Постанова № 69846780, 27.09.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4860/17

Провадження № 2-а/646/134/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.17 року Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України, які полягають у відмові у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності та зобов’язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 112000,0 грн., що відповідає 70 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 09.10.1993 року по 30.12.2016 року, безперервно проходив службу в управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, та є ветераном Державної пенітенціарної служби, наказом управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області №208/ос-16 від 23.12.2016 року його було звільнено зі служби, за результатами проходження військово-лікарської комісії та відповідно до висновку №3 МСЕК від 20.04.2017 року у нього було встановлено захворювання, у зв’язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ із 50% втратою працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв’язку з чим до наказу звільнення були внесені часткові зміни в частині підстав звільнення, а саме змінено підставу звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 7 ЗУ «Про національну поліцію» (через хворобу). Вказує, що 26.04.2017 року звернувся Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, однак відповідно до витягу протоколу №2-17 від 11.05.2017 року засідання комісії відповідача йому було відмовлено у виплаті грошової допомоги з посиланням на п.2 ст.97 ЗУ «Про національну поліцію», п.6 розділу ІV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджені Наказом МВС від 11.01.2016 року №4, оскільки позивач звернувся до відповідача після спливу двох років від первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Вказує, що дані дії відповідача стосовно відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги є протиправними, оскільки не відповідають чинному законодавству, так як при поданні документів ним були дотримані всі вимоги закону та порядку щодо документів, які подаються для отримання одноразової грошової допомоги та які підтверджують наявність підстав для цього, крім цього такої підстави для відмови, як сплив двох років від первинного ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності законом не передбачено. Також зазначає, що у 2003 році йому виплачувалося страхове відшкодування НАСК «Оранта» за законодавством про загальнообов’язкове страхування пов’язане із проведенням хірургічної операції, інвалідність при цьому йому не встановлювалася і вперше була встановлена лише у 2017 році.

В письмових запереченнях представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначаючи, що позивач немає права на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п.2 ст.97 ЗУ «Про національну поліцію», п.6 розділу ІV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджені Наказом МВС від 11.01.2016 року №4, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми на підставі довідки, виданої фінансовим підрозділом за останнім місцем отримання ОГД, оскільки згідно довідки національно акціонерної страхової компанії «Оранта» №219/1 від 21.04.2017 року позивачу отримав страхову суму по державному обов’язковому особистому страхуванні у розмірі 15% втрати працездатності від 27.02.2003 року, тобто минуло більше двох років після первинного встановлення працездатності.

У зв’язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.128 КАС України суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі такого.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається з матеріалів справи позивач – ОСОБА_1 з 20.07.1993 року по 30.12.2016 року проходив службу в управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, та є ветераном Державної пенітенціарної служби України.

Відповідно до копії наказу управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області №208/ос-16 від 23.12.2016 року позивача було звільнено зі служби за п.4 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» (у зв’язку із скороченням штатів).

Згідно копії наказу управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області №14/ос-17 від 29.03.2017 року про часткову зміну пункту наказу в частині звільнення підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 до наказу №208/ос-16 від 23.12.2016 року було внесені часткові зміни в частині підстав звільнення, а саме змінено підставу звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 77 ЗУ «Про національну поліцію» (через хворобу), підставою якого стало свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії ДУ «Територіального медичного об’єднання МВС України в Харківській області» від 28.03.2017 року №257, згідно якого у позивача було встановлено захворювання, у зв’язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ із 50% втратою працездатності та встановлено ІІІ групу інвалідності, про що видано довідку серії 10ААА №016939.

Відповідно до витягу протоколу №2-17 від 11.05.2017 року засідання комісії Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті грошової допомоги на підставі п.2 ст.97 ЗУ «Про національну поліцію», п.6 розділу ІV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджені Наказом МВС від 11.01.2016 року №4, відповідно до якого, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми на підставі довідки, виданої фінансовим підрозділом за останнім місцем отримання ОГД, оскільки минуло більше двох років від первинного встановлення інвалідності із відсотком втрати працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Як вбачається з копії довідки НАСК «Оранта» від 21.04.2017 року №219/1, наданої відповідачем, позивачу ОСОБА_1 27.05.2003 року була виплачена страхова сума по державному обов’язковому страхуванню у розмірі 15% втрати працездатності від 27.02.2003 року, тобто 1200, 00 гривень, як зазначає позивач вказана виплата йому проводилася у зв’язку з проведення хірургічної операції та інвалідність йому при цьому не встановлювалася та вперше була встановлена у 2017 році.

Згідно до ч.5 ст.23 ЗУ «Про державну кримінальну-виконавчу службу» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" ( 580-19 ), а також порядок і умови проходження служби,передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно до пп.в п.4 ч.1 ст.99 Закону України «Про націоналу поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Статтею 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до ст.101 ЗУ «Про національну поліцію», якою визначено вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно п. 6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Відповідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки ІІІ група інвалідності позивачу ОСОБА_2 була встановлена 20.04.2017 року, тобто протягом шести місяців після звільнення його зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (30.12.2016 року), внаслідок хвороби пов’язаної з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, а тому останній має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, тобто 70х1600, 00 гривень, що дорівнює 112 000, 00 гривень.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, ст. 11, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, суд,-

П о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними дії Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Мністерства юстиції України , які полягають у відмові у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності.

Зобов’язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Мністерства юстиції України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 112000,0 грн., що відповідає 70 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя - І.І.Теслікова