Рішення № 69846793, 20.10.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/182/17

№ провадження 2/646/814/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.17 року місто Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

головуючого судді Теслікової І.І.

за участі секретаря Біляєва М.О.

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ „ Дельта Банк " (далі ОСОБА_2)звернулось до суду з позовом ( уточненим від 06.03.2017 року) до відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ « Дельта Банк». В обґрунтування своїх вимог вказувало, що між ТОВ „ Український промисловий банк ", та ОСОБА_3, 03.07.2008 року був укладений кредитний договір №75-0061004/ФКВ-08, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 120600,00 дол. США зі сплатою 12,1% річних на строк до 01.07.2033 року. 30.06.2010 року між ТОВ « Український промисловий банк» та ПАТ « Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ТОВ « Український промисловий банк» ( відступає) ПАТ « Дельта Банк » права вимоги за кредитним договір №75-0061004/ФКВ-08.

Позичальник зобов'язання належним чином не виконував , у зв'язку з чим станомна 06.07.2015 року ОСОБА_3 допустив заборгованістьв сумі 2050113,27 доларів США. Просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність ПАТ « Дельта Банк».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача та відповідач проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що ПАТ «ПАТ « Дельта Банк» не має право вимоги, оскільки він не був повідомлений про відступлення права вимоги та не враховуючись необізнаність не здійснював погашення за кредитним договором №75-0061004/ФКВ-08 та відповдно до норм чинного законодавства та договором іпотеки не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення право власності.

Суд вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

03 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач), було укладено кредитний договір № 75-0061004/ФКВ-08 (далі - Договір), згідно з умовами якого ОСОБА_2 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 120 600.00 дол.США з розрахунку 12.1 % річних на строк з 03.07.2008 року по 01.07.2033 року.

В частині надання кредитних коштів ТОВ «Укрпромбанк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі,а відповідач сво зобовязаня виконав лише частково, що і підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

30.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк » та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі- продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а в наслідок передачі від ТОВ «Укрпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржника, до ПАТ « ДельтаБанк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Укрпромбанк»-від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до витягу № 2 до договору про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь ПАТ ОСОБА_2 від 30.06.2010 року був переданий кредитний договір № 75-0061004/ФКВ-0 від 03.07.2008 року, загальний розмір грошового зобовязання за кредитним договором - 120600,00 дол. США, реквізити договору застави 75-0061004/Z фквіn від 03.07.2008 року, боржник - ОСОБА_1, опис майна- 3-кімнатна квартира з.п. 71,3 кв.м., ж.п. 50,1 кв.м.

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання кредитних коштів № 75-0061004/ФКВ-08 від 03.07.2008 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 75-0061004/2фкві11-08 від 03.07.2008 року передав в іпотеку нерухоме майно: 3-кімнатна квартира, загальною площею 71,3 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., що розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Гагаріна. буд. 72. кв. 347. Премет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу від 03.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3485, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за номером 2998080 згідно Витягу з державного реєстру правочинів за номером 6177327 від 03.07.2008 року.

В обгрунтування позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ « Дельта Банк» позивач посилається на те, що відповідач має заборгованість за договором кредиту станом на 06.07.2015 року - 2050113,27 грн., з яких: тіло кредиту 1843670,90 грн.; відсотки - 28198,71 грн.; комісія за ведення кредиту - 146293,07 грн.; пеня - 30120,51 грн.; сума за ставкою 3% від простр. заборг. по тілу - 17,17 грн.; сума за ставкою 3% від простр., заборгованість по процентам - 1812,91 грн., та просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності з посилання на п.4.4.1 договору іпотеки.

Відповідно до частини 1статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідностатті 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно достатті 7 цього ж Законуза рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині.

Частиною 1статті 33 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною другоюстатті 16 ЦК Українипередбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 3статті 36 Закону України «Про іпотеку»договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленомустаттею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини 1статті 37 Закону України «Про іпотеку»в редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки у липні 2008 року, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульованостаттею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1. Іпотекодержатель набуває права звернути та реалізувати Предмет потеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання Основного зобовязання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту та/або при несплаті, частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені Кредитним договором строки.

Відповідно до п. 4.2. У випадку порушення Іпотекодавцем обовязків за Договором іпотеки та/або Кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається не задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.3. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі вішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог потекодержателя, передбаченим п. 4.4. Договору.

Відповідно до п.4.4 у випадку будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п.4.1. договору іпотеки іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним наступних способів:

П.4.4.1 шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобовязання іпотечний договір є правою підставою для реєстрації права власності іпотекадержателя на предмет іпотеки.

Таким чином, як устатті 39 Закону України «Про іпотеку», так і у договорі іпотеки, укладеному між сторонами, зазначено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.

В матеріалах справи відсутні дані про наявність договору позасудового способу врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань, що передбачено умовами договору іпотеки в якості правової підстави для реєстрації права власності іпотекодержателя.

Крім того, можливість виникнення права власності за рішенням судуЦК Українипередбачає лише у статтях335та376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина першастатті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 6-1851цс15 від 30 березня 2016 року, № 6-1219цс16 від 14 вересня 2016 року, № 6-1685цс16 від 21 вересня 2016 року, № 6-1243цс16 від 28 вересня 2016 року, № 6-504цс16 від 12 жовтня 2016 року, № 6-1625цс16 від 26 жовтня 2016 року, № 6-2457цс16 від 02 листопада 2016 року, які згідно зістаттею 360-7 ЦПК Україниє обов'язковими для усіх судів України.

Враховуючи те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань є позасудовим способом врегулювання такого питання, що випливає як з вимог статей37,39 Закону України «Про іпотеку», так і з договору іпотеки, укладеного між сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,60,179 ЦПК України, ст. ст.525,526,549-552,611,612,625,1048,1049,1054ЦК України, ст.ст. 36-39 Закону України «Про іпотеку», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.І. Теслікова