Рішення № 6978141, 03.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2009 Справа № 17/89-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонсбкої області

про стягнення 7567 грн. 42 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Мозговий О.В. представник дов. від 22.08.2009 р.

від відповідача - не прибув.

Мале приватне підприємство «Таврія»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості в сумі 7567 грн. 42 коп. та судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом на судовий захист: в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив та витребувані судом документи не надав. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали господарського суду (а.с.34). Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України.

За таких обставин, у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Малим приватним підприємством «Таврія»(позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір поставки №11/К/2008 від 01.07.2008 р. (далі Договір), за умовами якого позивач зобов'язується передати товар, а відповідач прийняти та оплатити його.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено накладними: №1069 від 15.09.2008 р.; №МОЛ-017020 від 21.09.2008 р.; №МОЛ-017237 від 23.09.2008 р.; №МОЛ-017511 від 25.09.2008 р.; №МОЛ-017634 від 28.09.2008 р.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. Договору розрахунок за поставлений товар відбувається на умовах відстрочки платежу на 7 календарних днів з дати отримання товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 6443,89 грн. , що підтверджено матеріалами справи.

10 серпня 2009 року позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків та претензію про сплату боргу (а.с.19, 20), яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 6443,89 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 913,17 грн. та 3 % річних в сумі 210,36 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625, ст..712 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193, 265 ГК України та керуючись, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (74900, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ФХД АТ «Індекс-Банк», МФО 352703, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Малого приватного підприємства «Таврія»(74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22-а, р/р 2600603002346 в Херсонській філії ВАТ «Кредо банк», МФО 352413, код ЄДРПОУ 14129039) 6443,89 грн. основного боргу, 210,36 грн. 3% річних, 913,17 грн. інфляційних втрат, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн . та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська Дата підписання рішення 04.12.2009 р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України