Ухвала суду № 69907180, 25.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3065/16-к Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 11-кп/783/76/17 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів Макойди З.М., Партики І. В.,

при секретарі Щербаю В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Борейко Г. Д. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 31.08.2016 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12016140060001474 від 27.04.2016 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України;

з участю прокурора Яворського С. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

встановила:

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, та призначено покарання у за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 162 КК україни у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1ст. 70 КК України,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставіст. 75 КК України,ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обовязків, відповідно дост. 76 КК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 27.04.2016 р. близько 05:00 год., перебуваючи за адресою вул. Баштанна, 2 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проліз через огорожу на прибудинкову територію будинку, що знаходився за вищевказаною адресою, проник через відчинені двері в інше приміщення (сарай), підготувавши собі для викрадення болгарку марки «BOSH GWS 22-230 H», вартістю 900 гривень та електродриль марки «STARK ID 751 q», вартістю 600 гривень, загальна вартість підготовленого для викрадення вищевказаного майна становить 1 500 гривень, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був викритий чоловіком потерпілої ОСОБА_2

Крім того, він же 18.05.2016 близько 05:00 год. на шлях виправлення не став, та повторно вчинив злочин, а саме : перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Санітарна, 18, діючи з прямим умислом, проліз через огорожу на прибудинкову територію будинку №18 і незаконно через відчинене вікно, тобто без дозволу законного домовласника, за відсутності передбачених законом на те підстав, проник в підвальне гаражне приміщення, належне на праві власності ОСОБА_3

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 Ккраїни, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України, приєднати повністю невідбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2014 року, з врахуванням ч. 1, 3 ст. 72 КК України, призначити остаточно у виді позбавлення волі на строк 3 роки 15 днів та штрафу у розмірі 850 гривень, визначеного вироком Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2015 року. Покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень виконувати самостійно.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що ОСОБА_1 раніше судимий відповідно до вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2014 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт терміном 120 годин, та вироку Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2015 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК україни, до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, що суд першої інстанції не врахував при призначенні покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження №12016140060001474, судового провадження №462/3065/16-к, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.

Крім того, прокурор не оскаржує призначеного покарання за вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, а тому ці обставини також не підлягають перевірці.

Колегія суддів вважає необґрунтованими покликання прокурора на те, що суд першої інстанції повинен був призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Згідно з ч. 2, 6 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

У матеріалах кримінального та судового провадження відсутній вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2014 року та відсутні дані про те, що ОСОБА_1 не відбув призначене покарання.

Крім того, у матеріалах кримінального та судового провадження відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 не виконав покарання у виді штрафу, призначеного вироком Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2015 року.

Враховуючи те, що у матеріалах кримінального та судового провадження на день винесення вироку у суду першої інстанції були відсутні дані про виконання покарання за вироками Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2014 року та Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2015 року, доводи апеляційної скарги прокурора є безпідставними, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, на підставі всебічного та повного дослідження доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, призначив покарання відповідно до закону.

З огляду на це, вирок Залізничного районного суду м. Львова від 31.08.2016 року є законним, обґрунтованим та вмотивованим та скасуванню не підлягає.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що обставини, зазначені у апеляційній скарзі, у разі їх підтвердження доказами, можуть бути усунені у порядку виконання судових рішень, відповідно до Розділу VІІІ КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Львівської області Борейко Г. Д. відмовити.

Вирок Залізничного районного суду Львівської області від 31.08.2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді :

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6