Постанова № 6979621, 03.12.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р. Справа № 44/476-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача – Дерев'янко Д.В., довіреність б/н від 18.05.2009р.,

відповідача –Ващенко Т.Д., довіреність № 38-134/209юр від 18.01.2006р.,

третя особа - не з’явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1505Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.09 по справі № 44/476-07

за позовом ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки,

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ "Харківмісьгаз", м. Харків,

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

про зміну умов договору, зобов’язання підписати акт та стягнення 534176,15 грн., -

встановила:

У судовому засіданні 25.11.2009 року було оголошено перерву до 02.12.2009 року до 14 години 15 хвилин для виготовлення повного тексту постанови.

Рішенням від 14.05.2009р. господарський суд Харківської області по справі № 44/476-07 ( суддя Мамалуй О.О. ) задовольнив повністю позовні вимоги позивача.

Суд змінив умови договору №492 від 30.09.2005 р., укладеного між ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” та КП “Харківські теплові мережі”, виклавши п.3.1. договору в наступній редакції:

“3.1. З 01.10.2006 р. по 31.12.2006 вартість послуг з переробки палива в теплову енергію, виходячи із затвердженого постановою НКРЕ від 21.09.2006 р. №1208 тарифу, становить:

- із газу для населення, бюджетних організацій, промислових споживачів –13,74 грн./Гкал з ПДВ (з 01.10.2006 р. витрати на підпитку тепломережі у вартість переробки не входять)”.

Зобов’язав КП “Харківські теплові мережі” підписати акт загального виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами за жовтень 2006 р. та акт виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію за жовтень 2006 р.

Стягнув з КП “Харківські теплові мережі” на користь ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” - 534176,15 грн. вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію в жовтні 2006 р. за договором №492; 5596,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( а.с. 32 - а.с. 35 том 3 ).

Відповідач з рішенням суду першої інстанції в частині зобов’язання підписати акти та стягнення 534176,15 грн. вартості послуг не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання підписати акти та стягнення 534176,15 грн. вартості послуг. В обґрунтування посилається на те, що юридично договір № 492 від 30.09.2005 року не був розірваний з 01 жовтня 2006 року, але фактично він не діяв у зв’язку з тим, що відповідач не передав позивачу природний газ на переробку в жовтні 2006 року, а тому позивач не міг у жовтні 2006 року належним чином виконувати зобов’язання за цим договором, так як відповідач не виконав свої. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі ( а.с.38- а.с.40том 3).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Просить рішення в частині зобов’язання підписати акти та стягнення 534176,15 грн. скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання підписати акти та стягнення 534176,15 грн. вартості послуг.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою. У відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що договір № 492 від 30.09.2005 року у жовтні 2006 року діяв і виконання позивачем його обов’язку з переробки газу у теплову енергію відбувалося саме в межах дії даного договору. Також посилається на інші обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу ( а.с. 52 - а.с. 55 том 3 ).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу суду не надала.

У судове засідання представник третьої особи не з’явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Ухвалою від 28.10.2009р. апеляційного господарського суду сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника третьої особи та за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Щодо позовних вимог позивача про зміну умов договору №492 від 30.09.2005р., укладеного між ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” та КП “Харківські теплові мережі”, то незважаючи на те, що рішення суду в цій частині не оскаржується сторонами у справі, колегія суддів, виходячи з того, що за вимогами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, дійшла висновку, що рішення суду в цій частині відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

30.09.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №492 про надання послуг з переробки палива (природного газу) в теплову енергію, за яким позивач зобов’язався виконувати роботу з переробки природного газу, наданого відповідачем, в теплову енергію та передати її відповідачу, а відповідач зобов’язався забезпечити позивача природним газом для виробітку теплової енергії, приймати теплову енергію та сплачувати позивачу вартість переробки газу в теплову енергію.

Строк дії зазначеного договору встановлено з 01.10.2005р. до 30.04.2006р., проте згідно умов договору його дію було продовжено до 30.04.2007р., оскільки за місяць до закінчення строку дії про його припинення не було письмової заяви сторін.

Листом №04-2628 від 18.09.2006р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією припинити дію договору №492 з 01.10.2006р., але позивач з цією пропозицією не погодився, про що свідчать його листи до відповідача.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки згоди обох сторін на розірвання договору №492 не було, жодна з сторін до суду з заявою про розірвання цього договору не зверталася, договір №492 у спірний період ( жовтень 2006 року ) був чинним.

Пунктом 3.1 зазначеного договору сторони погодили вартість послуги з переробки природного газу в теплову енергію для населення та бюджетних організацій і для госпрозрахункових та інших суб’єктів господарської діяльності.

Згідно п. 3.2. договору у випадку змін тарифу на виробітку теплової енергії, вартість послуги з переробки природного газу в теплову енергію відповідно зміниться, про що позивач повинен письмово повідомити відповідача.

Позивач 27.09.2006 р. надіслав відповідачу пропозицію укласти додаткову угоду № 10 до договору № 492 щодо встановлення нової вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію, виходячи з тарифу, затвердженого постановою НКРЕ № 1208 від 21.09.2006 р. “Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії для ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"”. Однак відповідач зазначену додаткову угоду №10 до договору № 492 не підписав.

Згідно статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Так як, визначені та встановлені НКРЕ тарифи для позивача, як ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії є обов’язковими, колегія суддів, дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано та законно, з урахуванням норм діючого законодавства задоволено позовні вимоги позивача щодо зміни умов договору № 492 з 01.10.2006р. та викладено п.3.1. договору в редакції, запропонованої позивачем.

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача підписати акт загального виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами за жовтень 2006р. та акт виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію за жовтень 2006р. та стягнення з відповідача - 534176,15 грн. вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію в жовтні 2006р. за договором, то колегія суддів вважає, що рішення в цій частині слід скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Тобто, як статтею 20 Господарського кодексу України, так і статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту прав як зобов'язання підписати акт загального виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами та підписання акту виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію, тому в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання КП «Харківські теплові мережі»підписати акт загального виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами за жовтень 2006 р. та акт виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію за жовтень 2006 р. необхідно відмовити.

Як зазначає відповідач, згідно до укладеного договору № 492 від 30.09.2005р. позивач надавав відповідачу послуги з переробки природного газу в теплову енергію, який відповідач купував у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України». Таким чином, для виконання договору № 492 від 30.09.2005р. з боку позивача відповідач зобов'язаний був передавати йому природний газ як давальницьку сировину. У жовтні 2006р. відповідач не мав договору з ДК «Газ України»на постачання природного газу, а отримував природний газ від ДП «Газ тепло»по давальницький схемі- на переробку в теплову енергію та згідно умов укладеного договору не мав права передавати його на переробку іншим організаціям. Незалежно від того, що юридично договір № 492 від 30.09.2005р. не був розірваний з 01.10.2006р., фактично він не діяв у зв'язку з тим, що відповідач не передавав позивачу природний газ на переробку в жовтні 2006р. Тому, позивач не міг у жовтні 2006р. належним чином виконувати зобов'язання за цим договором, так як відповідач не виконав свої. Відповідач вважає, що вартість послуг з переробки природного газу в теплову енергію у сумі 534176,15 грн. це не заборгованість по договору № 492 від 30.09.2005р., а збитки, що зазнав позивач, надавши послуги з переробки природного газу поза межами договору № 492 від 30.09.2005р. (а.с.38- а.с.40 т.3)

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2007р., якою скасовані попередні судові рішення по цій справі, вказано, що суди помилково ототожнили прийом від позивача теплової енергії з передачею газу на переробку та дійшли висновку, що оскільки відповідач отримав тепло, то повинен сплатити вартість послуг по переробці газу, залишивши поза увагою заперечення відповідача про відсутність у нього газу. (а.с.197- а.с. 201 т.1)

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Однак, суд першої інстанції не врахував вказівки постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2007р. та приймаючи рішення не надав оцінку правових підстав стягнення заборгованості та не дослідив факту винекнення цієї заборгованості.

Як вбачається з п. 4.1 договору № 492 кінцевий розрахунок за виконані роботи за звітний період здійснюється на підставі акта виконаних робіт (а.с.9- а.с.14 т.1).

Враховуючи, що акт виконаних робіт за жовтень 2006р. сторонами не підписаний, судом відмовлено у позовних вимогах позивача про зобов’язання відповідача підписати акт загального виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами за жовтень 2006р. та акт виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію за жовтень 2006р. у суду відсутні правові підстави про стягнення з відповідача 534176,15 грн. вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію в жовтні 2006р. за договором №492, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині судова колегія вважає необхідним відмовити.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому рішення господарського суду Харківської області від 14 травня 2009 р. по справі № 44/476-07 слід скасувати частково, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. по справі № 44/476-07 скасувати частково та прийняти нове рішення.

1. Відмовити ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"»у зобов'язанні КП «Харківські теплові мережі підписати акт загального виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами за жовтень 2006 р. та акт виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в теплову енергію за жовтень 2006 р.

2. Відмовити у позові про стягнення з КП “Харківські теплові мережі” на користь ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” - 534176,15 грн. вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію в жовтні 2006 р. за договором №492.

Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. по справі № 44/476-07 викласти в наступній редакції: «3. Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037 м.Харків, вул. Доброхотова, 11, п/р 2600901315389 в АКБ “Базис” м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” (62371, сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, п/р 2600615312665 в АКБ “Базис” м.Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2009р. по справі № 44/476-07 залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” (62371, сел. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, п/р 2600615312665 в АКБ “Базис” м.Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) на користь Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” (61037 м.Харків, вул. Доброхотова, 11, п/р 2600901315389 в АКБ “Базис” м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 31557119) 2755,88 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом місяця може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний та проголошений у судовому засіданні 02.12.2009р.

Головуючий суддя

Судді