Постанова № 6978912, 03.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2009                                                                                           № 26/363

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача: Іваненко І.П., довіреність №Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009 року

відповідача: Кіщук Т.В., довіреність №1 від 30.10.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлового кооперативу « ЖК - 4 »

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2008

у справі № 26/363 (суддя

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особіСтруктурноговідокремленогопідрозділу«Енергозбут Київенерго»

до                                                   Житлового кооперативу « ЖК - 4 »

про                                                   стягнення 256028,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (надалі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Житлового кооперативу (надалі відповідач) « ЖК - 4 » про стягнення 196214,85 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 39829,67 грн. – збитків від інфляції, 14704,23 грн. пені та 5279,61 грн. – 3%- річних, а всього 256028.,37 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.11.2008 року у справі № 26/363 позов задоволено.

Стягнуто з Житлового кооперативу “ЖК-4” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” 196 214,85 грн. основного боргу, 14 704,23 грн. пені, 5 279,61 грн. три проценти річних, 39 829,67 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, Житловий кооператив “ЖК-4” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Апелянт стверджує, що оспорюване рішення є незаконним через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, порушення норм матеріального права.

Так, ідповідач стверджує, що оспорюване ним рішення не містить доводів, за якими господарський суд відхилив докази відповідача, зокрема, про відсутність заборгованості - розрахунок нарахованих та сплачених платежів за договором з АЕК „Київенерго" № 1410035 від 01.09.2000 р. за період з 01.10.2005 р. по 01.05.2008 р., який виконаний на підставі первинних документів про зняття представниками сторін договору показників будинкового лічильника теплової енергії, розрахунку кількості спожитої гарячої води за показниками квартирних лічильників та нормативів та платіжних доручень про перерахунок коштів та даних про перераховані кошти, що надходили з позивачу з бюджету як відшкодування пільг та субсидій.

Також, апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, полягає в тому, що позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджений об'єм наданих послуг позивачем, їх вартість відповідно до діючих тарифів, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року апеляційну скаргу Житлового кооперативу « ЖК - 4 » було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.02.2009 року, у складі суддів, головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Коротун О.М.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року №01-23/1/1 склад колегії було змінено та призначено здійснювати розгляд апеляційної скарги Житлового кооперативу « ЖК - 4 » під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Вербицької О.В., Синиці О.Ф.

03.02.2009 року представник позивача усно заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, та просив суд її відхилити.

03.02.2009 року розгляд справи було відкладено на 17.03.2009 року, у зв’язку з зобов’язанням позивача надати оригінали первинних документів на яких ґрунтуються позовні вимоги, та акт звірки взаєморозрахунків.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 року №01-23/1/1 склад колегії було змінено та призначено здійснювати розгляд апеляційної скарги Житлового кооперативу « ЖК - 4 » під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Вербицької О.В., Буравльова С.І.

17.03.2009 року сторонами було надано до суду письмове клопотання про продовження розгляду справи №26/363.

17.03.2009 року в судовому засіданні Головуючий оголосив, що на виконання ухвали суду відповідач надав оригінали первинних документів, також розгляд справи відкладено на 02.04.2009 року.

02.04.2009 року було зупинено провадження у справи та призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 року було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.12.2009 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги,письмових заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Житлового кооперативу « ЖК - 4 » не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2000 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією « Київенерго » ( енергопостачальна організація ) та Житловим кооперативом « ЖК - 4 » ( абонент ) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410035 (далі Договір), відповідно до п. 2.2.1 якого енергопостачальна організація ( позивач ) зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах, згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент ( відповідач ) зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. ( п. 2.3.1 ).

Судом було встановлено, що пунктом 1 додатку № 3 до вказаного договору визначено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться, згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.99 № 47, за кожну відпущену Гігакалорію ( 1 Гкал/грн. ) без урахування ПДВ.

Пунктом 5.1 Договору та п. 3 звертання - доручення до вказаного договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду ( місяця ) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом, згідно з договірними навантаженнями, а оплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент проводить не пізніше 25 числа поточного місяця, передбачено п. 3 додатку 4 до Договору.

Договір і додатки до нього підписані, мають відбитки печаток обох організацій, отже вони є документами на підставі яких між позивачем та відповідачем надаються послуги та проводяться розрахунки.

Як вбачається з матеріалів справи, то на виконання умов Договору, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по постачанню теплової енергії у гарячій воді відповідачу, а відповідач порушуючи умови Договору, з позивачем за постачання теплової енергії у гарячій воді за період 01.10.2005 р. по 01.05.2008 р. розрахувався лише частково в сумі 24 056,59 грн.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позовної заяви до суду становить 196 214, 85 грн.

Але, колегія не може погодитись з наведеною сумою. Так, відповідно до висновку №3372/7129 судово-економічної експертизи за господарською справою було встановлено, що заборгованість Житлового кооперативу «ЖК-4» перед Акціонерною енергопостачальноюкомпанією«Київенерго»вособіСтруктурноговідокремленогопідрозділу«Енергозбут Київенерго» за договором від 01.09.2000 №1410035 на підставі наданих первинних документів станом на 1 травня 2008 року, підтверджується в сумі 195932,35 гривень. Також, встановлено, що з урахуванням вимог п.2 ст. 527 ЦКУ розмір заборгованості Житлового кооперативу «ЖК-4» перед Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго за договором від 01.09.2000 року №1410035 станом на 1 травня 2008 році згідно наданих на дослідження первинних документів становить 195932,35 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін та висновки судово-бухгалтерської експертизи, колегія суду приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особіСтруктурноговідокремленогопідрозділу«Енергозбут Київенерго» в сумі 195932,35 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 3.5 додатку № 4 до вказаного Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду вказаного в п. 3 цього додатку, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу - в розмірі 0.5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплата, але не більше суми обновленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема, в разі прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені та штрафу.

З огляду на це, як правильно визначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, правильним розміром суми пені 14 704 ( чотирнадцять тисяч сімсот чотири ) грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України у випадку прострочення грошового зобов’язання кредитор має право вимагати сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Однак, виходячи з вище встановленої суми боргу Житлового кооперативу « ЖК - 4 », сума витрат позивача у зв’язку із інфляцією (виходячи із суми основного боргу та індексу інфляції за період заборгованості) складає 39798 (тридцять дев’ять тисяч сімсот дев’яносто вісім) грн.50 коп., а трьох відсотків річних – 5270 (п’ять тисяч двісті сімдесят) грн. 79 коп. відповідно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні представник позивача надала письмові заперечення №71/15489 від 03.12.09 р. на висновок експерта від 03.08.2009 року №3372 судово-бухгалтнрської експертизи у справі 26/363.

Колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки додатки до заперечень (копія інформації УТРМ-5 за липень 2006 і за серпень 2006 року) не є належним чином завірені, тому не відповідають вимогам ст. 32 ГПК. Також, колегія відзначає, що позивач міг надати зазначені копії інформації УТРМ до експертної установи, для їх дослідження, що останнім не було зроблено. Крім того, наданні документи в розумінні ст. 36 ГПК України, не є належним доказом надання теплової енергії відповідачу в період з 26.07.2006 року по 31.07.2006 року.

На думку апеляційної інстанції відповідачем не були доведені вимоги апеляційної скарги, отже вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до вище визначених норм діючого законодавства, з відповідача на користь позивач повинні бути стягнуті витрати за проведення судової експертизи.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, про те, що місцевий господарський суд не повно з’ясував всі обставини справи та не дав їм належну правову оцінку, що призвело до зміни рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Житлового кооперативу «ЖК - 4» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2008 р. у справі № 26/363 змінити. Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Житлового кооперативу “ЖК-4” ( 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 66, код 01292588 ) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763) 195932,35 грн. основного боргу, 14 704,23 грн. пені, – 5270 (п’ять тисяч двісті сімдесят) грн. 79 коп. три проценти річних, 39798 (тридцять дев’ять тисяч сімсот дев’яносто вісім) грн.50 коп. збитків від інфляції, 2 557 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят сім гривень) 06 коп. державного мита та 118 ( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Житлового кооперативу “ЖК-4” ( 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 66, код 01292588 ) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763) 9177 (дев’ять тисяч сто сімдесят сім) грн. 60 коп. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії “Київенерго” в особі структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763) з Державного бюджету України 3 (три) грн. 22 коп. зайво сплаченого державного мита.

3.В іншій частині рішення залишити без змін.

4.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

5.Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи №26/363.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.12.09 (відправлено)