Ухвала суду № 69942624, 26.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П.,Романюк Я.М..,Сімоненко В.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2017 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року в справі за позовом CAMERIN INVESTMETS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIN INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, клопотання CAMERIN INVESTMETS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIN INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP про зупинення провадження у вищезазначеній справі задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») на підставі пункту 5 частини 4 статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ПАТ КБ «ПриватБанк» порушує питання про скасування судових рішень з передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме частини 1 статті 157, пункту 4 частини 1 статті 201 ЦПК України.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 20 січня, 25 травня, 1 червня 2016 року та постанову Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

У справі про перегляд якої подано заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися апеляційний і касаційний суди, задовольняючи клопотання про зупинення провадження у вищезазначеній справі виходив з того, що підставою для звернення позивача до суду є невиконання умов депозитних договорів ПАТ КБ «ПриватБанк» в зв'язку з віднесенням позивачів до пов'язаних з банком осіб на підставі рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного Банку України (далі - Комісія) від 13 грудня 2016 року №105, яке оспорюється позивачами в Окружному адміністративному суді м. Києва у справі за їх позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., третя особа: ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправним та скасування рішення. У зв'язку з прийняттям вищезазначеного рішення Комісії позивачам було заблоковано доступ до грошових коштів, розміщених на їх депозитних рахунках в ПАТ КБ «Приватбанк». Позовні вимоги адміністративної і цивільної справи пов'язані, факти встановлені в адміністративні справі будуть мати преюдиційне значення при розгляді цивільної справи.

Разом з тим в наданих як приклад неоднакового застосування норм процесуального права судових рішеннях, зокрема в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року, касаційний суд прийшов до висновку про скасування ухвали апеляційного суду та відмову у задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки апеляційний суд не зазначив у чому саме полягає неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи про визнання правочинів недійсними, який матеріально-правовий зв'язок існує між справами, які факти встановлені в іншій справі будуть мати преюдиційне значення для даної справи.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, апеляційний суд, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, виходив з того, що предмети позовів у справах є різними. У одній справі - це захист права власності шляхом усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, в іншій - визнання заповіту недійсним та оскарження дій нотаріуса. У зв'язку з чим, відсутні підстави для висновку, про залежність одних позовних вимог від інших.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2016 року касаційний суд, виходив з того, що зупинення провадження у справі про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами до набрання рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року, яким визнано недійсним статут ОСББ «Сердолік» та припинено юридичну особу ОСББ «Сердолік», законної сили є безпідставним, оскільки на час подачі позову до суду запис про припинення юридичної особи ОСББ «Сердолік» не було внесено до єдиного державного реєстру. Також зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано вимоги ст. 157 ЦПК України.

Отже, у справі про перегляд якої подано заяву та у справах, судові рішення в яких надано заявником для порівняння, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Висновки зроблені судами, в судових рішеннях про перегляд яких подано заяву, не суперечать висновкам, зробленим Верховним Судом України у постанові від 1 лютого 2017 року.

За викладених обставин вважати заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом CAMERIN INVESTMETS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIN INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Лященко Я.М. Романюк В.М. Сімоненко