Ухвала суду № 69819364, 19.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1660/17 Справа № 205/440/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Онушко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Онушко Н.М.

суддів Коваленка В.Д., Кондакова Г.В.,

за участю секретаря Письменної К.В.,

прокурора Самоткана В.М.,

захисників ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №

12014040690002806 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2017 року, ухвалену стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого за п.п. 8,9 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 162, ч.І ст. 263, ч.З ст. 296, ч.2 ст. 342, ч.І ст. 345 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який мешкає: АДРЕСА_1, обвинуваченого за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 162, ч.3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченого за ч.2 ст. 162, ч.3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_12, 20.11.1985

року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4,

громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Загорянська, 3-б, обвинуваченого за ч.2 ст. 162, ч.3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_7, 24.01.1990 року

народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7,

Дніпропетровської області, громадянина України,

раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за

адресою: АДРЕСА_3, обвинуваченого за ч.2 ст. 162, ч.3 ст. 296 КК України,

про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків,-

ВСТАНОВИЛА:

УхвалоюСамарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2017 року, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12014040690002806 стосовно ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 8,9 ч.2 ст. 115, ч. 2 ст.162, ч. 1 ст. 263, ч.3 ст.296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч.3 ст.296 КК України, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.162, ч.3 ст.296 КК України, повернуто до прокуратури Дніпропетровської області внаслідок невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд послався на те, що в ході досудового розслідування не роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучено відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, що є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.

Крім того, має місце неконкретність обвинувального акту, що унеможливлює обвинуваченими якісно і в повній мірі здійснити свій захист, а суду ухвалити будь-яке процесуальне рішення по суті справи, яке можна було б безспірно визнати законним і справедливим, та дають суду підстави для повернення обвинувального акта прокурору.

Відсутність в обвинувальному акті фактичних обставин або даних про неможливість їх встановлення позбавляє суд прийняти будь-яке процесуальне рішення по суті справи, виходячи навіть з того, що є неможливим з огляду на зміст даного обвинувального акта вирішити питання про визначення ступеня відповідальності кожного з обвинувачених, мотиви вчинення злочинів, способу, механізму та часу їх вчинення кожним з обвинувачених, які є суттєвими ознаками об'єктивної сторони кримінального правопорушення, а будь-яке конкретне уточнення з цього приводу у подальшому виходитиме за межі такого поверхового і неконкретного обвинувачення.

Така неконкретність обвинувачення заздалегідь перекладає по суті на суд обов'язок по збиранню доказів обвинувачення, зокрема, в частині розкриття конкретного змісту вказаних вище обставин, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності сторін у кримінальному процесі, а тому ці обставини унеможливлюють призначення такого обвинувального акта до судового розгляду.

Крім того, як вбачається з анкетних відомостей всіх обвинувачених, останні на момент скоєння злочину працювали на посадах міліціонерів батальйону особливого призначення патрульної служби "Дніпро-1" ГУМВС України в Дніпропетровській області, тобто являються працівниками правоохоронних органів, але належної правової оцінки цьому факту органом досудового розслідування не було дано.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати, як незаконну і необґрунтовану, у звязку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, призначити нове підготовче засідання в суді першої інстанції.

Зазначив, що в ухвалі Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07.08.2017 року загально зазначено начебто порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, при цьому суд першої інстанції, при проведенні підготовчого засідання вийшов за межі питань, передбачених ст.314 КПК України та перейшов до оцінки дій обвинувачених та перевірки правильності формулювання обвинувачення, кваліфікацій дій обвинувачених, надав оцінку фактичним обставинам, викладеним у обвинувальному акті, без дослідження будь-яких доказів, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та основні засади кримінального провадження, а саме змагальності та диспозитивності.

Суд першої інстанції, не з'ясувавши всі обставини провадження, фактично зобов'язав прокурора змінити обвинувачення. З огляду на основні засади кримінального провадження, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, що є неприпустимим.

Вказав, що у судовому рішенні колегією суддів зазначено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.3 ст. 296 КК України, проте в обвинувальному акті не зазначено конкретні дії, які ним були скоєні та передбачені саме ч.3 ст.296 КК України.

Зазначив, що питання щодо кваліфікації дій обвинувачення та з'ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень не входить до питань, які підлягають вирішенню в підготовчому судовому засіданні. Наявність в діях особи складу кримінального правопорушення або його відсутність встановлюється за результатами судового розгляду та знаходить своє вираження у виправдувальному чи обвинувальному вироку суду.

Таким чином, без встановлення фактичних обставин справи, суд позбавлений можливості під час підготовчого судового засідання вказувати на правильність чи неправильність кваліфікації дій обвинуваченого та стверджувати про обставини, які встановлені або не встановленні під час досудового розслідування.

На його думку, уточнення назви району в якому знаходиться населений пункт, в якому народився обвинувачений ОСОБА_7 (с. Афанасівка Дніпропетровської області) можливо здійснити в підготовчому судовому засіданні при встановленні анкетних даних обвинувачених, якщо на думку суду це суттєво спливає на розгляд справи по суті. Відсутність зазначених відомостей в обвинувальному акті, на переконання сторони обвинувачення, не є достатньою підставою для його повернення.

Крім того, не погодився з твердженнями суду щодо порушення прокурором права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 стосовно не роз 'яснення останньому відповідно до ч.1 ст.384 КПК України права на розгляд справи у суді судом присяжних, так як за вчинення кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження, в яких міститься письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому ОСОБА_5 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних (том - 2, а.с.84-86), яке підписане обвинуваченим ОСОБА_5, складено 23.01.2015 року, та долучене до матеріалів провадження у підготовчому судовому засіданні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, який вважав за необхідне ухвалу суду скасувати і направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ч.3 ст. 314КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне з рішень, в тому числі про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Під час підготовчого провадження, суд першої інстанції зобовязаний перевірити матеріали кримінального провадження, з?ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, вирішити питання, повязані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції, при проведенні підготовчого засідання вийшов за межі питань, передбачених ст.314 КПК України та перейшов до оцінки дій обвинувачених та перевірки правильності формулювання обвинувачення, кваліфікацій дій обвинувачених, надав оцінку фактичним обставинам, викладеним у обвинувальному акті, без дослідження будь-яких доказів, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів, є слушними.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків зміни обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення або відмови прокурора від обвинувачення.

Заслуговують на увагу доводи прокурора стосовно того, що питання кваліфікації дій обвинувачення та з'ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень не входить до питань, які підлягають вирішенню в підготовчому судовому засіданні відповідно до ст.314 КПК України..

Доводи прокурора стосовно порушення прокурором права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 та не роз 'яснення останньому відповідно до ч.1 ст.384 КПК України права на розгляд справи у суді судом присяжних, спростовуються матеріалами провадження, в яких міститься письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому ОСОБА_5 про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних (том - 5, а.с.84-86), яке підписане обвинуваченим ОСОБА_5, складено 23.01.2015 року, та долучене до матеріалів провадження у підготовчому судовому засіданні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні є слушними, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 409 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Дніпропетровської області - задовольнити.

Ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2017 року про повернення обвинувального акта стосовно ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 8,9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.3 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.162, ч.3 ст.296 КК України, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України, прокурору для усунення недоліків скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді