Ухвала суду № 69828071, 25.10.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М..

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю Мацей А.М., ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 03 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 03 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_4 вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає про те, що відповідачі не надали суду жодних належних, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили про неможливість усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу відповідачами туалету (надвірної вбиральні) та засипанням вигрібної ями, що прилягають до її будинку за адресою : Рівненська область, м. Дубно, вул. Лесі Українки, 31.

Вказує на те, що судом першої інстанції не надано доказів, яким саме санітарно-технічним і будівельним нормам не будуть відповідати житлові приміщення, в яких змушені будуть проживати відповідачі, у випадку демонтажу вбиральні.

Також, суд першої інстанції не дав оцінку тому, чи вигрібна яма влаштована відповідачами відповідно до санітарних та будівельних норм та чи може в подальшому таке влаштування завдати шкоду позивачу та дійшов до передчасного висновку про відмову в позові.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник ОСОБА_4 адвокат Мацей А.М. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, покликаючись на подані заперечення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому пояснили, що вони перенесли б туалет, якби було куди.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завчасно повідомлялись про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення про демонтаж туалету не може бути реально виконаним, оскільки відсутня можливість перенести туалет у будь-яке інше місце, що сторонами не оспорюється. Окрім того, при демонтажі вбиральні, відповідачі будуть позбавлені можливості користуватися туалетом та справляти природні потреби, що є неспіврозмірним позбавленням права відповідачів заради задоволення прав позивачки.

. Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів купівлі-продажу від 14.08.1986 року та від 10.11.1987 року ОСОБА_2 купила 2/9 та 1/9 частини одноповерхового, дерев'яного жилого будинку на АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці розміром 274 кв. м., з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами (два сараї, убиральня) (а.с.156-159).

28 липня 1997 року ОСОБА_4 купила в ОСОБА_8 одноповерховий цегляний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 108, 5 кв.м. поряд з будинком відповідачів. (а.с.4).

Згідно державного акту РВ № 053198 від 14.10.2004 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0146 га, за вказаною адресою. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування жилого будинку (а.с.9).

Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 04.04.2012 року ДЗ «Рівненська обласна санепідемстанція» встановлено, що впритул до стіни житлового будинку ОСОБА_4 знаходиться надвірна вбиральня з вигребом, яка перебуває у власності ОСОБА_9, що не відповідає вимогам ДБН 360-92. (а.с.13, 14).

Зазначені обставини досліджувались та викладені у рішенні Апеляційного суду Рівненської області від 21.08.2012 року, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа Дубенська міська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено і зобов'язано відповідачів перенести надвірний туалет на відстань 15 м від будинку ОСОБА_4.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29.11.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2013 року, відстрочено виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області від 21.08.2012 року до визначення місця перенесення надвірного туалету на відстань 15 м. від будинку ОСОБА_4 (а.с.30-33).

В повідомленні Дубенської міської ради №07/02-2338 від 05.07.2016 року зазначено, що спеціалістами управління архітектури, будівництва та земельних питань з вивчення ситуації на місцевості розглянуто звернення щодо визначення місця для перенесення надвірної вбиральні на відстань 15 м від житлового будинку АДРЕСА_2. За результатами розгляду встановлено, що, враховуючи значне обмеження земельної ділянки площею 274,3 кв. м., яка є у спільному користуванні, будь-яке запропоноване місце не буде відповідати державним санітарним нормам і правилам (а.с.46).

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час придбання ОСОБА_4 свого будинку спірна вбиральня уже існувала на сусідній земельній ділянці, ще з 60-тих років. Купляючи будинок позивачка знала про спірний туалет і неможливість його перенесення, тобто сама себе поставила в ті умови в яких знаходиться, а не відповідачі порушили її права.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає,

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 03 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук