Вирок № 70005537, 03.11.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3911/17

№ провадження 1-кп/646/507/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.17 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Теслікової І.І.

при секретарі Беляєві М.О.,

за участю прокурора - Мкртичан В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження , внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 1201720060001068 від 22.05.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харкова, неодруженого, з неповною середньою освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий

-30.01.2001 вироком Київського районного суду м. Харкова за ст.212 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 02.08.2001 на підставі Закону України «Про амністію» від 05.07.2001;

-13.08.2003 вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 23.06.2007 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-09.07.2010 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 25.01.2012 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

-26.12.2012 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.304, ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавленні волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

-26.09.2014 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.11.2014 згідно ст.6 Закону України «Про амністію в 2014 році» скорочено невідбутий строк покарання на ?, до відбуття призначено 2 роки 7 місяців позбавлення волі, звільнений 24.03.2017 у зв'язку з відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2017, приблизно 22:00 год., ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, маючи злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на перехресті вул. Заводської та вул. Харківської в м. Харкові, підійшов ззаду до раніше незнайомої ОСОБА_2, схопив її обома руками за голову та повалив на землю, після чого наніс її 2 удари кулаком руки в область обличчя, а саме застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, спричинивши таким чином останній згідно висновку судово-медичної експертизи № 3293-ая\17 від 22.05.2017 легкі тілесні ушкодження, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів у вигляді синців з набряком м'яких тканин, після чого відкрито заволодів сумкою, в якій знаходились наступні речі: паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_2, мобільний телефон марки «Нокиа», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2587 від 30.05.2017 - 256 грн. 67 коп. та копії документів на купівлю-продаж будинку. Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

У призначене судове засідання потерпіла не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння, пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні пояснив, що від дійсно 21.05.2017 року приблизно 22:00 год. підійшов ззаду до раніше незнайомої ОСОБА_2, схопив її обома руками за голову та повалив на землю, після чого наніс її 2 удари кулаком руки в область обличчя та заволодій її сумкою, в якій знаходився паспорт громадянки України, мобільний телефон, копії документів на купівлю-продаж будинку. У скоєному кається.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженнць м. Харкова, неодружений, з неповною середньою освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.09.2014 року за ч.2 ст. 185,ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 24.03.2017 року у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого злочину.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання є рецидив злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, обставину що обтяжує покарання. Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, певних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин проти власності.

Проаналізувавши зазначені обставини, з метою досягнення цілей покарання, визначених ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статей закону, що передбачає відповідальність за скоєні ним злочини, у вигляді позбавлення волі.

Судові витрати підлягають стягненню з засудженого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 369, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років 5 ( п'яті ) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з дня фактичного виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2587 від 30.05.2017 року у сумі 197,74 грн. в дохід держави.

Речові докази:

Сумку жіночу, з штучної шкіри, чорного кольору із ставкою коричневого кольору на лицевій стороні, в якій знаходились паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_3, копії документів на купівлю-продаж будинку, мобільний телефон марки « Нокия» моделі С 1- 01, чорного кольору визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017220060001068 та переданий на відповідальне зберігання потерпілої залишити у останньої.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники мають право отримати копію вироку.

Суддя Теслікова І.І.