Ухвала суду № 70006851, 23.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник ДПІ в Інгульському районі Головного управління ДФС у Миколаївській області; далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року, постановленої у справі за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 до ДПІ про скасування рішень та податкового повідомлення-рішення,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 серпня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС).

ДПІ не погодилась з цією ухвалою і подала заяву, в якій просить Верховний Суд України переглянути її з установленої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм процесуального права, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 18 травня 2017 року (справа № К/800/4778/16). Попри посилання на зазначені підстави перегляду, автор заяви фактично наводив аргументи, характерні для перегляду справи з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на обгрунтування заяви суддя-доповідач із посиланням на вимоги статей 239 та 2391 КАС ухвалою від 7 вересня 2017 року залишив заяву без руху із наданням строку до 6 жовтня 2017 року для усунення її недоліків.

На виконання ухвали від 7 вересня 2017 року ДПІ сплатила судовий збір та залишила попередні вимоги заяви, посилаючись на неоднакове застосування норм процесуального права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі того, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

У порівняльному рішенні обставини справи оцінені як такі, що не підтверджують фактичність та товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку віднести суми податку до податкового кредиту.

Зі змісту заяви і характеру її вимог видно, що заявник надав для порівняння судове рішення, яке за своїм видом та юридичним значенням є кінцевим судовим актом, ухваленим за наслідками перегляду справи по суті спору та не відноситься до тих, що в процесуальному сенсі перешкоджає подальшому провадженню у справі або які прийняті з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Отож, попри відмінності фактичних обставин, за яких ухвалювалися порівнюване рішення, заяву належить визнати необґрунтованою ще й тому, що в розумінні положень пункту 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС це рішення не утворює предмет перегляду, за якого можливий допуск справи до провадження Верховного Суду України.

У зв'язку із наведеним необхідно вирішити питання про повернення судового збору.

Частиною другою статті 87 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1527/ed_2012_03_13/T052747.html?pravo=1> передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положення частини другої статті 2391 КАС передбачають, що за подання заяви з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу судовий збір не сплачується.

Відповідно до пункту 1 частини першої

статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_411/ed_2011_12_23/T113674.html?pravo=1> сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки у заяві порушується питання про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, за подання і розгляд яких судовий збір не сплачується, фактично сплачений платіж підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 87, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник державна податкова інспекція в Інгульському районі Головного управління ДФС у Миколаївській області), для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві повернути державній податковій інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у розмірі 2375 (дві тисячі триста сімдесят п'ять) грн 10 коп., що внесений згідно з квитанцією від 3 жовтня 2017 року № 0.0.862520283.1 на розрахунковий рахунок Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача 31213207700007, код банку 820019.

Копію ухвали та копію квитанції від 3 жовтня 2017 року

№ 0.0.862520283.1 направити державній податковій інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко