Ухвала суду № 69852664, 18.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Станішевській Б.В.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 793 грн. 44 коп. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про надання особистого кредиту № 500986462, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 16 187, 90 грн. на строк з 04 листопада 2015 року до 05 листопада 2018 року, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені вказаним Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Свої зобов'язання за договором позивачем було виконано в повному обсязі, надано відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 16 187, 90 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача. Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 12 жовтня 2016 року має прострочену заборгованість за кредитом - 15 138,70 грн., за відсотками 1 063,89 грн., та по комісії - 590,85 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за договором № 500986462 від року у розмірі 18 793, 44 грн., судовий збір у розмір 1 378,00 грн. а всього - 20 171 грн. 44 коп.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що позивач не додав до позовної заяви документу, який підтверджує факт видачі кредитних коштів. Позивач порушуючи норми чинного законодавства не провів переддоговірної роботі , порушивши його права як споживача, не надав інформаційний лист, не додав до позовної заяви копію банківської ліцензії.

Зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дострокове повернення кредиту, оскільки з боку позивача не доведено факт вручення адресатові під підпис вимоги.

В судовому засідання представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що 04 листопада 2015 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено угоду про надання особистого кредиту № 500986462, шляхом акцепту позивачем оферти на укладення угоди відповідача.

Позивачем виконано взяті на себе зобов'язання за вказаним договором шляхом надання відповідачеві кредиту у сумі 16 187, 80 грн. на строк з 04 листопада 2015 року до 05 листопада 2018 року

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 12 жовтня 2016 року, має прострочену суму заборгованості за кредитом - 15 138,70 грн., за відсотками - 1 063,89 грн. та комісії - 590,85 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Згідно з ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що оферта на укладення угоди про надання особистого кредиту № 500986462 від 04 листопада 2015 року укладена в письмовій формі та підписана сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Відповідно до додатку №1 до угоди № 500986462, сторони погодили орієнтовний графік погашення кредиту та умови кредитування, що своїм підписом засвідчив ОСОБА_2

Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та його виконання, відповідач надав позивачу перед укладенням договору необхідну інформацію, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту та його складових.

В акцепті пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту, анкеті/заяві до договору та оферті на укладення угоди № 500986462, які підписані позивачем, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.

В п. 8 оферти на укладення угоди № 500986462 та акцепту пропозиції про укладення угоди зазначено, що сукупну вартість кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг сторони визначають в додатку № 1 до оферти про укладення угоди № 500986462, який є невід'ємною частиною.

В додатку №1 до угоди про укладення угоди № 500986462 від 04 листопада 2015 року, визначено графік платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який також підписано особисто ОСОБА_2, що свідчить про його згоду з усіма умовами надання кредиту.

Крім того, в п. 12 оферти, позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією , надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією надання якої передбачене нормами Закону України «Про захист прав споживачів». (а.с.5).

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачу перед укладенням договору була надана уся інформація передбачена ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та належним чином ознайомлено з умовами договору, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Як убачається з виписки по особовому рахунку (а.с. 20), ПАТ «Альфа-банк» перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 16 187, 90 грн., тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності документу на підтвердження факту видачі кредитних коштів є безпідставними.

Відповідно до вимог підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій необхідна для надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті.

Оскільки відповідачу був наданий кредит у гривнях (16187, 90 грн.), то доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операції, колегія суддів до уваги не приймає.

Крім того, за наявності заборгованості за кредитним договором посилання ОСОБА_2 на неотримання дострокової вимоги про повернення кредиту не дає підстав для відмови у задоволенні позову. Банк скористався своїх правом, встановленим законом (ч.2 ст. 1050 ЦК України), та звернувся до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором кредиту.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 29 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: