Ухвала суду № 69907175, 18.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4699/17 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 11-сс/783/823/17 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Гуцала І.П.,

суддів Голубицького С.С., Калиняк О.М.,

з участю секретаря Петрук Ю.Ю.,

прокурора Смілевського М.Л.,

підозрюваної ОСОБА_1

та її захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 2 жовтня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 2 жовтня 2017 року застосовано щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та жительки м. Львова,

АДРЕСА_1,

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - цілодобово не залишати місце постійного проживання квартиру № 70 в будинку № 10 на вул. Вернадського у м. Львові.

Покладено на підозрювану ОСОБА_1 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися з м. Львова без дозволу слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 12017140000000468 від 24.05.2016 року; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснено підозрюваній ОСОБА_1, що на підставі ч.5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право зявлятися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних з виконанням покладених на неї зобовязань, використовувати електронні засоби контролю.

На ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 2 жовтня 2017 року прокурор прокуратури Львівської області ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та винести ухвалу про задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 та обрати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави в сумі 447000 грн.

Вважає дану ухвалу слідчого судді необґрунтованою з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки слідчим суддею не надано правильної оцінки усім ризикам, що є у даному кримінальному провадженні.

Вказує, що слідчий суддя при ухваленні рішення критично підійшов до оцінки фактів того, що у подальшому в даному кримінальному провадженні є необхідність запобігти спробі підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення та ухилятися від виконання процесуальних обовязків під час досудового розслідування, оскільки, на думку слідчого судді, такі не відповідають Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини.

Зазначає, що у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 вказано, а під час розгляду даного клопотання обґрунтовано ризики, які можуть стати суттєвою перепоною для подальшого проведення досудового розслідування. Так, такими ризиками, що, на думку слідства та прокурора, можуть перешкодити подальшому досудовому розслідуванню є те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 362 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що дає підстави вважати, що підозрювана з метою уникнення покарання та виконання покладених на неї процесуальних обовязків, може ухилятися від слідства і суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею не враховано: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, - до дванадцяти років позбавлення волі та з конфіскацією майна; 2) відсутність у підозрюваної постійного місця роботи; 3) можливість незаконно впливати на свідків, підозрюваних, а також експертів, спеціалістів.

Зазначає, що слідчий суддя хибно дійшов до висновку, що обрання більш мякого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обовязків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Смілевського М.Л. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника адвоката ОСОБА_2 на заперечення доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого СУ ГУ Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_4 перебувають матеріали кримінального провадження № 12017140000000468 від 24 травня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 362 КК України.

29 вересня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357 , ч.1 ст. 362 КК України, а саме: привласнення чужого майна, яке було ввірене особі в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, підробка документів на переказ, несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, умисне знищення, пошкодження офіційних документів, вчинене в особистих інтересах.

Судове рішення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлене з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.

В силу вимог ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, як того вимагає ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При прийнятті оскаржуваного рішення слідчим суддею в повній мірі з'ясовані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу (ст. 178 КПК України), а також перевірено, чи наявні зазначені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що підозрювана ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 362 КК України, то такі є безпідставними. Покликання прокурора в апеляційній скарзі на вказані обставини не є підставою застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Обгрунтована підозра у вчиненні декількох злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 362 КК України, та їх тяжкість (на які як на підставу застосування запобіжного заходу тримання під вартою покликається слідчий та прокурор), сама по собі, не може бути безумовною обставиною для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Доводи прокурора про те, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не враховано відсутність у підозрюваної ОСОБА_1 постійного місця роботи, яка на даний час ніде не працює, то такі не можуть розцінюватися як підстава необгрунтування слідчим суддею підстав застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Щодо обставини, яка б свідчила про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, то така прокурором в суді першої та апеляційної інстанцій не доведена й доказами не підтверджена.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 362 КК України, однак не доведена недостатність застосування більш мякого запобіжного заходу, колегія суддів вважає рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.

При цьому колегія суддів, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 200, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 362КК України, за вчинення яких передбачена максимальна міра покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому вважає що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обовязків, а також запобігатиме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З огляду на те, слід визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання підозрюваної ОСОБА_1 під домашнім арештом - 2 грудня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 2 жовтня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 без задоволення.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 2 грудня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7