Рішення № 6976349, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/34026.11.09 За позовом Акціонерного банку «Діамант»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»

про стягнення пені та витребування майна

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Береговий І.В. (довіреність від 03.09.2009);

від відповідача: Вашуленко В.М. (довіреність від 11.08.2008);

          Цидінський С.Г. (директор).

В судовому засіданні 26 листопада 2009 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Акціонерний банк «Діамант»(надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(надалі - відповідач) про стягнення неустойки за прострочення повернення предмету лізингу у розмірі 34079,13 грн. та витребування транспортного засобу –автонавантажувача ТСМ FG 15T13 VFM 300, реєстраційний номер КІ №Т 4669 КІ. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 47562,45 грн. неустойки та витребувати вказаний транспортний засіб. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобов’язання за договором фінансового лізингу від 15.02.2008 №233 щодо оплати лізингових платежів, на підставі чого позивач відмовився від вказаного договору, а відповідачем не виконане зобов’язання по поверненню предмету лізингу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні представники проти позову заперечували, посилаючись на належне виконання зобов’язань по сплаті лізингових платежів. Відповідач зазначив також про те, що Господарським судом м. Києва розглядається справа № 43/304 за позовом ТОВ «Ековтор»до АБ «Діамант»про розірвання договорі фінансового лізингу від 15.02.2008 №233 та на цій підставі просив зупинити провадження у справі до закінчення розгляду справи № 43/304. У задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено через відсутність підстав для зупинення провадження по справі,оскільки у відповідності до ухвали Господарського суду м. Києва від 29.10.2009 провадження у справі № 43/304 зупинено до закінчення розгляду справи № 25/340.

У зв’язку з неподанням відзиву на позовну заяву розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 15 лютого 2008 року укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № 233 (надалі - Договір), у відповідності до якого Лізингодавець (позивач) зобов’язався набути і власність транспортний засіб згідно визначеної Лізингодавцем (відповідачем) в п. 1.2 цього Договору специфікації і передати його у користування Лізингоодержувачу (відповідачу) на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування легковий Автонавантажувач ТСМ FG 15T13 VFM 300, реєстраційний номер КІ №Т 4669 КІ, загальною вартістю 102 000,00 грн., що підтверджується підписаними і завіреними печатками обох сторін Актом приймання-передачі предмета лізингу від 20.03.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.2.2.2 Договору лізингові платежі сплачуються відповідачем позивачу в розмірі та в порядку, визначеними Графіком сплати лізингових платежів, що наведений у додатку 1 до цього Договору. Лізингові платежі сплачуються відповідачем щомісячно, в термін до 10-го числа місяця, починаючи з місяця,наступного за місяцем підписання сторонами Акту прийому –передачі предмета лізингу.

У відповідності до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору) розмір щомісячних лізингових платежів складає 3370,83 грн.

Як стверджує позивач, відповідач в супереч прийнятих обов’язків, свої зобов’язання за Договором виконував не в повному обсязі, систематично порушував строки сплати лізингових платежів, а саме прострочена сплата платежів за червень та липень 2008року на загальну суму 6741,66 грн. (по 3370,83 грн. в місяць). Станом на 21.08.2008 заборгованість відповідача перед відповідачем по сплаті лізингових платежів згідно з умовами Договору складала 6741,66 грн. Підтвердженням факту несплати відповідачем лізингового платежу за червень і липень 2008 року в строк до 21.08.2008 є лист відповідача № 82 від 04.09.2008 (копія в матеріалах справи), де він зазначає про те, що погашення простроченої заборгованості (більше 30 днів) за червень 2008 року здійснено 27.08.2008 згідно з платіжним дорученням № 366.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо сплати лізингових платежів за червень та липень 2008р. у строк, встановлений Графіком сплати лізингових платежів, не виконав.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання шляхом односторонньої відмови від зобов’язання, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно із п. 8.2 Договору позивач має право відмовитись від цього договору та вимагати повернення предмету лізингу, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У відповідності до п. 8.4 Договору відмова від цього Договору є вчиненою з моменту отримання однією із сторін повідомлення від іншої сторони про мотивовану відмову від цього договору.

Позивач 21.08.2008 направив відповідачу лист № 3930/50.1/2-38.1 в якому повідомив про свою відмову від Договору лізингу. Відповідач отримав цей лист 21.08.2008, що підтверджується підписом директора відповідача про отримання листа на його зворотній стороні (належним чином засвідчена копія листа міститься в матеріалах справи).

Згідно із ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Зважаючи на те, що позивач відмовився від Договору фінансового лізингу від 15.02.2008 №233, про що повідомив відповідача листом № 3930/50.1/2-38.1 від 21.08.2008, зважаючи на положення частини 2 ст. 782 ЦК України вказаний Договір фінансового лізингу є розірваним з 21.08.2008 (дати отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору).

У відповідності до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Підпунктом 7 п. 4.2.2 Договору визначений обов’язок відповідача достроково повернути предмет лізингу у разі дострокового розірвання цього Договору.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, останній не повернув позивачу предмет лізингу у зв’язку з припиненням Договору фінансового лізингу від 15.02.2008 №233.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем з 21.08.2008 ним було сплачено позивачу 6370,83 грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення предмету лізингу у зв’язку з розірванням Договору фінансового лізингу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в загальному розмірі 47562,45 грн. за вісім останніх місяців користування предметом лізингу ((3370,83 грн. х 2) х 8 міс. – 6370,83 грн. сплачених відповідачем).

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 1810,62 грн. (1495,62 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(ідентифікаційний код 32205993, адреса: 04209 м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 16, кв. 64) на користь Акціонерного банку «Діамант»(ідентифікаційний код 23362711, адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А) 47562,45 (сорок сім тисяч п’ятсот шістдесят дві гривні 45 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 1810,62 (одна тисяча вісімсот десять гривень 62 копійки) грн. Видати наказ.

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(ідентифікаційний код 32205993, адреса: 04209 м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 16, кв. 64) автонавантажувач ТСМ FG 15T13 VFM 300, реєстраційний номер КІ №Т 4669 КІ, передавши його за актом Акціонерному банку «Діамант»(ідентифікаційний код 23362711, адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 07.12.2009