Постанова № 69853468, 04.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 905/58/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Харківської області, м. Харківна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 рокуу справі господарського суду Донецької областіза позовомПрокуратури Донецької області, м. Маріуполь, Донецька обл. в інтересах держави в особі Добропільської районної державної адміністрації, м. Добропілля, Донецька обл. та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька обл.доСелянського (фермерського) господарства "Восток", с. Світле, Донецька обл.прозобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку

за участю представників

прокуратури: Кравчук О.А.,

позивача-1: не з'явився,

позивача-2: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Добропільської районної державної адміністрації (далі за текстом - Добропільська РДА) та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі за текстом - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до селянського (фермерського) господарства "Восток" (далі за текстом - СФГ "Восток") про зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2017 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що враховуючи положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спірний Договір оренди землі № 1814 від 01.07.2005 року вважається поновленим з 02.07.2015 року на той самий строк (10 років) і на тих самих умовах, оскільки орендар належно виконував умови Договору, після закінчення строку його дії продовжує користуватися земельною ділянкою та за відсутності листа-повідомлення про відмову у поновленні Договору, у зв'язку з чим у відповідача відсутнє зобов'язання з повернення земельної ділянки.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СФГ "Восток" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року - скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивачів та відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2005 року Добропільською РДА (орендодавець) та СФГ "Восток" (орендар) укладено Договір оренди землі № 1814 (далі за текстом - Договір), за умовами п. п. 1, 2 якого орендодавець згідно з розпорядженням голови Добропільської РДА від 28.04.2005 року за № 147 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі сільськогосподарського призначення загальною площею 26, 52 га ріллі, яка знаходиться на території Світлівської сільської ради за межами населених пунктів.

За умовами п. 8 Договору його укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та у разі прийняття позитивного рішення скласти Додаткову угоду про продовження дії Договору.

Нарахування орендної плати здійснюється відповідно до п. 9 Договору.

Додатковою угодою від 01.04.2014 року до Договору, зокрема, внесено зміни до п. 9, викладено його у такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі, що становить 19 842, 92 грн. на рік".

Відповідно до п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, збільшення розмірів ставки земельного податку або індексації грошової оцінки земель, а також у випадках прийняття місцевою радою відповідного рішення про зміну коефіцієнту до орендної плати.

Згідно з п. п. 19, 20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації цього Договору за актом приймання-передачі. Після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В п. 36 Договору сторонами погоджено, що його дія припиняється, у тому числі у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених Договором.

За умовами п. 42 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний Договір зареєстровано у Світлівській сільській раді в Книзі записів реєстрації договорів оренди 01.07.2005 року за № 1814.

Добропільським районним відділом земельних ресурсів визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), переданої в оренду СФГ "Восток" на підставі розпорядженням голови Добропільської РДА від 28.04.2005 року за № 147, про що складено Акт від 28.04.2005 року.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 28.04.2005 року Добропільською РДА передано, а СФГ "Восток" прийнято в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 26, 52 га для ведення фермерського господарства.

Заступник прокурора Донецької області, звернувшись з позовом до господарського суду, свої вимоги обгрунтував тим, що земельна ділянка площею 26,52 га, розташована на території Світлівської сільської ради за межами населених пунктів, після спливу строку дії Договору оренди землі від 01.07.2005 року орендарем державі не повернута, відповідний акт прийому-передачі не підписанио, що є порушенням земельного законодавства та законодавства про оренду землі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що за умовами п. 20 Договору сторони визначили, що повернення земельної ділянки здійснюється після припинення дії Договору, а відповідно до п. 42 Договору він набрав чинності з моменту державної реєстрації - 01.07.2005 року та діє до 01.07.2015 року; при цьому, у визначений Договором строк - не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії орендар не направив орендарю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі, що як наслідок зумовлює припинення переважного права орендаря на укладення Договору оренди землі та відмову в його поновленні на підставі ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, господарськими судами встановлено, що СФГ "Восток" продовжує користуватися земельною ділянкою загальною площею 26, 52 га та сплачувати орендну плату після закінчення строку дії Договору оренди землі № 1814 від 01.07.2005 року, що підтверджується довідками (б/н від 09.04.2015 року та б/н від 18.02.2016 року), виданими Світлівською сільською радою Добропільського району щодо користування відповідачем земельною ділянкою (рілля) загальною площею 26,52 га після 01.07.2015 року; листом № 541 від 18.03.2016 року ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про перебування земельних ділянок переданих в оренду СФГ "Восток" на території Світлівської сільської ради Добропільського району; платіжними дорученнями та листом Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо сплати орендних платежів та відсутності заборгованості станом на 29.11.2016 року; податковими деклараціями платника єдиного податку.

Разом з тим, позивачами протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди не надіслано відповідачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди, натомість між сторонами існує переписка щодо намагання орендаря реалізувати своє переважне право на поновлення Договору; при цьому, позивач-2 не звертався до відповідача з вимогою повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі, а, отже, враховуючи, що приписи ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" пов'язують автоматичне поновлення Договору з фактом відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, який в свою чергу має підтверджуватись або фактом відсутності відповідного листа (рішення) або фактом його не надсилання, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що спірний Договір оренди землі № 1814 від 01.07.2005 року вважається поновленим з 02.07.2015 року на той самий строк, тобто, на 10 років і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, у зв'язку з чим у відповідача відсутнє зобов'язання з повернення земельної ділянки.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Так, положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, ч. ч. 1 - 5 вказаної статті регламентують переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а ч. 6 - підстави поновлення договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, переважним правом на поновлення Договору оренди землі № 1814 від 01.07.2005 року у порядку, обумовленому в п. 8 цього Договору та приписами ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", СФГ "Восток" не скористалось.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, у тому числі щодо письмового повідомлення орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору); відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони повинні укласти угоду про поновлення договору оренди.

При цьому, ч. ч. 8 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 25.05.2016 року у справі № 3-312гс16.

Таким чином, поновлення Договору оренди на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені Договором, автоматично з наступної дати після дати його припинення, однак, в подальшому такий юридичний факт (автоматичне поновлення) потребує відповідного оформлення сторонами Додатковою угодою з дотриманням положень ст. ст. 203, 628, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України.

Отже, господарськими судами попередніх інстанцій не з'ясовано усіх обставин справи щодо наявності чи відсутності вищезгаданих юридичних фактів для автоматичного поновлення Договору оренди землі, при цьому, судам слід врахувати, що в силу приписів процесуального закону вимоги і заперечення сторін повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора Харківської області підлягає частковому задоволенню, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року та рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2017 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року у справі № 905/58/17 - скасувати.

3. Справу № 905/58/17 направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак