Рішення № 6978269, 08.12.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р.Справа № 22/2037 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", м. Хмельницький

про стягнення 2 366,80 грн.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача : не з'явився

відповідача : Кічигін С.В. –представник за довіреністю 10.05.2007 р.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин" в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" 17740,16грн. основного боргу, 239,85грн. - 3% річних, 410,30грн. інфляційних, 1716,65грн. - пені, 3000грн. адвокатських послуг, всього 20106,96грн. При цьому позивач на підтвердження позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір про дистриб'юцію №690 від 08.10.2007р., протокол розбіжностей №1 до договору від 15.10.2007р., видаткові накладні № 00001614 від 25.12.2008р. та № 00000881 від 01.05.2009р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.07.2009р. на суму 22740,16 грн. тощо.

На адресу суду позивач надіслав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 239,85грн. - 3% річних, 410,30грн. інфляційних, 1716,65грн. - пені, крім того від відшкодування витрат на адвокатські послуги позивач відмовився та просить суд розглядати справу без участі повноважного представника в зв'язку з фінансовою неможливістю забезпечити його явку в судове засідання. Зменшення розміру позовних вимог господарським судом прийняті. Також представник позивача на адресу суду надіслав докази погашення відповідачем суми основного боргу –банківські виписки від 27.10.2009р. на суму 5000,00грн. , від 28.10.2009р. на суму 5000,00грн., від 29.10.2009р. на суму 3000,00грн., від 02.11.2009р. на суму 4740,21грн.

Окрім цього, представник позивача на виконання ухвали суду від 24 листопада 2009 року відносно письмових пояснень з приводу терміну дії договору № 690 від 08.10.07 року пояснив наступне: згідно п. 9.1. договору, даний договір вступає в силу після підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2008 року. Термін його дії продовжується автоматично на один рік при умові, якщо ні одна із сторін не повідомила іншу про відмову від договору за два місяці до його припинення. Відповідачем на адресу позивача будь-яких повідомлень або угод про припинення вказаного договору не надходило, тому згідно з умовами договору, дія його продовжується до 31 грудня 2009 року.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти пред’явлених позовних вимог заперечує. При цьому зазначає, що розрахунок пені здійснений неправомірно, так як нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання може бути нараховано тільки за шість місяців. На думку відповідача строк оплати за накладною від 25.12.2008 р. наступив 25.01.2009 р., за накладною від 01.05.2009 р. – 03.06.2009 р. Крім того, відповідач зазначає, що інфляційні втрати також нараховані неправомірно.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору про дистриб'юцію від 08.10.2007р. №690 позивач (фірма) передає для реалізації товар дистриб'ютору (відповідачу), а дистриб'ютор здійснює його продаж через власну систему гуртової торгівлі, проводить маркетинг та пряму дистриб'юцію і своєчасно оплачує отриманий від фірми товар. Товар передається дистриб'ютору по накладним, в яких вказується кількість, асортимент, ціна товару, які є невід’ємною частиною договору. Фірма призначає дистриб'ютора продавцем своїх товарів у Хмельницькій області (розділ 2 договору).

Дистриб'ютор зобов’язується сплачувати вартість придбаного товару на умовах, викладених у п.5.2. договору (розділ 3 договору).

Фірма зобов’язується виконувати замовлення дистриб'ютора відповідно до узгодженого листа-заявки.

Ціна на товар, що поставляється згідно даного договору встановлюється в гривнях. Оплата вартості товару проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок фірми на умовах відтермінування платежу –протягом 30 календарних днів (по реалізації) з моменту отримання товару по накладним (розділ 5 договору).

За невиконання чи неналежне виконання сторонами умов договору , винна сторона зобов’язана відшкодувати потерпілій стороні завдані збитки. За несвоєчасну оплату переданого до реалізації товару фірми, дистриб'ютор повинен сплатити фірмі пеню в розмірі 0,05% від вартості неоплаченого товару за кожен день несвоєчасної оплати (розділ 7 договору).

Договір вступає в силу після підписання його сторонами та діє до 31.12.2008р. Термін його дії продовжується автоматично на один рік при умові, якщо ні одна із сторін не повідомила іншу про відмову від договору за два місяці до його припинення (розділ 9 договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Заяв про відмову від договору не надходило.

Видатковими накладними №00001614 від 25.12.2008р. на суму 23017,82 грн., №00000881 від 01.05.2209р. на суму 15933,60 грн. позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 38951,42 грн. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Відповідач прийняв товар та оплатив його. При цьому відповідно до акту звірку взаєморозрахунків станом на 02.07.2009 р. заборгованість відповідача складала 22740,16 грн.

Згідно з банківськими виписками відповідач сплатив: 27.10.2009р. суму 5000,00грн., 28.10.2009р. суму 5000,00грн., 29.10.2009р. суму 3000,00грн., 02.11.2009р. суму 4740,21грн.

Оскільки у добровільному порядку заборгованість в сумі 17740,16 грн. ( в т.ч. –15933,60 грн. –за накладною від 01.05.2009 р. та 1806,56 грн. –за накладною від 25.12.2009 р.) відповідачем вчасно сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2 366,80грн., з яких 1716,65 грн. пені, 239,85 грн. 3% річних та 410,30 грн. –пені.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив, що станом на 26 жовтня 2009 р. перед позивачем існувала заборгованість в сумі 17740,16 грн., в т.ч. –15933,60 грн. –за накладною від 01.05.2009 р. та 1806,56 грн. –за накладною від 25.12.2009 р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, останній їх прийняв та зобов'язувався сплатити за них певну грошову суму.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 договору сторони погодили строк оплати відповідачем отриманого товару - протягом 30 календарних днів (по реалізації) з моменту отримання товару по накладним, Отже, за видатковою накладною № РН-00001614 від 25.12.2008 року у позивача виникло право вимагати повного розрахунку за поставлений товар 26.01.2009 року (25.12.2008 дата отримання товару + 30 календарних днів.). За видатковою накладною № РН-00000881 від 01.05.2009 року на суму 15933,60 грн. у позивача виникло право вимагати повного розрахунку за поставлений товар 01.06.2009 року (01.05.2009 дата отримання товару + 30 календарних днів.)

В зв’язку із повною проплатою відповідачем суми основної заборгованості понад установлені договором строки, позивач нарахував відповідачу 2 366,80грн., з яких 1716,65 грн. пені, 239,85 грн. 3% річних та 410,30 грн. –пені.

Відповідачем доказів погашення даної заборгованості у строки передбачені договором не надано.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Отже, позивачем нараховані інфляційні втрати за період з грудня 2008р. по вересень 2009 р. у сумі 155,35 грн. за накладною від 25.12.08 р. та за травень-вересень 2009р. в сумі 254,95грн. за накладною від 01.05.2009р. Всього позивачем нараховано інфляційних втрат на суму 410,30грн.

Проте, враховуючи строки виконання зобов'язання встановлені договором та докази сплати основної суми заборгованості, правомірним є нарахування інфляційних втрат за період з лютого 2009р. по вересень 2009 р. у сумі 109,11 грн. за накладною від 25.12.08 р. та з червня 2009р. по вересень 2009 р. в сумі 254,95грн. за накладною від 01.05.2009р. Тому стягненню з відповідача підлягає 364,06 грн. інфляційних втрат.

В позові в частині стягнення 46,24 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити.

Крім того, позивачем також нараховано 3% річних за період з 23.01.09 по 23.10.09 в сумі 45,45грн. за накладною від 25.12.08 р. та за період з 30.05.09 по 23.10.09 в сумі 194,40 за накладною від 01.05.2009р.

Проте, правомірним є нарахування 3% за накладною від 25.12.08 за період з 26.01.09 по 23.10.09 в сумі 40,09 грн. та за накладною від 01.05.09 за період з 01.06.09 по 23.10.09 188,58 грн. Тому стягненню з відповідача підлягає 228,67 грн. - 3% річних.

В позові в частині стягнення 11,18грн. 3% річних необхідно відмовити.

Також, позивачем нараховано пеню за період з 25.12.08 по 14.06.09 на суму 166,20 грн., за період з 15.06.09 по 12.08.09 на суму 63,95 грн., за період з 13.08.09 по 23.10.09 в сумі 72,85 грн - за накладною від 25.12.08 та за період з 30.05.09 по 14.06.09 в сумі 168,25 грн., за період з 15.06.09 по 12.08.09 в сумі 564,05 грн., за період з 13.08.09 по 23.10.09 в сумі 642,45 грн. - за накладною від 01.05.2009р.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          За несвоєчасну оплату переданого до реалізації товару фірми, дистриб'ютор повинен сплатити фірмі пеню в розмірі 0,05% від вартості неоплаченого товару за кожен день несвоєчасної оплати (розділ 7 договору).

Враховуючи викладене, правомірним є нарахування пені за накладною від 25.12.08 за період з 26.01.09 по 28.07.09 в сумі 211,93 грн. (182 дня), та за накладною від 01.05.09 за період з 01.06.09 по 23.10.09 в сумі 1346,49 грн. Тому стягненню з відповідача підлягає 1558,42 грн. - пені.

В позові в частині стягнення 158,23грн. пені необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Крім того, суд вважає за необхідне повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин", (м. Київ , вул. М.Раскової,23, оф.620, код 34175002) з Державного бюджету України 3,93 грн. зайво сплаченого державного мита при зверненні з позовом до суду, про що слід видати довідку.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", м. Хмельницький про стягнення 2366,80 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (м. Хмельницький вул. Чорновола,7,код 14148611) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин" (м.Киів, вул. М.Раскової, 23, оф.620, код 34175002) 364,06 грн. (триста шістдесят чотири гривні 06 коп.) інфляційних втрат, 228,67 грн. (двісті двадцять вісім гривень 67 коп.) 3% річних, 1558,42 грн. (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят вісім гривень 42 коп.) – пені, 92,70 грн. (дев’яносто дві гривні 70 коп.) державного мита та 214,47 грн. (двісті чотирнадцять гривень 47 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Врешті позову в сумі 215,65 грн. відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин", (м. Київ , вул. М.Раскової,23, оф.620, код 34175002) з Державного бюджету України 3,93 гривні (три гривні 93 коп.) зайво сплаченого державного мита, про що видати довідку.

                              Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.: - до справи,2 - позивачу,3 –відповідачу.