Рішення № 69753109, 24.10.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/904/16-ц

Провадження №: 2/0343/96/17

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого - судді Лицура І.М.,

секретаря - Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом ТзОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просили стягнути з відповідача на свою користь борг по кредитному договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року в розмірі 379 843,14 грн., з яких: 243 715,25 грн. - заборгованість за кредитом, 127 354,28 грн. заборгованість по відсотках, 8 773,61 грн. - заборгованість по комісії, а також всі витрати по сплаті судового збору в сумі 5 697,64 грн. Свої вимоги мотивували тим, що 15 травня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02-07/530-Ф, відповідно до якого позивачнадав відповідачеві кредит в сумі 250 000,00 грн. 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, та ТзОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого вони набули право вимоги за кредитним договором № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року. Згідно умов кредитного договору, відповідач взяв на себе зобовязання повертати кредит у відповідності до графіку платежів (Додаток № 1). Банк свої зобовязання за кредитним договором № 02-07/530-Ф виконав, надав відповідачеві кредит в сумі 250000,00 грн., а останній свої зобовязання не виконав, щомісячні платежі у відповідності до погодженого графіку не вносив і станом на 01.04.2016 року його борг за вказаним кредитним договором становить 379 843,14 грн., з них: 243 715,25 грн. - заборгованість за кредитом, 127 354,28 грн. заборгованість по відсотках, 8 773,61 грн. заборгованість по комісії. Такі дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в звязку з чим виникла необхідність у зверненні в суд з даним позовом.

ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,в якому просив визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року в частині передачі прав вимоги за його зобовязаннями, що виникли перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на підставі кредитного договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що 15 травня 2007 року між ним Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступник ПАТ «Акціонерний Інерційний промислово-інвестиційний банк») укладено кредитний договір № 02-07/530Ф про надання йому споживчого кредиту у сумі 250 000 гривень. Як додаток № 1 до кредитного договору, банком було складено графік погашення кредиту, в якому розраховано суми сплати кредитних коштів щомісячно до травня 2017 року. Після отримання коштів в сумі 250 000 гривень він щомісячно сплачував кредит у розмірі, встановленому графіком погашення кредиту. 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги (договір факторингу), про укладення якого його не було повідомлено. Однак, згідно з положеннями п.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено обов'язок фінансової установи письмово доводити до відома позичальника про факт укладання договору відступлення права вимоги. Таким чином, укладення вказаного договору істотно порушило його права, оскільки ТзОВ «Кредитні ініціативи» не є банківською установою з відповідним статутом та повноваженнями, перед останнім він не має будь-яких договірних зобовязань, при укладенні договору факторингу не дотримано умови щодо його оплатності, даний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому його слід визнати недійсним.

Представник позивача-відповідача ТзОВ «Кредитні ініціативи»за довіреністю № ДВК-370 від 19.12.2016 року ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, в якому вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо винесення заочного рішення та просить первісний позов ТзОВ «Кредитні ініціативи» задоволити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 також не з»явився в судове засідання, подав письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, в якій вказав, що заявлені позовні вимоги ТзОВ «Кредитні ініціативи» не визнає, а вимоги зустрічної позовної заяви підтримує та просить при постановленні рішення взяти до уваги висновок судово-економічної експертизи, складений експертами ТзОВ «Судово-експертного бюро України» 29.09.2017 року.

Представник відповідача за зустрічним позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в судове засідання не з»явився та не повідомив про причини неявки, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Про те, що між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в сумі 250000,00 грн. з датою погашення 14.05.2017 року і щомісячною сплатою відсотків за користування ним з розрахунку 15 % річних та погашенням основної суми позики, свідчить кредитний договір № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року з додатком № 1 - графіком погашення кредиту, додаткова угода щодо змін та доповнень до кредитного договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року та заява-анкета позичальника на отримання кредиту від 24.07.2007 року (т.1, а.с. 6-20).

Як вбачається з договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року та витягу з реєстру позичальників, який є додатком № 1 до цього договору (т.1, а.с. 24-34,44), ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступив ТзОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до боржників по кредитних договорах укладених з фізичними особами, в тому числі і по договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року, укладеному з ОСОБА_1

У відповідності до п. 5.3.2 кредитного договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року (т.с.1, а.с. 9), Банк має право вимагати від Позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом у випадку прострочення ним своїх зобовязань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць.

Згідно з висновком № 1 судово-економічної експертизи по цивільній справі № 343/904/16-ц від 29.09.2017 року (т.с.2, а.с. 2-6), дослідженням наявних в матеріалах справи документів встановлено невідповідність розрахунків боргу станом на 01.04.2016 року за кредитним договором № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року позичальника ОСОБА_1 перед ТзОВ «Кредитні ініціативи» умовам кредитного договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_1 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором. Документально підтверджується заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 01.04.2016 року в сумі 333 397,60 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 203 341,78 грн.; заборгованість по відсотках 122 493,78 грн. та заборгованість по комісії 7 562,04 грн.

Розрахунки заборгованості за кредитним договором, проведені судовим експертом, сторонами не спростовані, а тому наданий експертний розрахунок розміру заборгованості ОСОБА_1 суд бере за основу, оскільки експертом встановлено, що при розрахунку розміру заборгованості використано відсоткову ставку для нарахування відсотків, яка не відповідає п. 2.2. кредитного договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року. Крім того, у розрахунках заборгованості за кредитом нарахування відсотків проводиться з 15.05.2007 року, а базою для нарахування відсотків за кредитом є сума кредиту в розмірі 300 000,00 грн., що не відповідає умовам кредитного договору та первинним документам, щодо видачі кредитних коштів.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладеного кредитного договору, своєчасно кошти на погашення кредиту та нарахованих відсотків не вносив, суд вважає, що заявлений первісний позов підлягає до часткового задоволення і з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кредитні Ініціативи» слід стягнути заборгованість по кредитному договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року в сумі 333397,60 грн.

Що стосується зустрічного позову відповідача-позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року в частині передачі прав вимоги за його зобовязаннями, що виникли перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на підставі кредитного договору № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року, то суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост. 513 даного кодексу, правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 35-38) до видів діяльності ТзОВ «Кредитні ініціативи» належить фінансовий лізинг, інші види кредитування, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), а отже дана юридична особа має право укладати договори відступлення прав вимоги.

Твердження відповідача-позивача ОСОБА_1, що договір відступлення права вимоги від 17.12.2012 року не містить даних про його предмет та оплатність і не спрямований на реальне настання правових наслідків, спростовується витягом з реєстру позичальників, який є додатком № 1 до цього договору від 17.12.2012 року та п.3 вказаного договору, в якому зазначено його ціну та порядок здійснення розрахунків, а також діями позивача, зокрема фактом звернення в суд з даним позовом.

При цьому суд вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки в ній йдеться про права споживача в разі придбання ним продукції у кредит, що не має жодного відношення до даної справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 рокуу зв»язку з безпідставністю заявлених позовних вимог.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 513,526,536,625,627,651,1050,1052,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 02-07/530-Ф від 15.05.2007 року в сумі 333 397,60 грн. (триста тридцять три тисячі триста девяносто сім гривень і 60 копійок) та 5000,96 грн. (пять тисяч гривень і 96 копійок) сплаченого судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 рокувідмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд, а особами, що були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: