Ухвала суду № 69973975, 17.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2017 року, постановленої у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 вересня 2017 року на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>) відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року.

Із змісту судового рішення вбачається, що позивачкою оскаржувалася постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду постанови суду першої інстанції, прийнятої на підставі пункту 2 частини першої статті 1832 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2190/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>КАС в порядку скороченого провадження.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, що, на думку заявниці, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 1, 23 квітня 2015 року, 12, 23 червня 2017 року (справи №№ К/800/9193/15, К/800/18675/15, К/800/18530/15, К/800/18660/17 відповідно) про відкриття касаційних проваджень.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, вимоги до неї та порядок її подання встановлені статтями 237, 239-2391 КАС.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Заява подана без додержання вимог статей 239 та 2391 КАС.

Заявниця долучає до заяви рішення суду касаційної інстанції, які за видом і значенням не є тими рішеннями, які в розумінні пункту 2 частини першої статті 237 КАС складають предмет перегляду або, іншими словами, вказують на неоднакове застосування норм процесуального права.

Відсутність рішень суду касаційної інстанції для підтвердження неоднаковості у правозастосуванні, заявленого ОСОБА_1, слід визнати причинами для залишення заяви без руху.

До усунення зазначених недоліків заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень, постановлених у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків заяви до 17 листопада 2017 року.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців