджується з вищевказаними поясненнями представників відповідача, зазначає, що відповідно до Закону законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок.

Також суд підкреслює, що Законом встановлено строк у 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, за які податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Отже, суд підкреслює, що якщо відповідно до внутрішнього порядку та інструкцій відповідач здійснює обов'язкові зустрічні перевірки по ланцюгу постачання до виробника, він повинен здійснити перевірки у строк, визначений Законом, отже у 30-денний строк.

Також, суд підкреслює, що відповідно до п. 8.4 Наказу ГНА України № 196 від 24.04.2003 року “Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам”відповідач повинен забезпечити проведення відповідної зустрічної документальної перевірки протягом 15 календарних днів від дня надходження запиту.

Суд підкреслює, що за змістом зазначених норм законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок. Тому порушення строків проведення зазначених перевірок органами державної податкової служби не може продовжувати встановлені Законом строки бюджетного відшкодування.

При цьому додаткові вимоги щодо правил проведення перевірок, встановлені внутрішніми документами органів державної податкової служби, не можуть суперечити правилам та строкам, встановленим спеціальним законом з питань бюджетного відшкодування ПДВ –Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Суд, при вирішенні справи також враховує висновки проведеної комплексної судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертизи, викладені у висновку № 84 від 10.06.2009 року, якими підтверджуються факт виконання робіт (будівельно-технічною експертизою) факт оплати товарів та послуг (судово бухгалтерською експертизою).

Суд, також, зазначає, що відповідно до п.п.7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування якщо:

а) особа:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

б) особа, яка є суб'єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати";

Судом встановлено, що позивач до осіб, зазначених у п.п.7.7.11. п.7.7 ст.7 Закону не відноситься.

Судом також враховано, що Закон не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум ПДВ до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування. Крім того, під час тлумачення норм Закону, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування, пріоритетне застосування мають спеціальні норми пункту 7.7 статті 7 Закону, а не сама по собі термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8 статті 1 Закону.

Отже, жодних підстав для зменшення позивачеві бюджетного відшкодування у відповідача відсутні.

Суд вважає, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. Питання від’ємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Посилання відповідача ДПІ у м. Алушта АР Крим на те, що обов’язковою підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України є неспроможним, оскільки пункт 7.5 статті 7 Закону, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що не відповідає нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті перевірки висновок, на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення № 0006462301/1 від 17.11.2006 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1010385,28 гривень.

У зв’язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача по ПДВ на 1010385,00 гривень, в силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0006462301/1 від 17.11.2006 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1010385,28 гривень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.11.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 07.12.2009 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0006462301/1 від 17.11.2006 року.

3.Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос”

з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Трещова О.Р.