Постанова № 69875977, 23.10.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" жовтня 2017 р. Справа № 902/244/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.08.2017 р. у справі № 902/244/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"

до Вінницького обласного територіального відділення ОСОБА_1 комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення №116-рш від 28.12.2015 р.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року у справі №902/244/16 у позові приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" до Вінницького обласного територіального відділення ОСОБА_1 комітету України, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 комітету України про визнання недійсним та скасування рішення № 116-рш від 28.12.2015 р. відмовлено повністю. Вказане рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 року.

20.07.2017р. приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" звернулося до господарського суду Вінницької області із заявою № 14/07-2017 від 14.07.2017р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.2016 р. у справі № 902/244/16.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.08.2017 року у справі №902/244/16 (суддя Матвійчук В.В.) у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" №14/07-2017 від 14.07.2017р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.2016р. у справі №902/244/16 відмовлено.

В обґрунтування ухвали суд, зокрема, зазначив, що консультаційний висновок спеціаліста, в якому вказано про відсутність порушення ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", на які позивач посилається в обґрунтування поданої заяви є новим доказом та мотиви викладені у ній зводяться до необхідності здійснити переоцінку доказів поданих сторонами при розгляді справи. Крім того, вказав, що зазначений висновок не має доказової сили та не мав би її станом на час первісного її розгляду, оскільки консультаційний висновок спеціаліста не є висновком судового експерта в розумінні норм Закону України "Про судову експертизу", проведений не в рамках справи №902/244/16, а тому прийшов до висновку, що вказаний висновок спеціаліста №30/09-2016 від 30.09.2016р. не може вважатись нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.08.2017 р. у справі № 902/244/16 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.2016 р. у справі №902/244/16.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає про отримання ним супровідним листом від 11.07.2017 року висновку атестованого судового експерта від 30.09.2016 року №30/09-2016, у якому останній вказує про відсутність порушення позивачем ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", і не вбачає підстав для накладення штрафних санкцій. Вважає, що вказаний висновок є нововиявленою обставиною відповідно до ст. 112 ГПК України, а висновок суду про те, що він є новим доказом - помилковим.

Вінницьким обласним територіальним відділенням ОСОБА_1 комітету України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.08.2017 року у справі №902/244/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Скаржник та третя особа не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із його відрядженням до м. Харкова з 22 жовтня 2017 року по 26 жовтня 2017 року (включно) на підставі наказу від 17 жовтня 2017 року №10-02/ВК.

Колегія суддів з приводу заявленого клопотання вважає за необхідне зазначити, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до абз.1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, позивачем не подано доказів, які підтверджують відсутність інших представників товариства.

Водночас, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Із врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача (скаржника) та третьої особи у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Визначений ст. 112 ГПК України перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є вичерпним.

Згідно із п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (абз. 4 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26 грудня 2011 року №17).

У п. 3 постанови визначено, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором (п. 5 постанови).

Позивач, звертаючись до господарського суду із заявою з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, в якості нововиявлених обставини послався на отриманий 11.07.2017 року супровідним листом №05-2017 від 05.07.2017 року консультаційний висновок спеціаліста №30/09-2016 від 30.09.2016р. (а.с. 224 - 229, т.8), замовлений ППКФ "БАГІРА І КО", у якому спеціаліст зазначив, що на його думку, розміщення приватним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "Лагода" на упаковках печива "Ладушки морквяне печиво", "Ладушки печиво з бета-каротином", "Ладушки лимонне печиво", "Ладушки медове печиво" слова "корисне" шляхом додавання його до дійсної назви продукту та фраз: "ОСОБА_3 піклуємося про здоров'я та правильний розвиток дитини" (з використанням слова "дитини") та "Кожна дитина любить смачні солодощі, а кожна мати мріє, щоб ці солодощі були корисними. ТМ "Загора" подбала і про своїх маленьких ласунів, і про їхніх матусь, створивши печиво "Ладушки". Це смачний і корисний продукт виготовлений з натуральних високоякісних компонентів, збагачений вітамінами та мінеральними речовинами. Не містить консервантів", не є поширенням інформації, що вводить в оману, у розумінні ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; порушення, що викладені у питанні № 1, якщо вони дійсно допущені, у розрізі використаних слів та фраз не є окремими правопорушеннями ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та не потребують накладення окремих (відокремлених) штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України".

Аналізуючи вказаний консультаційний висновок спеціаліста №30/09-2016 від 30.09.2016р. колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що наведені у ньому обставини, не є нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у абз.2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 р. за № 1 визначено, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Як зазначалося вище, рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.2016 р. набрало законної сили відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017р..

Оцінюючи доводи заявника, надані суду в підтвердження існування нововиявленої обставини, суд першої інстанції на підставі наведеного, а також правових позицій, що викладені у постанові пленуму ВГСУ №17 від 26.12.2011 року, вірно врахував те, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Фактично заявник вважає нововиявленою обставиною зроблений спеціалістом висновок щодо обставин справи, яким вже надана оцінка рішеннями судів всіх інстанцій.

При цьому, висновок спеціаліста щодо правомірності рішення ОТВ АМКУ та наявності (відсутності) фактів, що вводять споживачів в оману, не є нововиявленою обставиною та не є обставиною в розумінні положень ст.ст. 112, 114 ГПК України взагалі, оскільки як було зазначено вище до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, даний висновок не є істотним для правильного вирішення спору або розгляду справи та не спростовує факти, які були встановлені у рішенні господарського суду.

За наведеного, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що консультаційний висновок спеціаліста №30/09-2016 від 30.09.2016 р. за своєю правовою природою є новим доказом у справі.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.2003р., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Повноваження вищих судів щодо перегляду мають використовуватися для виправлення судових помилок і неправомірних судових рішень, а не для того, щоб розглядати по-новому справу. Не можна розглядати перегляд (справи за нововиявленими обставинами), як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

Враховуючи неможливість переоцінки тих доказів, які вже були оцінені господарськими судами під час розгляду позовної заяви та відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду Вінницької області від 30.08.2017 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятої ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.08.2017р. у справі №902/244/16 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №902/244/16 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.