Постанова № 6979681, 04.12.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р. Справа № 27/324-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Житєньова К.Є.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт», м. Харків (вх. № 3445 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.10.09 р. по справі № 27/324-09

за позовом ТОВ "Горизонт" м. Харків

до Приватного підприємства "Юрземспілка" м. Харків

про стягнення 500,00 грн., -

встановила:

У вересні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 500,00 грн. збитків у вигляді сплаченої винагороди за послуги, які не були надані за договором про надання послуг з оформлення права землекористування № 38/04 від 02.10.2006р..

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2009 р. по справі № 27/324-09 (суддя Мамалуй О.О.) в позові відмовлено з посиланням на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на належних доказах.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2009 р. скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому зазначає, що Замовник (позивач) забезпечив можливість виконання послуг Виконавця (відповідача), надавши останньому усі необхідні документи, що підтверджується відсутністю письмової заяви від Виконавця про надання додаткових документів, як це передбачено п. 5.1 договору. Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права, не відклав розгляд справи в зв’язку з неявкою представника відповідача, не повідомленого належним чином про час судового розгляду, а прийняв рішення без дослідження витребуваних доказів.

Також, позивачем надані додаткові пояснення по справі, в яких він повідомляє, що в погоджений строк обумовлені Договором роботи не були виконані відповідачем та не було підписано акту приймання-передачі наданих послуг. На протязі майже двох років позивачем вживались заходи щодо врегулювання спірного питання, але директор ПП «Юрземспілка», Мацугін І.В., на телефонний зв'язок не виходив, сам офіс, де знаходився Мацугін І.В. (м. Харків, пр. Правди, 10, 3пов., оф. 30, а потім вул. Новгородська, 3) було зачинено; направлені на юридичну адресу (м. Харків, вул.. Деревянка, 14, кв. 7) листи-претензії повертались з позначкою пошти «зі спливом терміну зберігання». Зазначені обставини, як зазначає позивач, стали підставою для його звернення до господарського суду за захистом прав та законних інтересів.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, та не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, беручи до уваги викладені позивачем обставини, наявність в справі доказів належного повідомлення сторін про розгляд справи, а також враховуючи, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 16 листопада 2009 року явку сторін у судове засідання не визнано обов’язковою, вважає за доцільне розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

02.10.2006 р. між ТОВ "Горизонт" (Замовником) та ПП "Юрземспілка" (Виконавцем) укладений договір про надання послуг з оформлення права землекористування № 38/04. Відповідно до п. 1.1. цього договору, Виконавець зобов’язується виконати комплекс робіт з метою отримання Замовником права користування (оренди) земельною ділянкою площею 0,15 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4, а замовник зобов’язаний прийняти та оплатити надані послуги.

Позивач стверджує, що він забезпечив можливість виконання послуг з боку виконавця, надавши йому всі необхідні документи, що підтверджується відсутністю письмової заяви від виконавця про надання додаткових документів, як це передбачено п. 5.1 договору.

Також, відповідно до матеріалів справи 06.10.2006 р. позивачем сплачено відповідачу винагороду в розмірі 500,00 грн.

Але замовлені послуги так і не були виконані, та не був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг.

Таким чином, підставою звернення позивача до суду першої інстанції є порушення відповідачем зобов’язання, передбаченого умовами укладеного Договору, та не надання ним в обумовлений строк розробки проекту відводу для оформлення права користування земельною ділянкою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 500,00 грн. збитків у вигляді сплаченої винагороди за послуги, які не були надані, місцевий господарський суд виходив з того, що позивні вимоги не ґрунтуються на належних доказах, тому визнав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження правомірності заявлених в апеляційній скарзі вимог, їх документальне та матеріальне обґрунтування; доводи наведені в оскаржуваному рішенні на підтвердження необґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми збитків за невиконання відповідачем умов договору, колегія суддів визнає неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови позивачу у заявленої ним до стягнення суми збитків в розмірі 500,00 грн., оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не з’ясував дійсні обставини справи в їх сукупності, не дав належну оцінку умовам спірного договору (зокрема, п. 5.1 Договору), не дослідив обставини, пов’язані із зверненням позивача до Виконавця про надання результатів виконання Договору та відсутністю будь-якої інформації від відповідача щодо виконання договірних зобов’язань.

У судове засідання господарського суду 21.10.2009р. відповідач не з’явився, вимоги ухвали не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив. Однак, зазначені обставини не знайшли свого відображення при розгляді справи судом першої інстанції, що також свідчить про неповне з’ясування всіх обставин справи.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що на виконання п. 3.1.2 та п. 4.1 Договору Замовником були надані усі необхідні для надання послуг документи та сплачено винагороду у розмірі 500,00 грн.

Станом на 22.09.2009 р. замовлені послуги так і не були виконані, не надано з боку виконавця проект відводу для оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,1240 га за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 4.

За зазначеним Договором не був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг, як це передбачено п. 6 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору Виконавець починає виконання зобов’язань по Договору з моменту надання Замовником необхідних документів та виконання зобов’язань, передбачених п. 4.2.1 Договору. Вважається, що Замовник, за умови виконання ним пп..3.1.1, 3.1.2 та 4.2.1 Договору, є таким, що забезпечив Виконавцю можливість виконання ним договірних зобов’язань, при відсутності письмової заяви від Виконавця.

Таким чином, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи будь-яких письмових звернень Виконавця в порядку п. 5.1 Договору, тому відповідач є таким, що порушив свої зобов’язання за Договором щодо надання в обумовлений строк розробки проекту відводу для оформлення права користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на юридичну адресу відповідача надсилалась претензія про добровільне відшкодування збитків у розмірі 500,00 грн. у вигляді сплаченої винагороди за послуги, що не були надані, яка залишилась останнім без відповіді.

Позивач під час розгляду справи та в своїх поясненнях наголошує на тому, що він неодноразово звертався до відповідача про надання результатів виконання укладеного Договору, але направлена на юридичну адресу (м. Харків, вул. Деревянка, 14, кв. 7) кореспонденція повертались з позначкою пошти «зі спливом терміну зберігання», що підтверджується наданою до матеріалів справи копією конверту (а.с. 30).

Крім того, як пояснила представник позивача під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Горизонт»були вжиті заходи щодо врегулювання спірного питання, але директор ПП «Юрземспілка», Мацугін І.В., на телефонний зв'язок не виходив, сам офіс, де знаходився Мацугін І.В. (м. Харків, пр. Правди, 10, 3пов., оф. 30, а потім вул. Новгородська, 3) було зачинено.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Водночас чинне законодавство, в тому числі Господарський процесуальний кодекс, не зобов’язує сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі, а в разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає її місцезнаходження, визначеному згідно з законом, і дана особа не довела про це до відома, то всі правові наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Отже, позивач не повинен приймати заходи по розшуку відповідача і причини неотримання відповідачем надісланих на його адресу повідомлень не мають юридичного значення.

За таких обставин, на думку колегії суддів, позивач свої зобов’язання за Договором виконав та у відповідності до вимог чинного законодавства прийняв усі залежні від нього заходи щодо добровільного виконання відповідачем своїх обов’язків за Договором.

За таких обставин, протиправність поведінки відповідача полягає у невиконанні ним умов договору по передачі розробки проекту відводу для оформлення права користування земельною ділянкою в строк до 01.12.2006р.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням Договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем.

Відтак грошові кошти у розмірі 500,00 грн. підлягають поверненню позивачу незалежно від виконання останнім умов Договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не надав належної оцінки наведеним обставинам, умовам Договору, наявності вини в діях відповідача та ухилення його від виконання договірних зобов’язань.

З врахуванням викладеного, відмова суду в стягненні з відповідача коштів у розмірі 500,00 грн. є необґрунтованою та суперечить нормам чинного законодавства, оскільки позивач на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надав правове обґрунтування з посиланням на належні докази, які знаходяться в матеріалах справи, що свідчать про правомірність позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2009 року по справі № 27/324-09 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Горизонт»..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 906 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт», м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2009 року по справі № 27/324-09 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Юрземспілка», м. Харків (61103, м. Харків, вул. Дерев’янко, 14, кв. 7, код ЄДРПОУ 32728475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт», м. Харків (61045, м. Харків. пров. Шекспіра, 6, кв. 15, код, ЄДРПОУ 30589642) 500,00 грн. збитків, витрати по сплаті держмита у розмірі 153,00 грн. та 236,00 грн. –вартість послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Судді